Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Friday, Oct. 19, 2018

Талія Сабанієва — співачка з голосом краси ранкової роси

Автор:

|

Лютий 22, 2018

|

Рубрика:

Талія Сабанієва — співачка з голосом краси ранкової роси

Талія Сабанієва зі своїм Пучем, пуделем-тер’єром мальтійської породи. Нью-Йорк, 1944

Талія Сабанієва, видатна оперна й концертно-камерна співачка (лірико-колоратурне сопрано), 1933-го першою в Америці виконала українською мовою партію Мотрі в опері «Мазепа» П. Чайковського, а 1936 року зіграла роль Наталки в першому українському звуковому фільмі «Наталка Полтавка» корпорації В. Авраменка.
Вона народилася 23 грудня 1889-го в м. Пірей, поблизу Афін (Греція) в родині грека Івана Митаракі й українки з Одеси Марії Сабанієвої. Талія у перекладі з грецької — ранкова роса, життєрадісна, весела. А ще, за давньогрецькою міфологією, так звали музу науки й мистецтва, доньку Зевса й Мінемосіни (богині пам’яті).
У Греції батьки жили не довго, бо після народження молодшої доньки Анни — виїхали в Крим, а звідти — до Одеси. Тут і проявилося в Талії музичне дарування: музичний слух і голос. Перші уроки гри на фортепіано дівчина отримала від матері, а коли виповнилося 12 років, мати повезла її до Санкт-Петербурґу. Там дівчина закінчила імператорську консерваторію, а восени 1910-го увійшла до складу Санкт-Петербурзької оперної трупи Народного дому, де дебютувала в партії Снігуроньки в однойменній опері М. Римського-Корсакова.
У книзі спогадів «Записки оперного співака» музикознавець Сергій Левік писав: «У той час починаюча лірико-колоратурна співачка Т. Сабанієва ще не володіла досвідом, а досягала успіху в серцях глядачів своїм сріблястим голосом, чого не вдавалося зробити навіть досить досвідченим професіоналам. Згодом вона стала успішною співачкою та артисткою».
Після Снігуроньки Талія виступала в партіях Марфи («Царева наречена» М. Римського-Корсакова), Антоніни, Людмили («Життя за царя», «Руслан і Людмила» М. Глінки), Федори, Марфи («Борис Годунов», «Хованщина» М. Мусоргського), Кризи («Нерон» А. Рубінштейна), де її партнером по сцені був славетний Федір Шаляпін.
А якось у складі оперних співаків трупи з’явився високий, стрункий, атлетичної статури співак. Досить було дівчині кинути на нього погляд, аби палко закохатися. Це був Тадеуш Орда (справжнє прізвище — Залєвський), котрий, як і його старший брат Сиґізмунд Залєвський, швидко став улюбленцем публіки.
На початку 1911 року молодята побралися й виїхали в Баку (Азербайджан), де їх прийняли до театру Бакинської опери. А вже за два роки вони співали на сцені Тифліської опери (Грузія), знову ж тільки два роки, після чого виїхали до Харкова. З 1915-го Талія та Тадеуш співали в Московському театрі Сергія Зіміна. Там їх і застали революційні події 1917 року.
Ще якийсь час вони виступали в Одесі, а наприкінці 1919-го разом із матір’ю Талії виїхали в еміґрацію до Константинополя (Туреччина). Тут подружжя розпалося. Тадеуш подався до Болгарії, а Талія повернулася до Афін, де на той час жив її батько. Згодом переїхала в Італію й виступала в театрах Риму та Мілану.
Упродовж 1921 року співала в театрах Франції, Іспанії, Португалії. Ще навесні 1922-го її голос лунав у Лісабоні (театр «Сан Карло») та Барселоні, а наприкінці року, разом із дириґентом Самосудом виїхала до Америки, де їй гарантували виступи в «Метрополітен-опері». Відпливли 23 грудня 1922 року морським кораблем із французького Гавру. До Нью-Йорку прибули 3 січня 1923-го. У списку прибулих пасажирів на прикордонному пункті «SS Рошамбо» зазначили: «Талія Сабанієва, вік 33 років, місце народження Пірей (Греція). У шлюбі з артистом Самосудом. Вільно розмовляє французькою, російською, грецькою й італійською мовами. Постійним місцем проживання був Мілан (Італія). Ім’я найближчих друзів у країні, звідки прибула: Естер Фонтанья й Ґуставо Модена. Кінцевий пункт призначення — Нью-Йорк. Квиток оплачено дирекцією «Метрополітен-опери».
