Минув рік, як відійшов у вічність відомий оперний і концертно-камерний співак Богдан Чаплинський, що стало сумною звісткою не тільки для близької родини, а й тисяч шанувальників його таланту. 

Він народився 1 січня 1937 року в м. Станіславові, у родині Михайла й Наталі Чаплинських. Про батька відомо, що у квітні 1943-го він записався добровольцем до української дивізії «Галичина», згодом, уже на території Австрії, потрапив у полон і перебував у таборі для військовополонених у Італії, а після війни еміґрував до Аргентини.
Мати співака Наталя Катамай була досить активною в громадському житті міста. Маючи гарне сопрано, вона співала в церковному хорі, а невдовзі стала хористкою Українського галицького театру в Станіславові, із колективом якого навесні 1944 року разом із семирічним сином Богданом і чотирирічною донькою Мартою виїхала до Відня. 1949-го Наталя з дітьми еміґрувала до США й оселилася у Філадельфії.
Тут і почалися Богданові студії. По закінченні школи він навчався в електротехнічному коледжі. Але де би юнак не бував, його все тягнуло туди, де лунали українські пісні. Найчастіше це відбувалося на концертах хору «Кобзар», яким керував композитор і дириґент Антін Рудницький. У цьому хорі протягом багатьох років співала його мати. Якось, під час одного з концертів, він виконав мамину улюблену «Вечірню пісню» К. Стеценка на слова В. Самійленка. Там його голос і почув керівник капели бандуристів імені Т. Шевченка з Детройта Григорій Китастий, котрий запросив Богдана до свого колективу, що саме здійснював концертний тур містами США й Канади. Уперше він виступив на великій сцені 9 жовтня 1958 року в залі академічного театру Колумбійського університету в Нью-Йорку, а 20 жовтня разом із капелою вилетів на гастролі в Європу.
Концерти капели пройшли в 23 містах Старого світу, зокрема в Мадриді, Барселоні, Парижі, Женеві, Цюриху, Амстердамі, Роттердамі, Брюсселі, Лондоні, Манчестері, Женеві, Римі й інших.
Після повернення з Європи Богдан Чаплинський назавжди попрощався зі своїм електротехнічним фахом та вступив на відділ оперного співу консерваторії в Балтиморі, де досить швидко почав виконувати головні партії в низці опер. Про це в дописі «Успіхи співака Богдана Чаплинского», опублікованому в газеті «Свобода» від 29 квітня 1969-го, писалося: «15 лютого The Cosmopolitan Opera Quild у Філадельфії поставила оперу «Травіата» Дж. Верді. Головну чоловічу партію Альфреда виконував українець, талановитий співак, інженер Богдан Чаплинський, студент консерваторії в Балтиморі. Він своїм металевого тембру тенором і артистичністю здобув увагу тисячної маси наявних у залі слухачів. Наступного разу він виступить 24 травня в партії Радамеса з опери «Аїда». Його поведінка на сцені викликала справжній подив, а найбільше була здивована присутня в залі група гостей з Італії, яка влаштувала співакові овації. Тут же директор Suburban Opera Compani містер Паркінсон заангажував виконавця до своєї компанії на наступний сезон».
Сталися зміни й у сімейному житті співака. У Філадельфії він зустрів своє кохання — балерину Стефанію Антоняк, і 13 жовтня 1962 року вони одружилися. Згодом у них народилися доньки Рената й Лідія.
Успіх на оперній сцені було гарантовано, а Богданові закортіло отримати ще й вищу освіту, яку він вирішив здобути в Темплському університеті Філадельфії, де навчався, не полишаючи виступів на оперній сцені, і не тільки в американській компанії. Так, у рекламному оголошенні газети «Свобода» від 24 березня 1972 року інформувалося, що 26 березня нью-йоркський оперний ансамбль під керівництвом Лева Рейнаровича ставитиме оперу «Запорожець за Дунаєм» Семена Гулака-Артемовського, а головні партії в ній виконуватимуть Лев Рейнарович (Карась), Галина Андреадіс (Одарка), Богдан Чаплинський (Андрій) і Марта Кокольська (Оксана).
А вже 31 травня в тій же газеті зазначалося: «Молодий оперний співак Богдан Чаплинський, знаний із виступу в опері «Запорожець за Дунаєм», виступив у опері «Дігнарі» Р. Леонкавалло, яку 9 квітня ставила компанія «Рітенгавз Опера Сосасті» в залі музею Філадельфійського громадянського центру. Його металевий вишколений голос виявив досконалу й знамениту нюансову техніку у виконанні партії Раду, викликавши захоплення аудиторії, і був удостоєний шквальних оплесків».
А 12 листопада 1977-го Богдан виконував партію Андрія в опері «Катерина» Миколи Аркаса. Українська преса писала, що він володіє чудовим карузівського типу драматичним і потужним голосом і вже виступав у «Травіаті», «Аїді», «Мадам Батерфляй» і «Фаусті», а 1975-го, як соліст хору «Джерментовн», він концертував у Великій Британії.
