Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Monday, Nov. 20, 2017

Важке амплуа

Автор:

|

Травень 17, 2012

|

Рубрика:

Важке амплуа

Брати Капранови, поети й письменники, виявляється, ще й доволі затребувані актори. Щоправда, щодо 45-річних близнюків режисери мають специфічне бачення, оскільки здебільшого в кіно Віталія та Дмитра запрошують зіграти ролі… тяжких марень. Утім, вони сприймають це зі стійким гумором.

Брати Капранови зіграли другорядні ролі у відомому нині українському фільмі «Той, хто пройшов крізь вогонь». У стрічці вони втілювали другопланові ролі хрущовських партапаратників-кукурудзоводів, що приїхали в Канаду з радянською делеґацією дивитися на місцеві врожаї. Про це письменники розповіли нещодавно під час прес-конференції в Тернопільському центрі комунікацій: «Ми там знялись у головній епізодичній ролі, крупним планом і зі словами».

Хоч ролі у братів були доволі невигадливими, у них таки було закладено певний підтекст. «Історія була дуже проста, — пояснив Віталій Капранов. — Михайло Іллєнко — наш друг. Коли він запустив це кіно, вирішив, що почати його треба містично, аби якось завершити. Бо шансів завершити його не було. У перший же день придумав нам ці мікроролі, аби знялося на щастя. Нічого ми від цих сцен не чекали».

До свого нового фаху брати ставляться по-філософському: «Нас кличуть у кіно тільки на роль галюцинацій — героя або режисера. Ми зіграли галюцинації вже в трьох великих стрічках і двох студентських, але це — перший фільм, який вийшов у прокат. Для нього нам довелося поголити бороди, і цікаво, що цього не помітили ані вдома, ані на роботі — коли ми повернулися зі зйомок, довелося перепитувати: що змінилося? А потім ще жінки мають претензії, коли не помітиш новаї стрижки».

І все ж, попри гадану непримітність їхніх образів, Віталію та Дмитру сподобалося брати участь у кінопроцесі. «Знімалися ми першого дня зйомок, а це було досить давно, майже п’ять років тому, — кажуть вони. — Пам’ятаємо, що вразила атмосфера колективної творчості, коли кожен намагається щось внести до фільму, звісно, зі своєї позиції — емоцію, рух тощо. На екрані ми кілька секунд, а знімали це кілька годин, із дублями — усе як годиться. Результатом задоволені — і в мистецтві слід залишили, і отримали право не помічати нових зачісок у жінок вдома і на роботі. А взагалі фільм вийшов непоганий, глядацький. Так що є чим пишатися».

І ще є такий фільм «Чорний козак», спеціально для якого Дмитро Капранов навчився художнього свисту. Знімальний процес уже закінчено, і невдовзі стрічка вийде на широкі екрани. «Там у нас роль другого плану, — розповідає він. — Коли нас запрошують, то це в головного героя або тяжкі галюцинації, або критична ситуація. У «Чорного козака» нас запросили на роль тяжких галюцинацій. Навчившись уже художньо свистіти, ми так переконливо зіграли, що герою на ходу написали роль другого плану. Я вмовляю головну героїню скочити в гречку, а вона мені відмовляє. Ганьба на всю країну».

Автор стрічки Олександр Власюк, більш відомий як казкар Сашко Лірник, зазначає: «Ми навіть спеціальну роль для них придумали, виходячи з того, що вони — близнюки. Дуже цікава там така аналогія».

Третій фільм має поки що робочу назву «А ви граєте в шахи?». Картину, про яку йдеться, сам автор — український оператор і режисер Валентин Васянович — характеризує як трагікомедію з елементами абсурду. Це — історія з життя інтелігентної людини з творчими амбіціями в сучасному Києві.

«Ми там граємо галюцинації головного героя. У нього — повний гаплик. Він іде найматися кріейтором на одну фірму. І там сидять бос і секретарка. Бос сидить спиною, а потім обертається. І виявляється, що вони абсолютно тотожні з головним героєм», — розкриває таємницю сюжету нової стрічки один із братів (вони — настільки схожі, що іноді важко встигнути відгадати, хто з них — хто).

Письменники, а тепер і актори, наразі задоволені своїми гонорарами за ролі: «Нам за пів знімального дня заплатили чи то по дві тисячі чи то дві тисячі на двох. Ми тоді подумали: нічого собі. Якщо хоча би раз на тиждень зніматися, то можна непогано заробити».

Однак братів усе-таки непокоїть те, яку нішу вони наразі займають у професійному кінематографі. «Але чомусь нам пропонують грати тільки галюцинації або важкі марення головного героя. Можливо, це — творче кредо?» — жартують вони.

Дзвінка Камінь

About Author

MiCT

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...