Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Friday, Oct. 20, 2017

У пам’ять про страждання Христові

Автор:

|

Вересень 25, 2014

|

Рубрика:

У пам’ять про страждання Христові

Воздвиження Чесного Хреста

Свято Воздвиження, присвячене Хресту Христовому, відображає літургійний аспект шанування християнами Голгофського Хреста як знаряддя спасіння людства. Назва вказує на врочисте підняття Хреста вгору («воздвиження») після виявлення його в землі. Це – єдиний дванадесяте свято (одне з дванадцяти найбільших свят річного циклу), історичною основою якого стали не тільки новозавітні події, а й більш пізні – з галузі церковної історії.
Різдво Пресвятої Богородиці, яке святкується шістьма днями раніше 21 вересня, – це переддень таємниці втілення Бога на землі, а Хрест сповіщає про Його майбутній жертві. Тому свято Хреста теж стоїть на початку церковного року (14/27 вересня).

Щоби знищити спогади про священні місця
Святом Воздвиження Хреста Господнього Православна Церква поєднує побожний і вдячний спогад про сам Хрест, на якому був розп’ятий наш Спаситель, і відрадно-сумний спогад про події набуття чесного і преславного древа цього Хреста Господнього.
Цього дня Церква запрошує вірних побожно поклонитися Чесному Хресту, на якому Господь наш Ісус переніс найбільші страждання заради нашого спасіння.
Римські імператори-язичники намагалися повністю знищити в людства спогади про священні місця, де постраждав за людей і воскрес Ісус Христос. Імператор Адріан (117 – 138) наказав засипати землею Голгофу і Гріб Господній й на штучному пагорбі поставити капище язичницької богині Венери й статую Юпітера. У цьому місці збиралися язичники й здійснювали ідольські жертвоприношення.
Однак через 300 років волею Божою великі християнські святині – Гріб Господній і Животворящий Хрест — були знову знайдені християнами і відкриті для поклоніння. Це сталося при рівноапостольному імператорі Костянтині Великому, першому з римських імператорів, припинив переслідування християн.
Святий рівноапостольний Костянтин Великий (306-337) після перемоги 312 року над Максентієм, правителем західної частини Римської імперії, і над Лікінієм, правителем східної її частини, 323 року став єдинодержавним правителем величезної Римської імперії. 313 року він видав так званий Міланський едикт, яким була узаконена християнська релігія, а гоніння на християн в західній половині імперії припинилися. Правитель Лікіній хоч і підписав на догоду Костянтину Міланський едикт, однак фактично продовжував тиск на християн. Тільки після його остаточної поразки і на Східну частину імперії поширився указ 313 року про віротерпимість.

У пошуках хреста
Рівноапостольний імператор Костянтин, який здобув у трьох війнах перемогу над ворогами, побачив на небі Боже знамення — Хрест із написом: “Цим переможеш”. Гаряче бажаючи відшукати Хрест, на якому був розіп’ятий Ісус Христос, рівноапостольний імператор Костянтин відправив у Єрусалим свою матір, благочестиву царицю Олену, забезпечивши її листом до патріарха Єрусалимського Макарія.
Хоча свята цариця Олена тоді була вже в похилому віці, вона з натхненням узялася за виконання цього доручення. Язичницькі капища й ідоли, що наповнювали Єрусалим, цариця повеліла знищити. Розшукуючи Животворящий Хрест, вона розпитувала християн та іудеїв, але, на превеликий жаль, тривалий час її пошуки залишалися безуспішними.
Нарешті цариці вказали на одного старого єврея на ім’я Іуда, який повідомив, що Хрест заритий там, де стоїть капище Венери. Капище зруйнували і, здійснивши молитву, почали копати землю. Невдовзі були виявлені Гріб Господній і неподалік від нього — три хрести, дощечку з написом, зробленим за наказом Пілата, і чотири цвяхи, що пронизали Тіло Господа.
Щоби дізнатися, на якому з трьох хрестів був розп’ятий Спаситель, патріарх Макарій по черзі став підносити хрести один за одним до важкохворої жінки. Від прикладання двох хрестів не відбулося жодного дива; коли ж поклали третій хрест, то вона в ту ж мить зцілилася. Крім того сталося так, що в цей час повз несли тіло для поховання. Тоді стали покладати хрести на померлого; і коли поклали третій хрест, покійний ожив. Побачивши воскреслого, усі переконалися, що знайдено Животворящий Хрест.

Дива Чесного Дерева
Християни в незліченній кількості прийшли поклонитися Святому Хресту, просили святителя Макарія підняти, воздвигнути Хрест, щоби всі могли хоча би здалеку благоговійно споглядати Його. Тоді патріарх і інші духовні особи почали високо піднімати Святий Хрест, а народ, волаючи: “Господи, помилуй”, поклонявся Чесному Дереву.
Ця урочиста подія відбулася 326 року. При встановленні Животворящого Хреста відбулося й інше диво: важко хвора жінка, коли її перехрестили Святим Хрестом, відразу зцілилася.
Старець Іуда та інші іудеї увірували в Христа й прийняли святе Хрещення. Юда отримав ім’я «Киріак» і згодом був висвячений на єпископа Єрусалимського. За царювання Юліана Відступника (361-363) він прийняв мученицьку смерть за Христа.
Свята цариця Олена ознаменувала місця, пов’язані з земним життям Спасителя, спорудивши більш як 80 храмів: у Вифлеємі — місці Різдва Христового, на горі Оливній, звідки Господь вознісся на небо, в Гефсиманії, де Спаситель молився перед Своїми стражданнями і де була похована Божа Матір після успіння.
До Константинополя свята Олена привезла зі собою частину Животворящого Дерева і цвяхи. Рівноапостольний імператор Костянтин наказав спорудити в Єрусалимі величний храм на честь Воскресіння Христового, що включав у себе і Гріб Господній, і Голгофу. Храм будувався близько 10 років. Свята Олена не дожила до освячення храму; вона померла 327 року.
Храм був освячений 26 вересня (за новим стилем) 335 року. Наступного дня 27 вересня було встановлене святкування Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста. Католицька церква святкує Воздвиження Хреста Господнього 14 вересня – за старим стилем.

Повернення з полону
Цього дня згадується ще одна подія, пов’язана з Хрестом Господнім, — його повернення з Персії після 14-річного полону назад до Єрусалиму. За царювання Візантійського імператора Фоки (602-610) перський цар Хозрой II у війні проти греків розбив грецьке військо, розграбував Єрусалим і відвіз у полон Животворящий Хрест Господній і Святого Патріарха Захарію (609-633).
Хрест пробув у Персії 14 років, і лише за імператора Іраклія (610-641), котрий за допомогою Божою переміг Хозроя і уклав мир з сином останнього, Сіроесом, християнам була повернена їх святиня – Хрест Господній.
Із великим торжеством Животворящий Хрест був принесений у Єрусалим. Імператор Іраклій в царському вінці й порфірі поніс Хрест Христовий у храм Воскресіння. Поруч із царем йшов патріарх Захарія. Біля воріт, якими сходили на Голгофу, імператор зненацька зупинився і не міг рушити далі.
Святий Патріарх пояснив цареві, що шлях йому перегороджує Ангел Господній, бо Той, Хто ніс на Голгофу Хрест для спокутування світу від гріхів, здійснив свій Хресний шлях у неславному вигляді. Тоді Іраклій, знявши вінець і порфіру, надів простий одяг і безперешкодно вніс Хрест Христовий в храм.
У слові на Воздвиження Хреста святий Андрій Критський каже: “Хрест споруджується, і всі вірні стікаються, Хрест споруджується, і град торжествує, і народи здійснюють святкування”.

«Чин воздвиження»
Встановлене у пам’ять знайдення та воздвиження Хреста свято, звичайно, мало в душах християн давно вже підготовлений ґрунт і було відповіддю на давні потреби їх духу. Цей празник, відразу отримавши широке поширення й велику урочистість, без сумніву, примножував любов до Хреста і шанування його.
Хрест отримує тепер особливе значення в боротьбі християнина з невидимими ворогами його спасіння, особливо в руках подвижників. Тепер оцінюють і все його значення не тільки в справі нашого спасіння, вчиненого Христом, але й у старозавітному приготуванні цього порятунку.
У цей день, як і в будь-яке інше дванадесяте свято, не бажано працювати, виключаючи випадки, коли робота виконується для добра інших людей. У свято Воздвиження Хреста Господнього постять. Із давніх часів пост є загальноприйнятою практикою. Дозволяється куштування вареної їжі з єлеєм і вином.
У це свято в Храмі на богослужінні здійснюється «чин воздвиження хреста». Хрест обносять навколо храму (усередині) і встановлюють у його центрі. При цьому співають «поховальне Трисвяте». Хрест прикрашають квітами. По закінченні воздвиження і поклоніння Хресту розпочинається Божественна літургія. Хрест Господній перебуває посередині храму по 4 жовтня.

Доброслава Хміль

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...