Новини для українців всього свту

Thursday, Nov. 21, 2019

Церковна війна: чи відберуть в України томос?

Автор:

|

Травень 29, 2019

|

Рубрика:

Церковна війна: чи відберуть в України томос?
Почесний патріарх ПЦУ Філарет

Чому Філарет заявляє про існування Київського патріархату (КП), якщо у грудні 2018-го створили Православну церкву України ПЦУ, до якої увійшла й Українська православна церква (УПЦ) КП? І чим загалом загрожує єдиній Церкві в Україні внутрішньо церковний конфлікт? Про це розповіли релігієзнавець і директор Центру релігійної безпеки Дмитро Горєвой, завідувач відділу історії релігій і практичного релігієзнавства Інституту філософії Національної академії наук України Людмили Филипович і релігієзнавець Юрій Чорноморець.
— Чи КП справді існує?
Юрій Чорноморець: — Київський патріархат ліквідували на соборі в Києві 15 грудня 2018 року, і це рішення юридично зафіксували у Міністерстві культури в січні ц. р.
Людмила Филипович: — У протоколах чітко вказали: у зв’язку з приєднанням до ПЦУ, УПЦ КП розпускається. Опісля з реєстрації зняли статут УПЦ КП і ухвалили й узяли на реєстрацію державними органами влади статут ПЦУ. Однак, хоча юридично, відповідно до документів, Київський патріархат припинив своє існування, у голові патріарха він існує досі. Самі ж віряни на рівні сільських парафій ще не усвідомили, що є єдина (!) Церква. Та й юридично відновити його неможливо, лише створити заново.
— Чому ж патріарх Філарет заявляє про існування КП і навіть допускає розкол у новоствореній Церкві?
Дмитро Горєвой: — Філарет не хоче віддавати владу та вплив, хоча ще після утворення ПЦУ мав передати повноваження Епіфанію. Патріарх добре тямить: він виходить за межі ПЦУ, яка є митрополією, й у ній патріарха бути не може. Для цього потрібен патріархат, який Філарет хоче проголосити, аби автоматично його очолити. Раніше Філарет розпоряджався фінансами, однак після об’єднання церков фінанси УПЦ КП мали перейти в розпорядження Епіфанія. Однак патріарх цього не зробив і тепер шантажує митрополита, котрий не може повноцінно використовувати кошти для розбудови ПЦУ.
Ю. Ч.: — Крім того, що патріарх хоче влади, а не просто пошани, його підштовхують до радикальних дій і окремі політики, які приятелюють із Путіним. Також на пристрастях Філарета грають певні люди з його оточення, котрі не мають впливу, тому хочуть щоб повноту влади отримав Філарет, котрому напророчили, що з церковного погляду буде «похований» мирянином.
— Хто може підтримати Філарета?
Л. Ф.: — 14 травня до Києва на літургію у Володимирському соборі священнослужителі прибули не зовсім добровільно. Приїзду передували залякування, мовляв, якщо не приїдете, вас позбавлять сану і відберуть усе, що вам дали 20 років тому. Та на богослужіння, яке очолював Філарет, прибули лише четверо.
Д. Г.: — Колишні представники Української автокефальної церкви за Філаретом не підуть, адже, якщо вони 2015-го не змогли об’єднатися, то тепер, маючи статус і визнання, у розкол через примхи патріарха не підуть тим більше. Не підтримають Філарета і представники Московського патріархату (МП), котрі приєдналися до ПЦУ. Та й у середовищі колишнього КП не все однозначно: там є люди, котрі підтримують Епіфанія.
— Чи справді відновлення КП загрожує томосу?
Л. Ф.: — Випадки втрати томосу через внутрішньо церковні конфлікти бували дуже рідко. Такий інцидент, до прикладу, спіткав Румунську церкву наприкінці XIX ст. В Україні також є така загроза, однак ми ж не румуни у XIX ст. Впродовж кількох сотень років українці мріяли про самостійну автокефальну Церкву. Та томос ми отримали не лише завдяки зусиллям Філарета, але й інших, і лише зараз ми змогли поставити крапку в цих історичних процесах.
