Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Monday, Oct. 15, 2018

У Виппані відбулася зустріч із єпископом Борисом Ґудзяком

Автор:

|

Листопад 16, 2012

|

Рубрика:

У Виппані відбулася зустріч із єпископом Борисом Ґудзяком

Український католицький університет у Львові став втіленням заповітної мрії митрополита Української греко-католицької церкви (УГКЦ) Андрея Шептицького, котрий клопотав перед австрійським урядом про створення університету ще з 1905 року. Але щойно 1929-го він зміг відкрити у Львові Греко-католицьку богословську академію на базі духовної семінарії. Першим її ректором був о. Йосиф Сліпий. 1939 року комуністичний уряд закрив академію, яка відновилася за німецької окупації й була знову закрита московським урядом 1945-го. Лише 1963 року о. Сліпий після повернення з каторги відновив у Римі УКУ імені святого Климента як вищу школу духовної освіти. Тоді було важко уявити позитивний розвиток подій і впевненість служителів УГКЦ у відродженні вищої католицької школи в Україні. Це знову нагадувало мрію. На щастя, вона здійснилася.

Про це йшла мова в Українському американському культурному центрі Нью-Джерзі у Виппані, де 9 листопада відбулася зустріч із о. д-ром Борисом Ґудзяком, єпископом Української католицької церкви, Апостольським екзархом для українців у Франції, Швейцарії, Бельгії, Нідерландів і Люксембургу, ректором УКУ, й о. д-ром Ігорем Бойком, наставником Студентського колегіуму УКУ. Захід організували з благодійною метою допомоги УКУ Українська католицька освітня фундація та «Приятелі УКУ міста Виппані». Усі пожертви й інший дохід від вечора передано на розвиток УКУ.
Це був перший єпископський візит владики Ґудзяка до Америки, який тривав 1-12 листопада. Він побував також у Торонто‚ Бостоні‚ Чикаґо та Нью-Йорку.
Борис Ґудзяк народився 24 листопада 1960 року в Сиракюзах (штат Нью-Йорк), у родині Ярослави та д-ра Олександра Ґудзяків. Із юних літ він став пластуном куреня «Орден хрестоносців». Освіту здобув у Сиракузах, Римі та Гарварді. 1992-го став засновником Інституту історії УГКЦ у Львові, а наступного року очолив комісію з відродження Львівської богословської академії (ЛБА), яка була відновлена 1994-го, а 1998 року здобула визнання Конґреґації католицької освіти як міжнародну акредитацію. Першим ректором ЛБА був о. Михайло Димид. Відколи ЛБА стала університетом, його ректором є о. Б. Гудзяк. 2007 року УКУ визнав також уряд України, який надав йому ліцензії на вивчення богослов’я, історії та соціальної педагогіки. УКУ проводить також науково-дослідницьку діяльність.
36-річний о. д-р Ігор Бойко народився у Львові, навчався в Римі, до УКУ прибув 2006 року, де невдовзі очолив богословський факультет, а в серпні 2012-го — Колегіум УКУ.
На вечорі 9 листопада в залі не було вільних місць. Зустріч відкрив і провів Орест Темницький. Олександр Кузьма, виконавчий директор Української католицької освітньої фундації, привітав присутніх, розповів про УКУ та надав слово о. Романові Мірчукові, парохові української католицької церкви Св. Івана Хрестителя у Виппані, який виголосив молитву-промову з подякою Всевишньому за благословення всіх дій із відродження УГКЦ і її університету.
Біля входу до зали Бориса Ґудзяка вітали квітами юні представники «Пласту» та Спілки української молоді. Владика благословив дітей. А всі присутні заспівали йому «Многая літа».
Зустріч розпочалася з перегляду фільму «Сила народилася в серцях», у якому було представлено життя УКУ, а також святкування 100-ліття «Пласту» у Львові, відкриття Колеґіуму УКУ. У стрічці промовляли начальний пластун Любомир Романків, кардинал Любомир Гузар, предстоятельУГКЦ Святослав (Шевчук), інші відомі особи.
