Новини для українців всього свту

Wednesday, Oct. 16, 2019

Диспут про Валуєвський циркуляр

Автор:

|

Листопад 27, 2013

|

Рубрика:

Диспут про Валуєвський циркуляр

В Університеті Торонто відбувся міжнародний симпозіум «Особлива мова, котрої «нє било, нєт і бить нє может»: 150 років Валуєвському циркуляру», організований Відділом славістики Торонтського університету за підтримки Канадського інституту українських студій Університету Альберти та Програми українських студій Петра Яцика. На симпозіумі виступили літературознавці, професори Торонтського університету Тарас Кознарський і Максим Тарнавський, лінгвіст і професор Віденського університету Міхаель Мозер і історик, доктор Гельсінського університету Йоганнес Ремі.

Симпозіум розглянув Валуєвський циркуляр у кількох дисциплінарних контекстах. Зокрема, п. Кознарський, організатор симпозіуму, акцентував на статусі та категоризаціях української мови в дискурсі перших десятиліть XIX ст. Міхаель Мозер наголосив на політичних аспектах у розрізненні мови та діалекту й у визначенні стандартизованої мови. Доповідач звернув увагу на дискусії довкола української мови та її майбутнього в добу романтизму, на освітні ініціативи Кирило-Мефодіївського товариства, що засвідчують свідомі зусилля інтеліґенції формувати українську як повноцінну мову суспільства.
Йоганнес Ремі розповів про зусилля імперських бюрократів, котрі не зупинялися перед застосуванням дезінформації (і навіть підробки), щоб охарактеризувати та переслідувати українських культурних активістів як небезпечних революціонерів.
Максим Тарнавський розповів про наслідки Валуєвського циркуляра на прикладі ключової для розуміння української культури другої половини XIX ст. постаті Івана Нечуя-Левицького. На прикладі одного письменника, безпосередньої «жертви» циркуляру, промовець продемонстрував, як заборона діяла в українському культурному просторі. По суті, Валуєвський циркуляр не забороняв Нечуєві-Левицькому займатися українською белетристикою. Однак той же циркуляр пов’язував українську мову з політичною неблагонадійністю та, зокрема, розцінював використання української в освітній і церковній сферах як злочин. У такий спосіб письменник виявився законопорушником «у квадраті» — мимоволі ставши «радикалом».
У дискусії взяли участь слухачі та гості симпозіуму, серед яких були професори й аспіранти Університету Торонто, науковці Канадського інституту українських студій, члени Наукового товариства імені Шевченка, професор славістики Джорджтавнського університету (США) Юрій Мігайчук, представники української громади.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...