Ю. Ч.: — І все ж, якщо за Філаретом піде значна частина єпископів і громад, це означатиме призупинення дії томосу.
Д. Г: — Якщо Філарета підтримуватиме меншість, то вони просто відділяться від ПЦУ, створивши окрему церкву КП.
— Чим загалом загрожує єдиній Церкві цей конфлікт?
Д. Г.: — Ми вже спостерігаємо послаблення динаміки переходу громад МП до ПЦУ, бо в самому середовищі МП є чимало людей, котрі хоча й підтримують автокефалію, але категорично налаштовані проти патріарха. Адже Філарета одна частина українського суспільства сприймає як Героя України і ледь не духовного батька нації, а для інших, особливо для вірян МП, він дуже токсична постать, на відміну від митрополита Епіфанія. Філарета у середовищі МП не сприймають, із одного боку, через багаторічну пропаганду на його адресу з боку Москви, а з іншого — через його авторитарний стиль правління. А у МП в Україні стиль правління зовсім інший: там своєрідна конфедерація феодалів, тобто кожен єпископ на місцевому рівні має повноту влади і робить що хоче, а з центру особливо ніхто не тисне, лиш би вони в цій юрисдикції залишалися. Натомість Філарет втручався у внутрішні справи єпархій, міг навіть єпископів знімати, тому представникам реґіонів це не подобалося. Та й загалом така поведінка Філарета може поставити хрест на міжнародному визнанні ПЦУ, а також спричинити міжправославний конфлікт. Бо якщо проголосять патріархат, ми будемо змушені в переліку церков вийти з табору митрополичих і з 15-го місця пересунутися на десяте, відповідно, вступивши в конфлікт із Кіпрською церквою, яка його займає. Це спричинить дуже серйозні церковно-дипломатичні наслідки.
Хоча, думаю, у Константинополі у такому розвитку подій не зацікавлені, і перша ластівка з Фанару вже є: Андрій Юраш, директор Департаменту у справах релігій і національностей Міністерства культури України, заявив, що спілкувався зі Вселенським патріархом і той йому сказав: до тих, хто влаштовуватиме церковні розколи, застосують відповідні санкції. Це означає, що на Фанарі стежать за ситуацією і дії Філарета не залишаться без відповіді, якщо він справді реалізує те, про що каже.
— Які це можуть бути санкції?
Д. Г: — Рішення синоду Константинопольського патріархату, коли накладену на Філарета анафему визнали недійсною та повернули патріарху канонічний статус, можуть переглянути. І це буде дуже серйозний удар по Філарету, бо його або відлучать від Церкви, або піддадуть анафемі за неодноразове ухилення та розкол.
— Які зміни очікують на єдину Церкву?
Д. Г.: — ПЦУ втримається, від неї хіба що може від’єднатися якась групка тих, хто підтримують Філарета. Епіфаній же заявив: у КП не повернеться.
Ю. Ч: — Із цієї кризи ПЦУ вийде міцнішою, вільною від баласту і зможе стати центром об’єднання для українського православ’я. Бо хоча Філарет і його оточення здатні на будь-які радикальні дії, все ж ПЦУ гуртується навколо томосу, і це вже нова національна ідея.
Л. Ф.: — Новоутворена Церква потребує тривалого часу для того, аби вона перетворилася незалежну від світської влади. А в ситуації релігійного плюралізму це не просте завдання. В Україні треба вибудувати Церкву, яка буде вирізнятися від МП, не буде схожою на постсовєцьку і посткомуністичну структуру, якою є Російська православна церква та МП. Та ніхто й не очікував, що найбільшою загрозою для новоствореної Церкви буде внутрішньо церковний чинник, а не удар від росіян. Хоча я не виключаю, що активну участь у цьому конфлікті взяли все ж представники Москви, зокрема, представники Федеральної служби безпеки Російської Федерації, котрі знають болючі місця і б’ють по них. Тому Епіфанію та Філарету треба нарешті зустрітися і залагодити конфліктні інтереси.
Розмовляла Марія Волошин, «Вголос»

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...