Новини для українців всього свту

Saturday, Aug. 24, 2019

Українець, котрий прославив… зупу

Автор:

|

Квітень 21, 2016

|

Рубрика:

Українець, котрий прославив… зупу

Енді Воргол

Нещодавно відбулися дві непересічні події, що стосувалися Енді Воргола, всесвітньо відомого американського митця лемківського походження, художника, скульптора, письменника, продюсера, кінорежисера, видавця, одного зі засновників поп-арту та культової постаті в історії сучасного мистецтва.
На батьківщині його народження 7 квітня ц. р. невідомі викрали з музею міста Спрінгфілд (штат Міссісіпі), сім картин художника. Слідство вирішило не розголошувати обставини цього злочину. Відомо тільки, що вкрадені полотна належать до циклу з десяти картин, присвячених зупі Campbell. Ці роботи принесли мистцю всесвітню славу. Він написав їх 1962 року. 12 квітня Федеральне бюро розслідування призначило нагороду в 25 тис. USD за інформацію про вкрадені з художнього музею в Міссурі полотна.
А наступного дня вже на історичній Батьківшині, в Україні, площу Жовтневу в селі Минай Закарпатської області перейменували в площу Енді Ворхола. Розпорядження про це підписав Геннадій Москаль, голова Закарпатської обласної державної адміністрації, в рамках закону про декомунізацію.
Андрій Вархола народився 6 серпня 1928 року в місті Піттсбург (штат Пенсильванія), в сім’ї Ондрея й Юлії Вархолів, вихідців із русинського села Микова, яке на той час було в складі Австро-Угорщини (тепер це — територія Словаччини). Крім Андрія, котрий був наймолодшим у сім’ї, родина мала ще двох синів — Пола (1922 р. н.) і Джона (1925 р. н.).
Коли народився Андрійко, його матері виповнилося 36 років. Вона не могла й слова сказати англійською, на ній завжди було довге селянське плаття, фартух і хустка, окуляри в дротяній оправі. Коли сім’я переїхала на Довсон-стріт, Юлія найнялася на неповний робочий день виконувати легку хатню роботу та мити вікна. А ще продавала квіти, які майструвала з консервних бляшанок і гофрованого паперу, вишивала картини, до Великодня розписувала писанки. Мати обожнювала свого наймолодшого сина і піклувалася про нього все своє життя. Вважається, що саме вона була найвпливовішою людиною у житті «короля поп-арту».
У шість років хлопчик розпочав навчання у Holmes Elementary School. Він любив школу і гарно вчився. З раннього віку був дуже хворобливим: у два роки через набряки йому щодня промивали очі борною кислотою, в чотири він зламав праву руку, в шість захворів на скарлатину, а в сім йому видалили мигдалики. У восьмирічному віці Енді вразила ревматична лихоманка і він пережив перший напад важкої недуги — танок святого Вітта.
Коли синові було вісім років, мати придбала для нього дитячий кінопроектор. На екран коштів забракло, тож хлопчик проектував чорно-білі зображення просто на стіну. Він любив читати журнали про кіно, а в 12 почав колекціонувати фотографії кінозірок. Майбутню схильність Енді використовувати у своїх роботах зображення зі старих мультфільмів і кінострічок пов’язують саме з цими дитячими захопленнями.
У вересні 1941 року Енді розпочав навчання у Schenley High School. Саме тоді відбулася важлива подія, яка, на думку дослідників творчості художника, мала на нього значний вплив: з 1939-го тяжко хворів батько, в нього був туберкульоз, а в травні 1942 року Ондрій Варгола помер. На Енді ця смерть справила гнітюче враження: коли тіло батька привезли зі шпиталю, він дуже злякався, заховався під ліжко і відмовився навіть глянути на покійника.
Із дев’яти років Енді Воргол почав відвідувати безкоштовні суботні курси художньої майстерності Інституту Карнеґі і після закінчення школи 1945-го вступив до Технологічного інституту Карнеґі. Зі заощаджень, що були в родині, Вархоли мали можливість дати вищу освіту лише одному з трьох своїх синів і помираючи батько вирішив, що це має бути Енді.
Винагородою за старанність стали для нього 50 USD спеціальної премії за найкращу роботу, виконану студентом під час літніх канікул. Це були перші гроші, зароблені Енді Ворголом своєю творчістю. Перемога підвищила самооцінку молодого художника і привернула увагу до його особи інших студентів. Він став членом студентського кіноклубу і редактором інститутського літературного журналу The Cano.
Навесні 1948 року, наприкінці третього курсу, Енді влаштувався на неповний робочий день до художнього відділу найбільшого в Піттсбурзі універмагу виконувати оформлення вітрин. Ларрі Воллмер, його начальник, навчив свого підлеглого швидко й інтенсивно працювати і, певним чином, спрямував подальший розвиток молодого художника, на прикладі Сальвадора Далі переконавши, що і всесвітньо відомий митець може вдало поєднувати творчість і комерційні проекти.
Ще під час навчання в Інституті Карнеґі Енді Воргол почав оточувати себе міфами, навмисне драматизуючи та спотворюючи факти своєї біографії, що в майбутньому призвело до появи низки різноманітних версій про його походження та дитинство. Воргол фантазував щодо місця і року свого народження, розказував, що його сім’я жила надзвичайно бідно, батько був гірником, а мати завжди хворіла, що брати знущалися над ним, ніхто його не любив і ніколи він не мав ні розваг, ні друзів.
Тоді ж мистець змінив і своє ім’я. Близькі та друзі завжди називали його Енді, а щодо причин зміни прізвища існує кілька різних версій, наприклад, що таким чином Воргол хотів приховати своє етнічне коріння, або що не хотів сплачувати завеликий телефонний рахунок. Але родина художника зазначає, що особливих мотивів таке рішення не мало: просто Воргол було простіше до вимови та написання.
Закінчивши навчання в Університеті Карнегі-Мелона, 1949 року Енді переїжджає в Нью-Йорк, де успішно працює ілюстратором у журналі. В 1960-х рр. темою картин художника стали консерви фірми Campbell і пляшки з-під Coca Cola. 1963-го Воргол придбав будівлю на Мангеттені, назвав її «Фабрика» і поставив на потік створення творів сучасного мистецтва.

