Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Tuesday, Aug. 21, 2018

Святиня над криницею

Автор:

|

Листопад 22, 2012

|

Рубрика:

Святиня над криницею

Однією зі святинь Одещини є підземна церква Іоанна Сучавського в Білгороді-Дністровському, її джерело й частинка мощів святого. Дата спорудження – XIV-XIX століття. Ім’я її архітектора – невідоме. Зведено церкву над джерелом, на місці, де, за переказами, 1330 року татари закатували генуезького купця Іоанна з Трапезунда, який відмовився прийняти мусульманство.

Кажуть, купець Іоанн із Трапезунда (південний берег Чорного моря, сучасна Туреччина), який жив на початку XIV століття, провадив торгівлю в золотоординському Білгороді. Іоанн відмовився прийняти іслам і за це був підданий жорстоким тортурам. Його прив’язали до дикого коня, який ніс його по місту. Смерть Іоанна була страшною – йому відрубали голову. Уночі місце навколо останків осяяло дивовижне світло. Саме тіло було поміщене в невелику каплицю біля церкви Іоанна Предтечі, пізніше нетлінні мощі були викуплені молдавським воєводою Олександром, перевезені до столиці князівства – у місто Сучаву (сучасна Румунія), де зберігаються й до сьогодні монастирі Георгія Змієборця. 1884 року за клопотанням акерманського священика Іоанна Єнакевича, настоятеля Миколаївської церкви, частину мощів було перевезено в місто Акерман. Ім’я Іоанна Сучавського в часи татаро-монгольського, а потім турецького ярма в Молдавії було символом вірності своїм переконанням – християнству.
Звістка про силу його чудодійних останків швидко поширилася, і його канонізували. А на місці, де він уперше ступив на берег, забило чудотворне джерело. Спочатку над джерелом була споруджена каплиця з каменю, вибілена з усіх боків. У ній зберігалася велика старовинна ікона, що зображує святого Великомученика Георгія.
А джерело в народі ще називають “Парасковіїною криницею”, “Святою криницею”, “Парасковіїним джерелом”. Бо є ще легенди, що таку назву воно отримало на честь дівчини з бідної християнської сім’ї, яка не захотіла бути наложницею градоначальника. Парасковія гаряче просила Бога про позбавлення від євнухів, що переслідували її. І кземля під нею розійшлася, прийнявши у свої надра, а на цьому місці забило джерело з холодною та цілющою водою.
Сама підземна церква – прямокутна в плані 5,5 х 3 м, заввишки 3 м, орієнтована на вісь північ—південь. Із заходу вона примикає до вапняної скелі. Три інші стіни й склепіння складено з добре підігнаних блоків вапняку. Частина споруда розташована в землі, вхід до неї – через приямок, обкладений каменем, до нього ведуть кам’яні східці. У східній стіні є два невеликих віконних отвори, що слугували джерелами природного освітлення. У південно-східному кутку споруди розміщений прямокутний колодязь, викладений із каменя. Наприкінці XIX століття над підземною церквою збудували павільйон у стилі візантійської культової архітектури.
Цей пам’ятник – дуже своєрідний, у нього немає аналогів в архітектурній спадщині України.

Віталій Степ

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...