Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Monday, May. 20, 2019

Намісник патріарха

Автор:

|

Липень 18, 2013

|

Рубрика:

Намісник патріарха

Після внесених Собором Української православної церкви Київського патріархату (УПЦ КП) змін до Статуту Церкви, що передбачають введення нової посади — намісника патріарха, – в Україні й далі, швидше за все, існуватиме дві юрисдикції: Київського патріархату та Московського. Можливе певне перегрупування, якісь зрушення в адміністративній площині. Тут є певний простір для дій і рухів: якась частина єпископів з однієї Церкви може рухатися в іншу, спрацьовуватимуть особистісні факти, мотиваційні чинники. Але все це відбуватиметься в межах уже зараз існуючої моделі, коли є дві церковні ідеології. Передумов для сподівань, що із церковного поля України повністю зникнуть прихильники категоричної єдності з Московським патріархатом, немає.

Таку думку висловив Андрій Юраш, релігієзнавець, кандидат політичних наук, доцент Львівського національного університету імені І. Франка. Спершу він зауважив, що спільнота почала активно говорити про цей факт лише зараз, хоча після самої події минув майже місяць. Відтак, за його словами, цьому фактові не надали належного значення.
«Нібито звичайний статистичний Собор УПЦ КП справді ухвалює рішення, яке матиме значення й для самої Церкви, і можливо, як це планується, як спроектують його організатори, і для всього християнського обширу України. Усвідомлення приходить лише тепер», — каже п. Юраш.
Але зараз, каже релігієзнавець, відбувається формально позитивне сприйняття цього факту. «У прийнятих змінах на Соборі до Статуту УПЦ КП підкреслюється, що патріарх не буде обиратися відразу, точніше, він має обиратися, але терміни його обрання невизначені. Якщо раніше помісний Собор обов’язково мав обрати патріарха не раніше, ніж за три, але не пізніше, ніж за шість місяців після смерті попереднього глави Церкви, то зараз такого терміну немає. Передбачається, що обрання відбудеться, але воно може бути відтерміноване на рік, а може, і на десять років. І цей факт екстраполюють на те, що він має спрацювати в сенсі спонукання та мотиву для об’єднання всього українського православ’я, що Київський патріархат, даючи можливість не обирати свого патріарха, готовий до проведення спільного з Московським патріархатом Собору, аби обрати вже єдиного патріарха», — наголошує експерт.
Цей позитивний момент підкреслюють усі, додає він. «Але я би виділив іще одну площину — прагматичну: наскільки такий розрахунок є реалістичним, виправданим, скільки він справді дасть користі в майбутньому. Представники УПЦ МП стримано або іронічно оцінили цей крок Київського патріархату. Я вже не кажу про якісь радикальні кола окремих діячів-коментаторів шовіністичного радикально-проросійського крила, які відверто насміхалися та заперечували будь-яке раціональне зерно в цьому рішенні Собору УПЦ КП. Але я зупинюся на аргументації тих, хто також намагається тверезо дивитися на ситуацію, — наголошує Андрій Юраш. — Проектована дія, яку пропонує патріарх Філарет, тобто проведення спільного Собору після його смерті, обрання спільного патріарха, передбачає два моменти. З одного боку — розуміння та єдність у середовищі Київського патріархату. А гарантувати, що, коли після відходу у вічність патріарха Філарета на посаду вступить його нинішній намісник митрополит Епіфаній, ця фігура буде для всіх однозначно прийнятною, ми не можемо. Можливо, так і буде, але, може, будуть сильні рухи в середовищі Київського патріархату, які спонукатимуть митрополита Епіфанія, фактично главу Церкви, терміново скликати Собор і ставити питання патріаршества. Тобто, це не означає й не змушує у майбутньому весь єпископат УПЦ КП однозначно прийняти цю модель».
Але ще складніше, на погляд релігієзнавця, буде з єпископатом Московського патріархату, бо об’єднання передбачає згоду двох сторін. «Не може ж єпископат УПЦ КП об’єднуватися невідомо з ким. А тут, у середовищі єпископату УПЦ МП, однозначно говорити про те, що є вже якщо не більшість, то, принаймні, якась критична маса єпископів, котрі готові до такого об’єднання, не доводиться, — зауважує п. Юраш. — Офіційні речники УПЦ наголошують, що будь-яке об’єднання буде можливе лише після того, коли духовенство УПЦ Київського патріархату повернеться в лоно Московського, покається – і тоді вже можна з ними говорити».
Тому він вважає, що оптимістичний прогноз, який пов’язують із рішенням Собору УПЦ КП про введення посади намісника патріарха, у площині практичного існування цієї ідеї не є однозначним. Тут можливі різні сценарії. «Багато хто натякає, що якщо Філарет щиро прагне об’єднання, то це можна ініціювати вже й зараз. Зокрема, через свій відхід. А не залишати таку надію вже тільки в тому часі, коли він відійде у вічність. Тому, гадаю, увесь той позитивний запал, який зараз є в медіа-просторі, пов’язаний зі заявами Філарета, є добрим. Адже добре, коли говоримо про якусь красиву – ідеальну – ідею. Інша річ, що дуже часто красиві ідеї так і залишаються ними, а реалії є набагато складнішими», — зазначає експерт.
Андрій Юраш нагадав, що говорив про єдину Церкву Віктор Ющенко. «Тоді я постійно казав, що це – абсолютно утопічна, нереалістична ідея, яка не має в собі жодного ґрунту для реалізації. Бо є дуже чітко сформовані громади. Цей висновок можна поширити на загал і на майбутнє українського православ’я, бо є дві групи: одна чітко бачить його як автокефальне, незалежне, непідпорядковане Москві, а з іншого боку є група, яка ніколи не погодиться на визнання цих реалій у середовищі УПЦ і тільки бажає продовжувати свій канонічний зв’язок із Московським патріархатом. Не бачу можливостей, щоби примирити, знайти порозуміння між цими двома церковними ідентичностями. Тому, напевно, і надалі буде існувати дві юрисдикції: Київського і Московського патріархату», — вважає науковець.
Інша річ, за його словами, що після внесених змін можливе якесь певне перегрупування, якісь зрушення в адміністративній площині. «Але це все відбуватиметься у рамках уже зараз існуючої моделі, коли є дві церковні ідеології, два визначення в церковному середовищі, і вони будуть співіснувати. Я не бачу поки що реальних передумов для того, аби можна було сподіватися, що колись, у ближчому чи в дальшому майбутньому, із церковного поля України повністю зникнуть прихильники категоричної єдності з МП, і, відповідно, таким чином буде розчищено поле для тріумфального об’єднання всіх навколо ідей автокефальної Церкви», — резюмував Андрій Юраш.
Нагадаємо, Архієрейський собор УПЦ КП обрав намісника патріарха Філарета, який у разі смерті патріарха стає місцеблюстителем патріаршого престолу. Ним став митрополит Переяслав-Хмельницький і Білоцерківський Епіфаній.

Юлія Щеглова, ЗІК

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...