Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Tuesday, Oct. 24, 2017

Релігійне відродження в Україні

Автор:

|

Червень 28, 2012

|

Рубрика:

Релігійне відродження  в Україні

У колишній столиці УГКЦ Радомишлі відбулася наукова конференція про його роль і місце в історії української Церкви. «Ми маємо справді унікальну традицію, яка творилася й формувалася в Радомишлі. Саме в домодерний період, зокрема у

XVIII ст., Церква була не просто споживачем культури, вона сама її творила. Радомишль як осідок київських митрополитів задавав тон формуванню нових культурних і соціальних категорій суспільства», — таку думку висловив історик, декан гуманітарного факультету УКУ д-р Ігор Скочиляс під час Всеукраїнської науково-практичної конференції «Радомишль в історії Української церкви 1682—1840 рр». Інститут єпархіальних соборів, за словами історика, відкриває цікаві особливості формування категорій культури, соціальних практик, партикулярного права Київської митрополії.

XVIII ст. стало золотою добою Унії, зокрема Київської унійної митрополії. Разом із великою митрополією Святоволодимирового хрещення золоту добу відродження переживало й місто Радомишль, яке стало постійною резиденцією предстоятеля Унійної церкви офіційно з 1747 року і протягом другої половини XVIII ст. Тут процвітало культурне життя, до міста приїздили духовенство, культурні діячі, українські шляхтичі, які поспішали до Святотроїцької церкви.

Саме церква Святої Трійці була резиденцією Київських митрополитів у Радомишлі, вона виконувала роль катедрального собору. «Водночас у місті споруджували новий катедральний собор. Однак доля обох святинь є трагічною. Наприкінці

ХІХ ст. Святотроїцька церква перебувала в поганому стані — храм перебудовували та реконструювали, проте він не зберігся. Руїни іншого, недобудованого, митрополичого собору, імовірно, розібрали у

20-х рр. ХХ ст.», — розповів Леонід Тимошенко, декан історичного факультету Дрогобицького державного педагогічного університету імені І. Франка.

Історик Ігор Скочиляс уважає, що події, які відбувались у митрополичих палатах і знаменитій Святотроїцькій церкві, — це важливий аспект культурного, релігійного та соціального життя міста, вони також розкривають один із феноменів Східної церкви — соборування (зібрання чи з’їзди духовенства, які очолював правлячий архієрей).

Доктор історичних наук зазначив, що Радомишль протягом другої половини XVIII ст. став центром своєрідного українського парламентаризму на всій Правобережній Україні. Тут також формувалося партикулярне право Східної церкви, зокрема Київської митрополії. Київська церква православної унійної юрисдикції стала для українців своєрідним публічним форумом. «Таким інститутом, зокрема протягом XVI—XVIII ст., був інститут митрополичих і єпархіальних соборів. Рішення, прийняті в митрополичих палатах, розвивали українську культуру та соціальне життя й поширювалися на територію України, Литви, частини російських і білоруських земель», — зазначив декан гуманітарного факультету Українського католицького університету (УКУ).

Тарас Пшеничний, кандидат історичних наук і студент Київської трьохсвятительської семінарії УГКЦ, у доповіді про уніатську семінарію в Радомишлі (збудовану 1778 року при митрополичих палатах) зауважив: «Уніатська семінарія була покликана відродити нову ґенерацію священиків на Правобережній Україні. 1795-го, коли кардинально змінилася політична мапа Східної Європи, Росія ліквідувала митрополію в Радомишлі. Через 215 років, 2010-го, своїм декретом глава УГКЦ Блаженнійший Любомир проголосив відкриття греко-католицької семінарії в с. Княжичах неподалік Києва, яка продовжує лінію діяльності уніатських єпископів, котру вони заклали у XVIII ст».

Історики констатують, що своїм історичним розвитком Радомишль завдячує саме тому, що свого часу був митрополичою резиденцією. Історичні джерела свідчать, що більшість церков на Радомильщині було закладено, збудовано, перебудовано або відновлено в період існування уніатської митрополії. Тут діяли консисторія, керівний, адміністративний і судові органи, у місті проводили уніатські церковні збори, синоди, на які з’їжджалися сотні делеґацій з усіх єпархій, тут висвячували єпископів і священиків. Усі фактори сприяли культурному, політичному й економічному відродженню міста.

«Сьогодні ми маємо унікальну ситуацію, коли спостерігаємо дуже динамічне (хоча з певними проблемами) релігійне відродження України, у якому беруть участь традиційні християнські Церкви — православні, римо-католицька та греко-католицька, — підсумовує п. Скочиляс. — Це створює можливість для діалогу між науковцями та церковним середовищем, який зберігає наукову свободу».

Такий діалог, за словами історика, призначений сформувати цілісне бачення християнської культури, яка існувала в згаданих вище Церквах. «Це також питання мислення категоріями єдності києво-християнської традиції, носіями якої ми є. Без вивчення документів Церкви певної конфесії ми не отримаємо єдиної історичної картини», — наголосив Ігор Скочиляс.

У підсумку учасники конференції прийняли резолюцію, задекларувавши продовження досліджень, заохочення наукових, культурно-релігійних інституцій до тіснішої спів­праці задля координації роботи науковців. Також задля належного збереження, популяризації духовної спадщини учасники конференції вирішили звернутися до виконавчих і представницьких органів влади з проханням надати дозвіл громаді УГКЦ на створення меморіального та відпочинкового комплексу в м. Радомишлі та на відновлення каплиці неподалік колишнього Святотроїцького собору.

Прес-служба УКУ

About Author

MiCT

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...