Новини для українців всього свту

Wednesday, Oct. 28, 2020

Унікальний пам’ятник дерев’яної архітектури й живопису XVI-XVII століть

Автор:

|

Квітень 11, 2013

|

Рубрика:

Унікальний пам’ятник дерев’яної архітектури й живопису XVI-XVII століть

Святодухівська церква – одна з найдавніших християнських святинь України. Вона по праву включена в десятку найцінніших дерев’яних культових споруд в Україні. Розташована вона на батьківщині легендарної Роксолани – у місті Рогатині Івано-Франківської області, над берегом річки Гнила Липа.

Тільки деревина
Час  побудови церкви дослідники датують різними роками. Документів, які би вказували на точну дату створення церкви Святого Духа, поки що не знайдено. У церковних інвентарях і тематизмах подається ХVI століття. Михайло Драган, відомий дослідник української дерев’яної архітектури, схиляється до думки, що це, скоріш за все, пам’ятка першої половини  ХVIІ століття.
Тим не менш, офіційною датою появи в Рогатині дерев’яного храму вважають 1598. Про це говорить напис із північного боку центрального зрубу, який виявив парох Святодухівської церкви отець Іполит Дзерович.
Церква Святого Духа побудована з гладко обтесаних дубових брусів. В архітектурному плані храм є тризрубною спорудою з квадратним центральним зрубом. Верхівка його оформлена сигнатуркою (башточкою з дзвоном) із високим шпилем. Зовні церква оббита ґонтою, так як це робили понад  чотириста років тому, а не бляхою, якою перекривають сучасні церкви, чи металочерепицею. Звичайно, ґонта довго не зберігається, її потрібно перекривати що п’ятдесят  років, бо деревина під впливом води гниє. Усередині будівлі немає пластику, а тільки звичайна деревина – дуб, точніше, дубові бруси, із яких і зведені стіни та склепіння. За давньою традицією, вхід до Святодухівської церкви розташований із півдня.

П’ятиярусний іконостас
Справжньою окрасою храму є вівтар, оздоблений п’ятиярусним іконостасом. Цей іконостас є справжнім шедевром, результатом спільної роботи місцевих фахівців і майстрів львівської малярської школи. Виконаний він у стилі ренесанс і бароко.
Це – найстаріший п’ятиярусний іконостас в Україні, що вцілів до наших днів. Датується він 1650 роком. Про це відомо із донаторського надпису під іконою «Старозавітна Трійця», де зазначено, що іконостас було створено на кошти  Старшого при церкві Різдва Богородиці  і Молодшого при церкві Святого Духа церковних братств під керівництвом старшого братчика  на ім’я Яків Волове Око.
Поруч із церквою розміщена дзвіниця. Загалом, поєднання церкви й дзвіниці в одному ансамблі не є характерне для галицької архітектурної школи. Дзвіницю завжди ставили окремо в межах церковного подвір’я. Колись дзвіниця стояла на березі ріки Гнила Липа й була під загрозою зсуву. Тому було ухвалене рішення перенести дзвіницю до церкви. Історики вважають, що це сталося 1675 року.

Крізь чотири століття
Протягом чотирьох століть церква Святого Духа не змінилася кардинально. Наприкінці ХІХ століття проводилась перша, про яку нам відомо, реставрація іконостасу. Цим займався львівський художник, випускник Віденської академії мистецтв Юліан Макаревич.  Друга реконструкція, найґрунтовніша з усіх, відбулась  у 1980-1982 рр., і ще одна – не так давно, з 2006 по 2008 рр. Під час останньої було відреставровано дві ікони.
Та попри те, що церква перебуває в такому доволі доброму стані, існує чимало проблем. Хоча 2008-го проводились ремонтні роботи, ґонта почала знову затікати, вода потрапляє на стіни церкви. Окрім того, є ще така напасть, як жук-короїд, який точить деревину. На все потрібні кошти.
1983 року церква Святого Духа стала музеєм, філією Івано-Франківського художнього музею. Експозиція музею налічує 134 експонати. Сьогодні відвідувачам представлені витвори іконопису, скульптури й різьби Галичини XVI – XIX століть. Найцікавішою є ікона «Іоанн Хреститель із житієм», що датується серединою XVI століття, стародруки, дерев’яні скульптури та свічники. На території церкви залишилося навіть кладовище, таке ж старовинне, як і сам храм.

Байка наостанок
Кожна стародавня споруда зазвичай має власну легенду. Не є винятком і церква Святого Духа. За переказом, саме в ній правив служби Божі батько Роксолани Гаврило Лісовський (о. Лука), який пізніше був похований поруч із церквою, а сама Настя молилася тут у дитинстві. І саме тут вона отримала своє перше причастя.
Легенда, звичайно, – гарна, але вона обвалиться, як картковий будиночок, варто лише порівняти дати. Настя Лісовська народилася на початку XVI століття, приблизно 1506 році, а церкву Святого Духа, як ми знаємо, побудували в 1598 році, тобто тільки через 92 роки. Після того, як дівчину викрали в юному віці, вона більше ніколи не бувала на рідних теренах. Сумнівно й те, що в цьому храмі міг служити священиком її батько. Навіть якщо припустити, що на момент народження дочки Лісовському було 20 років, то до відкриття храму йому мало би перевалити за 110 років. Малоймовірно, що він дожив до цього віку. Але кожен вірить у те, у що він хоче вірити.
Незважаючи на те, що церква Святого Духа є музеєм, нерідко тут проводять різні церковні обряди (хрещення, вінчання тощо), природно, за попередньою домовленістю з адміністрацією музею.
До слова, 2009 року Нацбанк України навіть випустив срібну десятигривневу монету із зображенням церкви Святого Духа. Хто захоплюється нумізматикою, напевно, знає про це.

Дарина Галицька

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply