Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Monday, Nov. 19, 2018

Від чого помер композитор Петро Чайковський

Автор:

|

Жовтень 24, 2018

|

Рубрика:

Від чого помер композитор Петро Чайковський

25 жовтня 1893 року пішов із життя видатний композитор Петро Ілліч Чайковський, коріння роду якого було з України. Його прадід Федір Опанасович Чайка — шляхтич із Кременчука, козацький сотник Омельницької сотні Миргородського полку — брав участь у битві під Полтавою та помер від ран. Син Федора Петро Чайка (дід композитора) — спудей Києво-Могилянської академії, народжений у с. Миколаївка (тепер — Франзівка) на Полтавщині, взяв прізвище Чайковський. До роду Чайковських належав поет Євген Гребінка, автор романсу «Очі чорнії». Петро Федорович — лікар за професією, пройшов російсько-турецьку війну, отримав посаду городничого у В’ятській губернії Росії. Ілля Петрович Чайковський, батько композитора, вийшов у відставку з посади гірничого начальника Камсько-Воткінського заводу в чині генерал-майора. Мати композитора Олександра Андріївна, уроджена Ассієр, — онука французького скульптора Мішеля-Віктора Ассьє.
Як композитор Петро Чайковський своєю творчістю був ближче до українського, ніж до російського фольклору. Періодично жив в Україні. Написав тут біля 30 творів. Пізніше Станіслав Людкевич і Василь Барвінський стверджували, що Петро Чайковський за зразками своєї творчості — український композитор, у нього ж що не твір, то українська мелодія. Та й сам мистець ніколи не заперечував, що використовував мелодії українських народних пісень, що наскрізь проявилися в його двох концертах для фортепіано з оркестром, «Патетичній симфонії», операх «Мазепа», «Черевички», альбомі «Пори року» тощо.
Але ця розповідь — не про творчість композитора, а про трагічну сторінку його біографії, яка звела його в могилу. За своїм змістом вона зовсім протилежна тій, якою нас годували ось уже 125 років. Нам казали, що після дебюту в Маріїнському театрі його шостої симфонії Петро Ілліч і наближені до нього люди та друзі зайшли до ресторану Лейнера. Там композитору захотілося випити води. Коли офіціант приніс склянку, він вхопив її і швидко спорожнив. Цитують і брата композитора, Модеста, котрий ніби цю склянку хотів перехопити, але не встиг. А за кілька днів Петра Ілліча не стало. Він заразився холерою, яка тоді вирувала в Санкт-Петербурзі. Ось і все.
Композитора поховали з почестями. Та насправді він помер зовсім не від холери. Причиною стало те, що композитор був людиною нетрадиційної орієнтації. Вже один раз він спробував обманути природу, коли одружився з Антоніною Мілюковою. І першої ж шлюбної ночі отримав стрес: лементував, стогнав, трясся, плакав, впав і знепритомнів. Після цієї ночі довго не міг прийти до тями, а тим більше — писати музику. Щастя, що меценатка Надія Філаретівна Фон Мекк викупила його з тієї «любові», того шлюбного «полону», бо Мілюкова за мовчанку вимагала кругленьку суму. А після народження дітей намагалася добитися того, щоби Петро Ілліч дав їм своє прізвище.
І дивуйся після цього тому, що композитор переважно був у кепському настрої, виглядав сумним і невеселим. Були й напади, і не тільки вдома, але й у потязі під час руху, в готелі під час сну. У його житті чорних днів вистачало. Це лише в його музиці переважають світлі барви.
Не є таємницею й те, що композитор уникав товариства жінок. Не випадково він відмовлявся він зустрічі з Графинею фон Мекк — не лише його опікункою, але й янголом-хоронителем. Пам’ятаєте, як у кінофільмі він ішов пішки зі Семаків до Браїлова, а вона їхала каретою з Браїлова в Семаки, і вони розминулися! Дивно, але останнє слово перед смертю він вимовив: «Надя». Так і не дізнаємося, що хотів їй сказати.
Але що ж таки сталося? Що стало причиною смерті композитора? Подейкували, що Олександр ІІІ звелів Чайковському накласти на себе руки. Але ні холера, на цар тут ні до чого. Весь світ це знає без жодних таємниць. Ось тільки в самій Російській, а згодом і радянській імперії це було секретом.
Петро Ілліч Чайковський покінчив із життям за вироком суду честі випускників юридичного училища, членом якого він був. Річ у тім, що до царської канцелярії, де працював один із випускників цього училища, прийшов лист одного з баронів, адресований на ім’я царя зі скаргою, що п. Чайковський збиває його сина зі шляху істинного. В листі було пояснення, з якого. І канцелярист збагнув, що тут «пахне» великим скандалом, якщо про це дізнається Олександр ІІІ. Тоді композитора піддадуть публічному громадському суду. Канцелярист зібрав суд честі й викликав на нього Чайковського. Композитор прибув вчасно. Суддею виявився правник, котрого Петро Ілліч ще в шкільні роки любив правдивою самовідданою любов’ю. Саме він і зіграв головну роль. Вирок був одностайним: піти з життя. І маестро прийняв це беззастережно — в ніч 25 жовтня випив отруту. А було ж йому в ту пору лише 53 роки.
Лише найближче оточення і лікар знали справжню причину смерті композитора. Для широкого загалу він помер від холери. Кажуть, що коли про це дізнався Олександр ІІ, то зі сльозами на очах сказав: «Який жах! Баронів у нас, хоч греблю гати, а Чайковський — один».
Мистця хоронили з великими почестями. Такий за своєю масовістю та пишністю такий похорон у Санкт-Петербурзі відбувся вперше. Відспівували покійного в Казанському соборі, а прах поховали в Олександро-Невській лаврі. Над гробом прощальне слово виголосив той самий суддя, котрий засудив його на смерть. Засудив, добре знаючи, що коли в чоловікові переважають жіночі гормони, він не владний над своїм організмом. Природу не одуриш. Можна судити людину, але не можна судити пам’ять про неї, тим більше, що покаравши мистця недугою, Бог осінив його перстом генія.
Жаль, що той суд честі був таким безкомпромісним. Жаль композитора, котрий ще міг би написати для світу море божественної музики. Але й жаль, що таких судів честі немає в наші дні.

Анатолій Житкевич

About Author

Meest-Online

Loading...