Новини для українців всього свту

Sunday, Jan. 17, 2021

Театрові «Заграва» виповнилося 60 років

Автор:

|

Січень 09, 2014

|

Рубрика:

Театрові «Заграва» виповнилося 60 років

Так уже віддавна ведеться, що в кожного міста є щось своє знамените. Для українського культурно-мистецького Торонто цим «щось» є театр «Заграва», який нещодавно відзначив свій діамантовий ювілей. Цікаво, що свою діяльність він почав із вистави «Прокурор Дальський» К. Гупала, постановку якої було здійснено 5 грудня 1953 року в Українському культурному центрі на Кристі. Постановником цієї драми був режисер Слав Теліжин, а в головних ролях виступали Г. Ярошевич, М. Тарновецька, Я. Манько, М. Лялька, І. Гонтар, М. Слюсарівна, Н. Миколенко й інші.

Слід нагадати, що до «Заграви» в Торонто вже три роки діяв Український драматичний театр під керівництвом Григорія Ярошевича, який ставив переважно п’єси побутового змісту й опери «Наталка Полтавка» М. Лисенка та «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського. Але прийшов час, коли назріла потреба театру з сучасним репертуаром. І саме за організацію такого театру, який назвали «Загравою», узялися актори Юрій Бельський і Володимир Довгаюк у співпраці з режисером Славом Теліжиним.
Справи пішли досить добре. Услід за «Прокурором Дальським» було здійснено постановки п’єс «Тітка Чарлі» Б. Томаса, «Адвокат Мартіян» Лесі Українки, «Проліски» М. Цуканової, «Кур’єр УПА» О. Остої, «Мораль пані Дульської» Г. Запольської та «Жанна Д’Арк» Ж. Ануї. Їз останьою з названих 8 травня 1959-го театр із тріумфом виступив у Нью-Йорку. Українська преса захоплено відзначила високий рівень акторської гри колективу, його гармонійну цілісність і правдивість відображеного дійства. «У сценічному відображенні це був суто ансамблевий твір, — писав відомий мистецтвознавець Володимир Ласовський. — Усі актори дуже талановиті, а їхня гра має стільки професійності, що нам хочеться назвати цей колектив театром у повному розумінні, без прикметника «аматорський».
У нью-йоркському дебюті театру окрім «старої гвардії» – акторів Ю. Бельського, В. Довганюка, М. Ляльки та Н. Тарновецької – успішно виступили представники молоді В. Орловська (Жанна), З. Мазуркевич (Промотор), Г. Сандуляк (Молода королева), М. Луцька (Сорель), З. Шевчук (Паж) і Т. Панченко (Ля Гір). Тоді ж колектив побував із виставами у Філадельфії, Чикаґо та Детройті.
Новим колоритним здобутком «Заграви» стала постановка драматичної поеми «Кассандра» Лесі Українки. Її було поставлено 9 квітня 1963 року в залі Українського культурного центру на Кристі. Про це в часописі «Вільне слово» від 29 квітня 1967 року писалося: «Дуже симптоматичним є те, що на торонтській сцені з’являється в так відносно короткому часі вже другий твір Лесі Українки, бо ж, правду кажучи, «Кассандра» є свого роду продовженням драми «Кам’яний господар». 7 травня 1967-го виставу було показано в Детройті.
Усе нові й нові п’єси з’являлися в репертуарі «Заграви», і щораз більше примножувалося слави колективу. Усе, над чим тут працювали, було для української спільноти Канади новим, свіжим і раніше небаченим. Можливо, саме тому театр намагався поставити п’єси Лесі Українки. 23 і 30 травня 1971 року театр здійснив постановку її драми «Бояриня». Ролі виконували Михайло Лялька (Олексій Перебійний), Соня Сахно (Перебійниха), Рома Дольницька (Оксана), Ілярій Кушніренко (Степан), Петро Ординець (Іван), Микола Семчишин (Джура), Ганна Тагаїва (Мати) та Христина Туркевич (Ганна). А 14 листопада 1971-го цю виставу побачили в Детройті. У рецензії, опублікованій у газеті «Свобода», П. Рогатинський писав: «Відпрацьовані до дрібниць діалоги, рухи, відшліфоване слово, інтонації — ось засоби, що з «несценічної» речі зробили справжню життєву драму, однаково актуальну в часи Дорошенка й у наші дні».
Восени 1972 року в Торонто було започатковано Міжнародний багатокультурний фестиваль театрів. Узяла в ньому участь і «Заграва», яка представила на суд журі й публіки драму «Примари» Г. Ібсена. А через рік на цьому ж фестивалі театр ставив «Украдене щастя» Івана Франка. Те, що 2 листопада в «Тавн-голі» показали українці, було поза конкуренцією, бо такого багатства народного фольклору, оригінального вбрання, троїстої музики Канада ще не чула й не бачила. Головні ролі у виставі виконували Марія Левицька (Настя), Михайло Лялька (Микола), Ніна Теліжин (Анна), Тарас Панченко (Михайло), Андрій Ільків (Олекса). Режисерував драму Юрій Бельський. Усіх їх було відзначено нагородами, а театр — визнано найкращим колективом етнічного мистецтва в Канаді.
