Новини для українців всього свту

Friday, Sep. 18, 2020

Василь Тучапець: «Буду цілком відкритим до вірних Харківського екзархату»

Автор:

|

Травень 08, 2014

|

Рубрика:

Василь Тучапець: «Буду цілком відкритим до вірних Харківського екзархату»

Василь Тучапець

Нещодавно Синод єпископів УГКЦ із благословення Святійшого отця Франциска утворив новий екзархат — Харківський — шляхом поділу Донецько-Харківського екзархату. Екзархом Харківським призначено високопреподобного о. Василя Тучапця, котрий до того був ігуменом монастиря Святого Василія Великого в Києві та провінційним вікарієм. Чин найменування й хіротонія владики-номінанта відбудеться в травні ц. р.
— Владико, вас обрано екзархом Харківським. У цьому реґіоні зараз — непроста ситуація. Чи вам не страшно туди їхати?
— Силоміць ніхто нікого нікуди не тягне. У мене запитали, чи погоджуюся на цей вибір. Я погодився. Так, мені було нелегко ухвалити таке рішення. Чому? Як мені видається, Харківщина — специфічний реґіон. Це — не те, що західна Україна чи Київщина, де наших вірних є доволі багато.
— Вам, мабуть, доведеться часом спілкуватися й російською…
(Сміється). Коли я служив у армії, ми всі розмовляли російською. Із російською мовою в мене проблем немає. Але ми живемо в Україні, тому, гадаю, треба розмовляти рідною мовою. Наголошу на тому, що ми — Церква. Церква не розрізняє мов і кольорів шкіри. Церква служить усім і кожному, хто приходить до неї, хто просить про підтримку, хто потребує Божого Слова. Церква покликана вести до спасіння всіх, хто його шукає.
— А чи в Києві приходять люди інших національностей?
— Так, звісно, зокрема вірмени. Є багато російськомовних. Але ми не запитуємо, якої вони національності. Вони до нас приходять, а ми їм служимо. Рукопокладення священика на єпископа та призначення на екзарха можна порівняти з просуванням світської людини службовими щаблями: вона, водночас, отримує більше грошей, більше повноважень.
Для мене єпископський сан — це передусім гідність наступників апостолів, гідність Божої благодаті. Ця гідність вимагає також великої відповідальності. Ісус Христос каже, що кому багато дається, із того й багато спитають.
Що ж до іншого, то до Харківського екзархату входить три області: Харківська, Полтавська та Сумська. Є 12 священиків на ці три області. Це — дуже мало. Тому про якісь матеріальні багатства годі говорити. Навпаки, доведеться посилено працювати, щоби розбудовувати нашу Церкву на цих теренах, зводити храми. На мене там чекає велика праця.
— Немає священиків?..
— Деякі священики хочуть одразу прийти на великі сформовані парафії. У центральній Україні, на півдні країни парафії – невеличкі: пастирі мають їх розвивати, працювати з людьми, доносити до них Слово Боже. На цих теренах більшість людей узагалі не ходить до храму. Можливо, вони чекають, аби постав храм, у який вони прийдуть. Тож у Харківському екзархаті роботи є дуже багато.
— Як відомо, греко-католицькі парафії в Харківському екзархаті — нечисленні. Якими методами будете залучати людей до Церкви?
— Гадаю, важливою є духовна складова, щоби парафія була духовним центром, аби людина, котра приходить до храму, справді відчувала, що в громаді присутній живий Христос. Нагадаю, що Стратегія розвитку нашої Церкви — «Жива парафія — місце зустрічі з живим Христом». Якщо в храмі лунатиме щира молитва, священик буде «живим» відображенням Ісуса Христа, Його слів і вчинків, то люди приходитимуть. Матеріальні речі для нас — на останньому місці. Із цього приводу ми зовсім не хвилюємося. Якщо є віра, матеріальні речі приходять самі собою.
— У київському храмі Святого Василія Великого, яким опікуються василіани, налагоджена робота з неповносправними особами, згідно з навчанням катехизму. Що із цього ви практикуватимете в Харківському екзархаті?
— У храмі Святого Василія Великого ми не організовували це просто так. Господь нам показував, які потреби мають люди, що для них належить зробити, на що треба звернути увагу й із чим працювати. Так само, гадаю, буде й у Харківському екзархаті.
Важливо розпізнати потреби, які є в тому реґіоні, і відповідати на них, просто бути відкритим і працювати. Я буду цілком відкритим до вірних Харківського екзархату. Знаю, Господь посилатиме нам і священиків, котрі з Божою допомогою виявлятимуть духовні потреби людей і заспокоюватимуть їх. Із часом побачимо, які спільноти постануть у Харківському екзархаті.
— Українці — в очікуванні, буде війна чи ні. Що скажете людям, які можуть першими на південному сході потрапити під удар аґресора?
— Надіймося, що війни все-таки не буде. Молімося, щоби Господь відвернув від нас це горе. Душпастирі повинні проголошувати Слово Боже, щоби люди мали надію навіть у найгірших ситуаціях і періодах. Саме віра та надія на Бога дають силу вистояти.
Розмовляла Оксана Климончук, «Католицький оглядач»

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply