Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Saturday, Nov. 18, 2017

Папа Римський зрікається престолу

Автор:

|

Лютий 14, 2013

|

Рубрика:

Папа Римський зрікається престолу

Бенедикт XVI постановив зректися престолу. Про своє рішення він повідомив 11 лютого на консисторії колегії кардиналів латинською мовою. За словами Папи, йому «бракує сили». Понтифік сказав, що йому важко носити цей статус і приймати рішення. Він пояснив, що вже давно обдумував цей крок і вважає, що він буде «корисним для Церкви».

Бенедикт XVI і скандали
Папа Римський покине престол через два місяці до свого 86-річчя. Главою Римо-католицької церкви він був майже вісім років. Бенедикт XVI – 265-й за ліком Папа в історії. Останній випадок зречення понтифіка престолу, якщо не брати до уваги антипап, трапився 1415 року. Тоді від папської посади, яка вважається по життєвою, відмовився Григорій XII. Також відомо, що 1044-го італієць Теофілакт III, граф Тусколо, який після беатифікації взяв ім’я Бенедикта IX, зійшов із престолу після 12 років правління.
Таким чином, Бенедикт XVI став третім Святим отцем, який зрікся престолу. Кодекс канонічного права передбачає право Папи відректися від престолу, причому це зречення не потребує нічийого ствердження. Єдиною умовою є вільна воля понтифіка. До слова, у день, коли стало відомо про зречення Папи Римського Бенедикта XVI від папського престолу, у купол собору Святого Петра під час грози влучила блискавка. Алессандро Ді Мео, репортерові видання dell’Ansa, навіть удалося це сфотографувати.
За вісім років правління Бенедикта XVI Святий престол неодноразово стрясали скандали. Так, 2010 року Папі довелося просити вибачення в жертвам священиків-педофілів. Тоді було викрито сотні випадків ґвалтування дітей священнослужителями в США й Ірландії. Бенедикт XVI визнав проблему, а потім особисто зустрівся із тими, хто постраждав від педофілів у рясах.
А 2008-го психічно хвора італійка накинулася на Бенедикта під час меси, намагаючись його вкусити. Рік потому вона повторила таку спробу. Папа Римський упав на долівку, а кардинал, що стояв біля нього, зазнав перелому ноги.
Тим часом, мусульмани по всьому світу палять портрети Бенедикта та погрожують атакувати Ватикан. До цього спричинилася університетська промова понтифікат, присвячена християнству й ісламу. Тоді Бенедикт просив вибачення й пояснював: його неправильно зрозуміли.
Під завісу правління Бенедикта XVI стався трапунок, що отримав назву «Ватикан-лікс»: особистий дворецький понтифікат ящиками виносив документацію Святого престолу та продавав журналістам. Суд засудив камердинера до домашнього арешту, але Папа його помилував.

Світ — шокований
Реакція на новину зречення Папою Римським Бенедиктом XVI престолу з боку світових лідерів і церковних діячів не забарилася. Першою «ластівкою» стала заява президента Франції. «У мене немає особливих коментарів щодо цієї ухвали, яка найвищою мірою є гідна поваги. Республіка вітає Папу, який приймає таке рішення», — сказав Франсуа Олланд.
Голова італійського уряду Маріо Монті повідомив про те, що вельми вражений цією новиною. На запитання, чи були якісь «сигнали» того, що Папа має намір залишити свій пост, прем’єр відповів, що нічого такого не було. Декан Колегії кардиналів Анджело Содано назвав цей крок понтифікат «громом серед чистого неба».
На батьківщині Папи — у Німеччині — заявили про те, що геть шоковані цією звісткою. Штеффен Зайберт, прес-секретар німецького уряду, назвав повідомлення з Ватикану «хвилюючою новиною». Крім того, канцлер Анґела Меркель сказала, що вважає Бенедикта XVI одним із найбільш значущих релігійних діячів сучасності. «Те, що Папа Римський сам вирішив, що йому бракуватиме сил для продовження виконання своїх обов’язків, — викликає в мене глибоку повагу. Це було важке рішення», — наголосила канцлер.
У Москві інформація про відхід Папи від справ не викликала особливого ажіотажу. Протоієрей Димитрій Сизоненко, секретар відділу зовнішніх церковних зв’язків Московського патріархату з міжхристиянських відносин, не вбачає можливості різких змін у позитивній динаміці православно-католицьких стосунків. За його словами, у Ватикані існує «дуже органічна система стримувань і противаг» і «від понтифікату до понтифікату спостерігається спадкоємство». Відтак, очікувати погіршення взаємин між Російською православною та Римо-католицькою церквами після зречення Бенедиктом XVI престолу не варто.
Архієпископ Томас Едвард Ґаліксон, апостольський нунцій в Україні, зазначив, що новина захопила його зненацька. «Я благоговію перед цим скромним рішенням Сина Церкви та наступника святого Петра й молюся за нього та за нас усіх. Я певен, що Господь чував над його рішенням і опікується Своєю Церквою», — підкреслив нунцій.
Офіційної позиції та реакції ані від греко-католиків, ані від римо-католиків, ані з боку українських православних іще не було. Очікувалося, що Папа Римський відвідає Україну 28 липня, у межах святкування 1025-річчя Хрещення Русі. Але офіційного запрошення понтифік так і не отримав.

Хто наступний?
Конклав кардиналів, який обере нового Папу Римського після відходу Бенедикта XVI, збереться 24 березня 2013 року. Ватиканські прелати вже почали розглядати найімовірніші кандидатури на посаду майбутнього понтифіка.
Серйозні шанси на обрання Папою Римським уперше з’явилися в кардиналів із Латинської Америки.
Раніше на цю посаду ніколи не обирався не-європеєць. Ба більше, лише двічі за всю історію папства главою Католицької церкви ставав не-італієць — німець Бенедикт XVI, нинішній Папа, і його попередник поляк Іван Павло II.
Наразі 42 % з 1,2 мільярдної пастви Римо-католицької церкви становлять латиноамериканці. Для порівняння, у Європі католиків налічується лише 25 % від загального числа населення. «Я знаю багатьох єпископів і кардиналів із Латинської Америки, які могли б узяти на себе відповідальність за вселенську Церкву», — запевняє архієпископ Герхард Мюллер, префект Конгрегації Доктрини Віри, який тимчасово обійматиме посаду Папи, доки не буде обрано нового понтифіка.
Водночас, швейцарський кардинал Курт Кох, голова Ватиканського відділу з християнської єдності, заявив, що майбутнє Церкви — не в Європі. Якщо конклав таки зробить вибір на користь латиноамериканського кардинала, головними кандидатами є Оділо Шерер — архієпископ величезної єпархії Сан-Паулу, й італо-арґентинець Леонардо Сандрі, який наразі очолює у Ватикані відділ Східних Церков.
Тим не менш, незважаючи на те, що тільки чверть католиків живе в Європі, на неї припадає понад половину всіх кардиналів, що мають право голосу. Якщо у виборі все ж переважить Старий Світ, то в найбільш виграшному становищі наразі перебуває Анджело Скола з Мілана.
Загалом же на посаду наступного Папи Римського є десять реальних претендентів, серед яких тільки троє є європейцями: це – Жоао Брас де Авіз (Бразилія, 65 років); Тімоті Долан (США, 62 роки); Марк Велле (Канада, 68 років); Джанфранко Равасі (Італія, 70 років); Леонардо Сандрі (Арґентина, 69 років); Оділо Педро Шерер (Бразилія, 63 роки); Крістоф Шонборн (Австрія, 67 років); Анджело Скола (Італія, 71 рік); Луї Тагле (Філіппіни, 55 років); Петер Турксон (Ґана, 64 роки).

Фактор Америки
Прикметно, що найвпливовішим після голосу Італії на виборах нового Папи Римського буде голос США. 11 кардиналів-вибірників — майже 10 % конклаву — є американцями. Це — найбільша частка, яка коли-небудь була в США, хоча в Америці історично живе велика кількість католиків.
Варто зазначити, що Бенедикт XVI усіляко сприяв посиленню американського впливу у Ватикані. Торік він призначив трьох нових американських кардиналів, збільшивши загальне число кардиналів-американців до 19 осіб. Тільки 11 із них зможе голосувати на конклаві.
«Посилення американського впливу серед кардиналів-вибірників може означати, що Бенедикт XVI дуже добре розумів, що католицизм перестав бути переважно європейською конфесією», — констатують засоби масової інформації.
Отже, згідно з даними прес-служби Святого Престолу у Ватикані, маючи 11 голосів, США стають другим за величиною блоком, поступаючись тільки Італії, на яку припадає 28 вибірників. На третьому місці – Німеччина із шістьма голосами.
Проте експерти погоджуються на думці, що, поки США залишаються супердержавою, місце Папи не дістанеться американцям. Приналежність до найпотужнішої у світі країни трактується як негативний чинник для потенційних кандидатів на папський трон.

Шанси українців
Між тим, українські спостерігачі не відкидають того, що за Святий престол можуть посперечатися священики з України. «Треба до Ватикану послати на вакантне місце Верховного архієпископа Української греко-католицької церкви Святослава Шевчука. Він — молодий, сповнений сил і, взагалі, людина високих моральних принципів, поліглот. У Римі навчався», — зазначила Леся Кінаш, прихожанка зі Львова. Блаженнійшому зараз -42 роки, і він має зв’язки в Римі, пише київська газета «Сегодня».
Натомість, кардинал Любомир Гузар, колишній глава Української греко-католицької церкви, не братиме участі у виборах Папи Римського через свій вік. «Папа йде з престолу 28 лютого. За два дні до цього мені виповниться 80 років. Тож, на щастя, я не буду вибирати Папи. За правилами, кардинал, якому виповнилося 80 років, не зобов’язаний брати участь у виборах Папи, хоча й може бути обраний», — заявив Блаженнійший Любомир.
Голова прес-служби Ватикану Федеріко Ломбарді спростував повідомлення про те, що підставою до зречення відмови 85-річного Бенедикта XVI від посади слугував стан його здоров’я. Пан Ломбарді заявив, що «причиною зречення Бенедикта XVI престолу став похилий вік». Раніше він сказав журналістам, що у Ватикані помічають утому понтифіка.
Папа Римський Бенедикт XVI відразу після свого відходу з посади предстоятеля РКЦ переїде в літню резиденцію Кастель Гандольфо, розташовану за 30 км на південний схід від Риму. За словами Федеріко Ломбарді, Бенедикт XVI перебуватиме там до закінчення ремонту монастиря у Ватикані, куди він планує потім переїхати.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...