Співака добре знали в Торонто. Особливо пам’ятною для торонтських шанувальників музики була його участь у концерті солістів корпорації «Українська опера», присвяченому 1000-літтю хрещення Русі. Це відбулося 4 березня 1978 року в залі Гамбер-інституту.
Українські преса сповіщала, що коли Богдан з’явився на сцені й залом полилися звуки арії Довбуша з однойменної опери А. Рудницького, то зала вибухнула оплесками: високий, стрункий у гуцульському одязі з топірцем у руці, він і справді своїм виглядом нагадував правдивого опришка. А вже наступного дня в концертній залі «Квін Елізабет» співак виконував партію Андрія в опері «Катерина» Миколи Аркаса. Тут його й почув відомий дириґент Володимир Колесник і запросив до участі в запланованому концерті в знаменитому «Карнегі-гол» у Нью-Йорку. Цей концерт відбулася 15 листопада 1981-го й став справжнім тріумфом українського мистецтва в США.
Помітною подією в житті співака була його участь у опері «Купало» А. Вахнянина, поставленій силами едмонтонського хору «Дніпро», очоленого Марією Дитиняк. На виконання головних партій цієї опери хор запросив Роксолану Росляк, Ганну Колесник, Леоніда Скірка, Корнеліуса Оптофа (усі — із Торонто) і Богдана Чаплинського з Філадельфії. Її постановки відбулися 18 і 19 червня 1981 року в залі «Аудиторіум». У Богдана була партія Степана.
23 травня 1981-го корпорація «Українська опера» ставила у великій залі «Вільям Флойд» на Лонг-Айленді (штат Нью-Джерзі) оперу «Назар Стодоля» К. Данькевича. Партії виконували Микола Фабрика (Гнат Карий), Галина Андреадіс (Стеха), Богдан Чаплинський (Назар), Марта Кокольська-Мосіюк (Галя) і Володимир Карпинич (Хома Кичатий). «По цілому світі в оперних компаніях є великою проблемою знайти добрих тенорів, — писала Іванка Прийма в часописі «Свобода» від 26 червня 1981 року, — бо їх мало. Під цим оглядом корпорація «Українська опера» щаслива мати у своєму складі знаменитого тенора Богдана Чаплинського. Тембр його голосу – дуже приємний і м’який. На дуже доброму диханні виконує він високі тони, і до того ж це в нього виходить свобідно та виразно. Таких співаків приємно слухати, і вони дуже подобаються публіці. Усі його соло викликали бурхливу реакцію й шквальні оплески».
Нагадаємо, що улюбленими творами концертно-камерного репертуару співака були арія Довбуша з опери «Довбуш» А. Рудницького, арія Богуна з опери «Богдан Хмельницький» К. Данькевича, «Владико неба і землі» з опери «Запорожець за Дунаєм» С. Галака-Артемовського, «Зелені гори» В. Балтаровича, «Минули літа молоді» О. Нижанківського, «Гетьмани, гетьмани» М. Лисенка, «Гуцулка Ксеня» Я. Барнича, українські народні пісні «Взяв би я бандуру», «Чорнії брови, карії очі», «Ніч, яка, Господи, ясная, зоряна» та багато інших. Із складних творів він легко виконував соло в «Реквіємі» Дж. Верді, а партію Пінкертона з опери «Мадам Баттерфляй» співав італійською й українською мовами. Музичний супровід йому найчастіше здійснював композитор і дириґент Ігор Соневицький.
1991-го як соліст капели бандуристів імені Шевченка, очоленої В. Колесником, Б. Чаплинський відвідав Україну, де виступав у Львові та Києві. Особливо запам’яталася українським слухачам у його виконанні «Пісня Байди» з кантати «Червона калина» Лесі Дичко.
Здавалося, що Богдановим пісням не буде кінця. Голос співака звучав на благодійних концертах «Дітям Чорнобиля», акціях освітньої програми з профілактики СНІД, у колі друзів, родини, а то й у хвилини відпочинку. Зі своєю подругою Оксаною Стеранкою (дружина померла 1994-го) співак побував у Єгипті, Ізраїлі, Таїланді, Камбоджі, Гонконзі, Йорданії, Туреччині, Швеції й Естонії. Востаннє на сцені Б. Чаплинський виступив 7 грудня 2012 року в партії Турідду з опери «Кавалерія Рустікана» П. Масканьї. А 8 січня, після концерту пам’яті Володимира Івасюка, прийшовши додому, він відчув біль у правому боці. Сімейний лікар запевнив, що це – жовчний міхур, і призначив хіміотерапію. Та виявилося, що то була хвороба, яку людина не в силі побороти. Богдан Чаплинський помер від раку нирки 15 січня 2013-го на 77-му році життя в Східному Гановері (штат Нью-Джерзі). Панахиду по померлому було відспівано в українській греко-католицькій церкві в Сент-Джонсі. За життя він завжди був фізично дужим і духовно наповненим, невипадково його називали співаком із поставою гетьмана.

Анатолій Житкевич