Campbell
У цей період мистець також створює низку портретів відомих діячів американської масової культури, співпрацює з кінозірками Мерилін Монро й Елізабет Тейлор, а також із музикантами Джимом Моррісоном та Елвісом Преслі. Починає знімати кінофільми. У його творчій майстерні часто збиралися ньюйоркські знаменитості.
Художник також зазнає жорстокої критики в консервативних колах американського істеблішменту. З часом стало зрозуміло, що в мистецькому житті відбуваються великі зміни, і що Воргол став віссю цих змін у Нью-Йорку. 3 червня 1968 року до майстерні Воргола під’їхала радикальна феміністка Валері Соланас і обстріляла його та художника Маріо Амая. Енді був важко поранений і ледь вижив. Наслідки замаху впливали на нього все життя.
У 1970-х рр. картини Ворголу замовляли Мік Джаґґер, Лайза Мінеллі, Джон Леннон, Даяна Росс, Бріжіт Бардо та Майкл Джексон. 1972 року він намалював контраверсійний портрет Мао Цзедуна. Ця робота мала цікаву історію. Після того, як Енді закінчив малювати портрет, він виготовив 250 копій. № 144 придбав Денніс Гоппер. Через якийсь час він двічі вистрелив у портрет, залишивши у полотні два отвори: один біля ока, інший — на фоні. Ворхол визнав, що таким був задум автора й оголосив Гоппера співавтором. 16 січня 2011 року ця картина була продана на аукціоні Christie’s за 302,5 тис. USD.
У 1980-ті рр. до Воргола прийшов великий комерційний успіх. Його картину обрала фірмв Absolut Vodkaдля своєї реклами і це принесло мистцю ще більше слави. Останньою серією робіт, створеною Ворголом до його смерті, була серія портретів британської королеви Єлизавети ІІ.
У доробку кінорежисера та продюсера Енді Воргола — сотні фільмів. У липні 2014-го Музей Воргола у Піттсбурзі і Нью-Йоркський музей сучасного мистецтва представили спільний проект щодо оцифрування 500 фільмів, знятих цим генієм. Вони будуть розміщені в Інтернеті для вільного доступу.
Енді Воргол помер у Нью-Йорку 22 лютого 1987 року від інфаркту. Брати перевезли тіло художника в Пітсбург. Похоронне богослужіння відбулося в церкві Святого Духа. На похороні була присутня Йоко Оно, вдова Джона Леннона. Енді поховали поряд із матір’ю і батьком на греко-католицькому цвинтарі Святого Івана Хрестителя у Пітсбурзі. Творча спадщина Воргола була настільки великою, що розпродаж його майна на аукціоні Sotheby’s у Нью-Йорку тривав дев’ять днів. Загальна вартість проданого майна склала 20 млн USD.

 

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...