У наступні роки список вистав «Заграви» поповнили п’єси «Одруження» М. Гоголя (1974), «Мотря» за сюжетом історичної повісті Богдана Лепкого (1975), «Мина Мазайло» М. Куліша (1975), «Суєта» І. Тобілевича (1979) й «Євшан зілля» В. Сафроніва-Левицького (1980).
12 грудня 1982 року в залі Українського культурного центру відбулася постановка комедії-сатири «Віва Бойко» Б. Будного. У переліку акторів з’явилося ім’я Йосипа Терлецького, котрий виступив у комічній ролі пенсіонера Северина Стрибоги й зі своїм завданням впорався успішно, бо, як писалося в пресі, «була нагода посміятися досхочу».
Із року в рік поповнювався репертуар театру «Заграва» та зростали й множилися його здобутки. Це — «Завтра знову зійде сонце» М. Цуканів із режисурою Марії Левицької, «Танок волі» Б. Будного, де головну роль зіграв талановитий Адам Стець, а Йосип Терлецький відтворив веселого Ростика Костика. Із цією виставою 30 квітня 1988-го театр виступив у Чикаго, а 10 травня — у Філадельфії.
Новим кроком у списку патріотично-героїчного змісту була драма «Нескорені» С. Любомирського, з режисурою В. Довганюка. Ця вистава відбулася 29 листопада 1987 року. Продовженням цієї тематики була вистава «Нескорені» Степана Любомирського, яку 29 листопада було показано в Торонто, 30 квітня 1988-го — у Чикаґо, а 2 жовтня того ж року — в Едмонтоні.
Знаменною подією в історії «Заграви» було тижневе турне (11.8.–2.9.1990) в Україні, де з виставами комедій «Танок волі» й «Гріхи молодості» колектив побував у Львові, Стрию, Дрогобичі, Трускавці, Івано-Франківську та Тернополі. Про українців із Торонто захоплено писали місцева та республіканська преса. Усі вони відзначали, що ці вистави були бальзамом на душі глядачів, правдивим, чистим одкровенням і насолодою.
Нове тисячоліття театр зустрів драмою «Юда Іскаріот» А. Андреєва, прем’єра якої відбулася 16 квітня 2000 року. Ролі виконували: Валентин Овсюк (Юда Іскаріот), Едвард Осипов (Ісус Христос), С. Ґеник-Березовський (Петро), Йосип Терлецький (Йоан), Юрій Барсук (Хома), Ілярій Кушніренко (Анна) та Наталя Алексієнко (Марія Магдалена). 2001-го склад театру поповнила актриса Лариса Баюс. На сцену вона вийшла 10 червня 2001 року в «Боярині» Лесі Українки й дотепер є головною рушійною силою колективу.
5 жовтня 2003-го театр «Заграва» врочисто відзначив 50-річчя. Гостем із України на врочистості був Валерій Гайдабура, член-кореспондент Академії мистецтв України, д-р мистецтвознавства та заслужений діяч мистецтв України. Він високо оцінив заслуги театру в справі пропаганди українського театрального мистецтва на далеких берегах Америки та висловив похвалу колективу від імені уряду України. В. Гайдабура вручив керівникові театру Йосипові Терлецькому книгу «Театр захований в архівах».
«Театр має бути сьогодні таким, яким суспільство має бути завтра», — казав геніальний Лесь Курбас. Саме таким є наш театр «Заграва». Щоби переконатися в цьому, варто дізнатися про репертуар останніх трьох вистав, якими були «Любов на гачку» Віри Ке та «Нелегалка» й «Євангеліє від Івана» Анатолія Крима. Усі вони про наше сьогодення з ознаками майбутнього.
2007 року з виставою «Нелегалка» театр здійснив успішні гастролі Канадою з виступом у Оттаві та побував у Філадельфії, Нью-Йорку, Чикаґо та Клівленді. А наступного року в час відзначення 55-річчя театру «Заграва» її керівникові Йосипу Терлецькому й ветеранові театру Ілярію Кушніренку указом Президента України було присвоєне звання заслужених діячів культури України. Ще раніше Марія Тарновецька й Михайло Лялька отримали звання заслужених артистів України.
Нашій «Заграві» – уже 60! Відзначали цю подію в будинку «Пласту». Ті короткі водевілі, показані в мистецькій частині вечора, стали гарною атракцією свята. А наостанок Й. Терлецький представив присутнім книгу «Заграва» — український театр Канади», яку два місяці тому випустила у світ корпорація Printed by MPI Group, Conkord. Її упорядниками стали Валерій Гайдабура та Йосип Терлецький. Тих, хто захоче цю книгу придбати, просимо звертатися до п. Терлецького електронною адресою: zahravatheater@hotmail.com

Анатолій Житкевич

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply