Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Friday, Nov. 24, 2017

Задзеркалля Юрія Перетятка

Автор:

|

Березень 29, 2012

|

Рубрика:

Задзеркалля Юрія Перетятка

Львів є містом напрочуд багатим на унікальні персонажі. І має багато своїх персоніфікованих візитівок. Однією з них, безумовно, є Юрій Перетятко — людина й митець леонардівського покрою. Він є рок-музикантом, автором і виконавцем власних пісень: тобто композитором, текстовиком і співаком. Він є художником: графіком і живописцем. Він є письменником: поетом і прозаїком. Має кавальчик політехнічної та закінчену художню освіту.

Саме в глибокі 80-ті роки минулого століття вибуяв творчий трилисник Перетятка: музика, образотворче мистецтво й література. Якби його прозові твори виходили книжками незабаром після написання, то його письменницька доля могла б скластися по-іншому, і невідь-скільки ми ще б мали сподіваних і несподіваних творів. А так маємо те, що маємо. І цей доробок заслуговує на увагу з багатьох причин. Про головніші згадаю при цій нагоді. Перш за все, це якісна проза. Повість «В тенетах маразму» є наче художнім документом епохи. Вона цікава не лише учасникам подій і всім, хто ті часи пережив, але й молодому поколінню, для якого це вже туманна історія. Особливо тому плем’ю молодому небайдужому, яке хоче знати недавнє минуле, походеньки своїх батьків, хоче зануритися в автентичну атмосферу зміни формацій. Оповідання ж «Семеніади» є чудовим зразком химерної прози, якимсь лотреамонівським сплавом образів і ситуацій. Коли читаєш прозу Перетятка, наче потрапляєш у Задзеркалля, і там тобі цікаво бути. Рокові тексти сприймаються найкраще під музичний супровід в авторському виконанні, проте мають і самодостатню цінність у поетичному сенсі, у версифікаційному вимірі зокрема, тому й надруковані під обкладинкою цієї книжки.

Щоб налаштувати читача на адекватне спри­йняття, деякі нюанси розтлумачує сам Перетятко в авторській передмові до видання: «У ті благословенно-прокляті часи, коли совдепівським демонам вже практично вдалось виростити четверте покоління своїх рабів, які жодним чином не повинні були здогадуватись про свою долю, раптом стався черговий збій у Системі. Коли «В тенетах маразму» була написана 1989 року, то офіційний вердикт тих, хто при будь-яких режимах плаває на поверхні, був однозначним: «Це наклеп на радянську дійсність!», хоча розвал СССР вже був очевидним. Передчуваючи (а точніше — прогнозуючи) наступну ситуацію, Система відтягувала появу будь-якої інформації про себе, адже майбутній «електорат» повинен був про все дізнатися, коли фігури на шаховій дошці будуть відповідним чином розставлені, а карти — покрапленими».

Іван Лучук

About Author

MiCT

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...