Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Thursday, Nov. 23, 2017

Що робити Україні з провокаторами в рясах?

Автор:

|

Січень 28, 2016

|

Рубрика:

Що робити Україні з провокаторами в рясах?

Митрополит Онуфрій

«Якщо ви вже зголосилися нести нісенітницю, робити це потрібно акуратно та дбайливо», — так висловився про можливість проведення церковних служби українською мовою митрополит Онуфрій, керівник української філії московської Церкви. «Не потрібно плутати Божий дар із яєчнею», — додав він і закликав вивчати церковнослов’янську мову. Так Московський патріархат офіційно виступив проти богослужінь українською.
Може, Російська православна церква (РПЦ) не знає, що син теслі з Назарета церковнослов’янської не знав? Він звертався до Отця Небесного арамейською та грецькою і був почутий. Як і його супутники, котрі потім стали апостолами. Пізніше, несучи вчення Христа по Римській імперії, учні спілкувалися з паствою різними мовами.
Коли Ісус відправляв учнів проповідувати, мабуть, він навіть не сумнівався, що вони освоять мови різних народів, принесуть їм Слово і відкриють шлях до порятунку. У зазначених Христом критеріях порятунку є десять заповідей. Про необхідність вивчення церковнослов’янської там — ні слова. А для інструкцій митрополита Онуфрія визначення придумали теж дуже давно — єресь.
Незалежну державу Україна атакував аґресор. Росія принесла на нашу землю кров і смерть. Окупанти захопили частину чужих територій і тільки героїзм захисників України зробив для сусідів ціну окупації настільки високою, що вони зупинилися в теперішніх кордонах. Не таємниця, що на бік окупантів переходили не тільки окремі зрадники, але й цілі організації.
Це — Комуністична партія, чиї депутати очолювали проросійські мітинґи і зараз займають високі пости в структурах терористів. Це — «російські блоки» й інші маргінали, здавна налаштовані на просування російських інтересів в Україні. І в їхньому числі — Московський патріархат, підконтрольний «старшому братові».
Зі самого початку підготовки до відкритого вторгнення в Донбасі священики УПЦ МП виступали на підтримку Росії, з’являлися на мітинґах і жодного разу не засудили аґресора. Якщо і звинувачували когось, то виключно Київ. Загиблих українських бійців навіть у центрі України представники УПЦ МП відмовлялися відспівувати, зате бойовиків благословляли на вбивство без вагань. Декотрі священики навіть вступили до лав бойовиків — фотографій і розповідей про це вистачає. УПЦ МП стала п’ятою колоною російської аґресії в Україні.
Неправильне запитання в нашій ситуації звучить так: «Як називають представників політичних партій, громадських організацій чи релігійних конфесій, які відкрито підтримали аґресора й ударили країну ножем у спину?» Неправильне воно тому, що термін не має принципового значення.
А правильне питання — «Що нам з ними робити? Дати шанс ще разок вдарити в спину? Залишити можливість продовжувати сіяти отруйні насіння «русского мира» в душах пастви?» Тоді вже можна будувати припущення, куди Кремль завдасть наступний удар. Куди принесуть кров і смерть військові, котрі ховаються за спинами натовпу ідіотів із триколорами й іконами в руках? Запоріжжя? Дніпропетровськ? Одеса? Харків?

«Патріоти України»

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...