На зустрічі виступили о. Бойко та владика Ґудзяк. Перший із гостей почав промову з особистих спогадів про те, як у радянській школі вчителька доводила, що Бога немає, а він саме тоді прийняв перше причастя від священика підпільної УГКЦ о. Михайла Винницького. Йому дуже хотілося похвалитися цією незабутньою подією перед ровесниками, однак мама заборонила навіть натякати про неї. Минули роки, і та сама вчителька при зустрічі сказала своєму колишньому учневі: «Ти обрав правильний шлях». Забігаючи наперед зазначимо, що цю тему продовжив у своєму виступі владика Ґудзяк, котрий на прикладі спогадів о. Бойка показав, що українська молодь зростала в умовах жахливої подвійності, коли треба було говорити неправду й мовчати про правду. Страшні репресії наклали на народ свій відбиток, і тепер завдання Церкви полягає в подоланні генетично вкоріненого в нас відчуття страху, зруйнуванні муру між людьми.
У своїй промові о. Бойко докладно зупинився на діяльності УКУ, який плекає майбутнє України, готуючи до активного життя нові покоління свого народу. Молодь сприймає як приклад у житті спадщину проф. Миколи Конрада, єпископа Миколая Чарнецького й інших новомучеників УГКЦ. Проте головним завданням є прищепити молоді потребу дій задля впровадження радикальних змін у житті України. Частину свого виступу він присвятив Колегіуму.
Борис Ґудзяк розпочав свій виступ зі схвалення організованості й згуртованості американського народу в дні, коли лютував ураган «Сенді», котрий завдав великої шкоди, але водночас виявив найкращі риси всієї спільноти. Це має стати прикладом для України, а в УКУ вже давно провідним стало гасло: «Візьми та зроби», тобто будь особисто активним.
Владика зауважив, що 20 років тому, коли починалося відродження УКУ, в Україні не сприймали серйозно нової ідеї, не заважали, але й не сприяли, і тільки закордонні українці сприйняли її значущість і надали необхідну допомогу. Тепер УКУ має глобальну спільноту друзів, але американські українці й надалі залишаються тією «закваскою», із якої починаються всі нові проекти.
УГКЦ, коли вийшла з підпілля, мала 300 священиків, переважно колишніх політичних в’язнів режиму, Тепер вона має 2,7 тис. священиків. Лише з УКУ вийшли 1,5 тис. випускників, у тому числі 300 священиків. На прикладі о. Бойка владика Ґудзяк охарактеризував молодих священиків як ґарантів кращого майбуття України. Значну увагу він присвятив практиці навчання в УКУ неповносправних осіб, які, на його думку, є відвертішими, більш відкритими до людства, ніж звичайні студенти. Владика назвав їх «професорами людських взаємин». Але ці стосунки слід будувати вже тепер, наголосив Борис Ґудзяк. Треба пам’ятати про своє сумне минуле, відзначати річниці трагедій, але не можна лише сумувати над цим минулим. Український народ має право вийти із часу плачу та нарікань і розпочати нове життя.
Своєю діяльністю УКУ прагне осмислити, яким має бути університет у ХХІ ст. Він закликав закордонних українців й надалі бути співбудівничими Українського католицького університету й запевнив, що УКУ виправдає їхню довіру.
На закінчення владика торкнувся проблеми свого виїзду до Парижа й на конкретному прикладі розповів, як побудоване самоуправління в УКУ, котре ґарантує чітку його діяльність.
На користь УКУ було проведено «тихий аукціон», на якому було виставлено твори Ярослави Кучми-Бабій, Наталі Чернової, Тані Михайлишин-Авіньйон, Христини Головчак-Дебарі, Христини Лушпинської-Соболь, Євгенії Гапчинської, Анатолія Хмари, Анатоля Коломийця, Євгена Прокопова, Роксолани Тимяк-Лончини, Олександри Теліженко, Роксолани Шимчик, Романа Романишина, Сергія Якутовича, Костя Лавра, Ростислава Ляха, Адріяна Гелитовича, а також боксерські рукавиці Віталія Кличка, пам’ятки чемпіонату Євро-2012 тощо.
Нам вечорі грав гурт «Аскольд Бук-тріо». Захід закінчив молитвою о. Іван Кащак. У його проведенні допомагали «Приятелі УКУ міста Виппані» Марта Боровик, Рома Гадзевич, Ірена Яросевич, Святослава Качарай, Лідія Крамарчук, Христина Лев, Марта Попович, Марія Проскуренко та Маркіян Гамуляк, управитель Українського американського культурного центру Нью-Джерзі.

Ларіон Костенко

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...