Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Friday, Nov. 17, 2017

Ті, хто малюють між слів: семеро українських ілюстраторів, котрих варто знати

Автор:

|

Серпень 04, 2016

|

Рубрика:

Ті, хто малюють між слів: семеро українських ілюстраторів, котрих варто знати

Згадуючи улюблені книжки нашого дитинства, ми зазвичай називаємо їхніх авторів, але дуже рідко можемо пригадати, хто їх проілюстрував. І це вкрай несправедливо, бо нам уже важко уявити Пеппі Довгапанчоху, мумі-тролів, Гаррі Поттера чи васюківських тореадорів Павлушу й Яву інакшими за тих, якими ми їх побачили у тих своїх перших книжках. Тому ми вирішила познайомити вас із українськими ілюстраторами.

Наталка Гайда (39 років)

Наталка Гайда
Таємниці мистецтва ілюстрації художниця пізнавала самотужки: за освітою Наталка — скрипалька та системний адміністратор. Та це не завадило їй долучитися до оформлення вже кількох десятків книжок. Кар’єру ілюстраторки п. Гайда починала з оформлення обкладинок для видавництва «Урбіно», а згодом — для «Видавництва Старого Лева».
Визначити стиль, в якому вона працює, Наталці складно. «Переважно це — комп’ютерна графіка, але це дуже загальне поняття, — пояснює художниця. — Рухаюся в бік виразності та простоти форми, динамічності, дуже зацікавлена персонажною ілюстрацією і багато з цим працюю».
На переконання п. Гайди, зараз на українському книговидавничому ринку спостерігається піднесення, завдяки чому з’явилося багато нових маленьких видавництв і цікавих ілюстраторів. При цьому українські видавці й досі відстають від світу технологічно, оскільки деякі сучасні прийоми не до снаги українським друкарням. «Це — складні поп-апи чи висічки, — подає приклад Наталка. — Переважна більшість таких книг видається в Китаї, Також у нас малорозвинена журнальна ілюстрація. І майже порожньою залишається ніша коміксів, сподіваюся, що це все тимчасово».

Ольга Дегтярьова (36 років)

Ольга Дегтярьова
Закінчивши факультет книжкової графіки Української академії друкарства, Ольга Дегтярьова якийсь час працювала дизайнером у рекламних агенціях, ілюструвала бізнес-журнали, доки десять років тому не вирішила зосередитися на ілюстрації. За цей час Оля створила кілька десятків обкладинок для російського видавництва «Манн, Іванов і Фербер», а також проілюструвала два видання для Glowberry Books.
Як і більшість сучасних ілюстраторів, п. Дегтярьова малює за допомогою комп’ютерних програм. «Мені нецікаво ставити себе в якісь рамки і весь час повторювати старе. Тому постійно намагаюся експериментувати та розвиватися», — розповідає художниця.
На думку Ольги, вітчизняна ілюстрація зараз перебуває під сильним впливом європейської, тому виокремити суто український стиль складно. При цьому художниця переконана, що зараз — найкращий час для розвитку ілюстрації в Україні. «Ще п’ять-шість років тому було дуже важко знайти українських замовників, багато хто з видавців не розумів, навіщо взагалі замовляти ілюстрації, коли можна вкрасти картинку в Інтернеті. Тепер прийшло розуміння важливості ілюстрації у книжці», — радіє вона.

Ростислав Попський (35 років)

Ростислав Попський
«Мені певним чином пощастило з видавцями, котрі дають достатньо творчої свободи, практично не обмежують у часі й дозволяють обирати книжки, які сам хочу малювати», — тішиться п. Попський, ще один ілюстратор, котрий закінчив не художній навчальний заклад, а Хмельницький університет управління і права. Він ілюструє книжки для двох провідних українських видавництв — «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» та «Видавництво Старого Лева».
Ростислав каже, що не дотримується у своїх роботах певного стилю чи техніки, але останнім часом намагається відійти від реалістичності, що переважає у вітчизняній ілюстрації, тоді як на Заході художники дозволяють собі експерименти, нові форми та підходи. «Якось так вийшло, що я в основному малюю дитячу класику, тож вона вже трохи приїлася. Хочу малювати щось авторське, чого ще не було», — мріє ілюстратор.