Дебют співачки в цій залі стався несподівано швидко. 24 лютого вона виступила в партії Чіо-Чіо-сан в опері «Мадам Баттерфляй» Дж. Пуччіні, замінивши хвору німецьку співачку Делію Рейнгардт. А вже через три дні Талія співала в «Богемі» у Філадельфії. Пізніше виступала в Чикаґо, Сан-Франциско, Лос-Анджелесі, Вашинґтоні.
Виявилося, що її шлюб із Жаком Самосудом був фіктивним. 1926 року вони розлучилися й дириґент одружився з донькою відомого письменника Марка Твена, котра забезпечила йому розкішне життя в Голівуді.
1929-го співачка ще раз побувала в Греції, де в Афінах на студії звукозапису Victor-Platte випустила в світ дві платівки. На одній з них було вміщено два дуети з опери «Пікова дама» П. Чайковського, виконані разом із відомою грецькою співачкою Ельвірою Гідальго, а другу — з грецькими народними піснями, які записала зі сестрою Анною Митаракі-Кріона.
4 лютого 1933 року до вшанування 300-ліття великого гетьмана України Івана Мазепи український артистичний театр під дирекцією Дмитра Чутра здійснив постановку опери «Мазепа» П. Чайковського, відредаговану згідно з історичною правдою Лонґином Цегельським. Це відбулося в залі «Месса-темпл» у Нью-Йорку. Партію Мотрі успішно виконала Талія Сабанієва. У короткій анотації про неї йшлося, що «вона — солістка «Метрополітен-опери», на сцені від 12 років, народжена в Греції, а вихована в Україні. Її виступ надав опері високої якості. Вона досить добре володіє українською».
До 1935-го співачка була солісткою «Метрополітен-опери», а 1938 року відкрила свою вокальну студію в Лос-Анжелесі та Нью-Йорку й займалася педагогічною діяльністю. Саме тоді до неї звернувся відомий хореограф і культурний діяч Василь Авраменко, котрий запропонував виконати роль у фільмі «Наталка Полтавка». Авраменко був із тих людей, котрі, коли вже бралися за потрібну справу, то ніхто й ніщо не могло його зупинити. Так було й із цим фільмом, до співпраці над яким він запросив досвідчених і визнаних українських вокалістів, дириґентів, композиторів та інструменталістів.
Спочатку тісно співпрацював із Олександром Кошицем. Однак, коли Кошиць став вимагати попередньої оплати в сумі половини домовленого гонорару, Авраменко цього не зробив і їхні зв’язки обірвалися. Із співаків до участі в фільмі були залучені Талія Сабанієва (Наталка), славний бас Михайло Швець (Виборний), відомий комік Матвій Водяний (Возний), оперні співаки Олена Діброва (Терпелиха), Дмитро Кріона (Петро) та інші.
Прем’єра фільму відбулася двічі — 25 і 26 грудня 1936 року — в театрі «Венеція» (Нью-Йорк). Фільм показали в 17-х містах, зокрема у Філадельфії, Пітсбурзі, Клівленді, Детройті, Чикаґо та Бостоні. Прем’єра в Канаді відбулася у березні 1937-го в Саскатуні, згодом у Вінніпезі та Торонто.
Фольклорно-пісенна основа музичної драматургії «Наталки Полтавки» відкривала режисерові шлях до образно-поетичних узагальнень. Проте Авраменко через брак режисерського досвіду таку можливість використав лише частково. Те, що в нього було бажання «змалювати чужому світові красу України та гарну душу українців так, як це годиться», стало певною мірою обтяжливим. Якщо порівняти оперету М. Лисенка з її 15-ма музичними номерами та фільм із режисурою Авраменка, де таких номерів стало 40, в т. ч. дописана композитором Костянтином Шведовим увертюра, дуети, квартети, квінтети, хори та кілька танцювальних композицій — стало для фільму перебільшенням. Дивно, але Авраменко так і не збагнув, що вартість оперети саме в її прозорості та простоті.
Але це не стосувалося Талії Сабанієвої. Вона виконала свою роль, як завжди, «винятково блискуче». Символічно, що її лебединою піснею стала саме роль Наталки, простої української дівчини, якою вона й була.
В останні роки Талія Сабанієва жила самотньою. Єдиною розрадою для неї був Пуч, пудель-тер’єр мальтійської породи. Вона пішла з цього світу 20 березня 1963 року на Мангеттені. Там же й поховали її тлінні останки. Це була співачка, котра залишила по собі помітний слід в історії світового оперного мистецтва.

Анатолій Житкевич

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...