Ольга Гаврилова (33 роки)

Ольга Гаврилова
Ольга Гаврилова ніколи не думала, що стане ілюстраторкою. Аж доки не вирішила випадково взяти участь у конкурсі для книжкових графіків. Виявилося, що жінка неправильно зрозуміла його умови, але перші ілюстрації вже були, тож чому б не показати їх видавництву?
Відтоді п. Гаврилова, котра закінчила Київський державний інститут декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Бойчука та Львівську національну академію мистецтв, ілюструвала видання для видавництва «Грані-Т». «В ілюстраторстві почуваюся неофітом і ставлюся до своїх робіт дуже критично, весь час вчуся на власних помилках. Кожна нова книжка — це експеримент, мені завжди хочеться знайти нові образи, кольорові гармонії, інший стиль», — розповідає Ольга.
За останні роки на українському книжковому ринку, зі слів художниці, побільшало цікавих експериментів. Разом із тим і досі у вітчизняній ілюстрації переважають до дрібниць промальовані картинки. «Просто на це є попит у нашому суспільстві, — переконана вона. — Людям, котрі купуватимуть ці книжки, хочеться бачити багато роботи, бо «не віддавати ж гроші за якісь каляки-маляки?» В Європі, як на мене, більше цінують вишукану простоту».

Іван Сулима (30 років)

Іван Сулима
Київський ілюстратор, котрий працює у техніці цифрової графіки, своїми першими вчителями називає батька та діда — художників Костянтина Сулиму та Петра Козина. А ось державну освіту (Іван закінчив відділення графіки Видавничо-поліграфічного інституту «Київської політехніки») разом із неспроможністю вітчизняних видавців платити ілюстраторам достойні гонорари п. Сулима вважає найбільшими проблемами української ілюстрації.
Щоправда, на думку Івана, в останні роки у вітчизняній ілюстрації почали з’являтися цікаві експерименти. Поза тим зі закордонним ринком український порівнювати ще складно. «За кордоном зараз дуже поширені книжки-картинки, в яких головними є ілюстрації, а текст — допоміжним, пояснювальним елементом до малюнка. У цьому жанрі художнику випадає велика відповідальність за допомогою ілюстрації побудувати цілий світ книги. На жаль, у нас таких видань ще мало», — бідкається ілюстратор. Відтак п. Сулима став одним із художників видавництв «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» і KievSeaPirates.

Поліна Дорошенко (27 років)

Поліна Дорошенко
Займатися ілюстрацією Поліну Дорошенко, випускницю Національної академії образотворчого мистецтва й архітектури, свого часу мотивувала поїздка в Болонью (Франція) на ярмарок дитячої книги. «Це — подія світового масштабу, — згадує художниця, — я там зустрілася з усім найактуальнішим, що пов’язане з ілюстрацією. Такі заходи — найкращі вчителі».
Поліна працює у змішаній техніці та намагається знаходити особливий авторський підхід до кожного нового проекту. Найвідомішим проілюстрованим нею виданням стала «Лісова пісня» Лесі Українки (видавництво «Основи»). «Українські видавці з кожним роком все більше готові до експерименту та комерційно-ризикованих проектів, — ділиться своїми спостереженнями п. Дорошенко. — Головне, щоб споживач був настільки ж готовий. Це взаємопов’язано. А ілюстраторам при цьому важливо не намагатися бути на когось схожими, бо завжди найбільше цінується індивідуальність художника».

Євгенія Гайдамака (23 роки)

Євгенія Гайдамака
Після навчання на кафедрі графіки Видавничо-поліграфічного інституту «Київської політехніки» Ґєня вирішила не зупинятися і продовжує здобувати освіту в Америці у рамках програми Master of Fine Arts in Illustration Коледжу мистецтв у Саванні.
Новий досвід дозволяє їх порівнювати українську й американську ілюстрації, які, на думку художниці, мають чимало спільного. «У США ілюстрація — це мікс стилів, поєднання коміксів, концепт-арту, традиційних медіа. Українська ілюстрація поки що не настільки різноманітна, але відчуваю: це тільки справа часу. Хоча слід зазначити, що дуже багато українських видавництв неповороткі та непорушні у своїх смаках. Багато хто досі дуже недооцінює українського читача. Страх не продати книгу часто заважає видавцю зважитися на цікаві ідеї», — міркує ілюстраторка.
Сама Євгенія здебільшого працює із цифровою ілюстрацією, хоча експериментує і з аквареллю, акрилом та офортом. «Більше ціную в ілюстрації не цікавий стиль, а підхід до самої ідеї ілюстрування, коли робота не є звичайною візуалізацією певної історії», — розповідає художниця.

Тетяна Терен, УП

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...