Новини для українців всього свту

Monday, Jul. 22, 2019

«Круглий стіл» до 100-ліття католицької єпархії

Автор:

|

Листопад 07, 2013

|

Рубрика:

«Круглий стіл» до 100-ліття католицької єпархії

Після довгих років старань із боку русинських греко-католиків США Апостольська столиця видала папську буллу, у якій ішлося про офіційне заснування першої Української католицької єпархії в цій країні. На відзначення знаменного ювілею 31 жовтня ц. р. осередок праці Наукового товариства імені Шевченка (НТШ) у Філадельфії під головуванням д-ра Олександра Лужницького та релігійне Товариство українців католиків «Свята Софія» в США (ТСС-А) на чолі з академіком Леонідом Рудницьким організували «круглий стіл» за участю о. мітрата Івана Терлецького, пароха церкви Св. Петра і Павла в Ансонії (штат Нью-Йорк) і мґр Осипа Рожки, довголітнього редактора часопису «Америка».
Молитвою «Отче наш» вечір відкрив о. Іван Демків, парох катедри Непорочного Зачаття у Філадельфії. Наголошуючи на важливості відзначення 100-літнього ювілею створення першої єпархії УГКЦ в Америці, д-р Лужницький представив присутнім світлини документів і осіб, тісно пов’язаних із організацією відповідних церковних структур на теренах США, адже на час проголошення булли, яку можна вважати хрещенням Української католицької церкви в цій країні, тут уже діяли всі необхідні єпархіальні чинники на чолі з Преосвященним Сотером Ортинським, ЧСВВ (1866-1916).
У своїй доповіді о. Терлецький накреслив історичне тло та події, що передували й зумовили видання декрету. Він, зокрема, проаналізував релігійно-етнічні особливості першої еміґрації русинів до США, які від перших днів свого нового поселення докладали всіх зусиль, аби отримати відповідну пастирську опіку. Починаючи від призначення першого душпастиря о. Івана Волянського (1857-1924), який прибув до Шенандоа (штат Пенсильванія) 1884-го, і до офіційного призначення Кир Сотера Ортинського 14 червня 1907 року русини активно створювали парафії, відкривали вечірні школи, засновували часописи, регулярно надсилаючи телеграми до Апостольської столиці з проханням виокремити греко-католицькі громади з-під опіки латинських єпископів і надати їм автономію під проводом свого ієрарха.
На превеликий жаль, призначення владики Ортинського було радше титулярним: позбавлений єпископської влади й території, він і далі перебував під юрисдикцією римо-католицького єпископа. Як відомо, латинська ієрархія всіляко обмежувала, ба навіть принижувала діяльність УГКЦ: зокрема, священикам було заборонено вділяти таїнство миропомазання; до служіння в США приймали лише неодружене духовенство; Владика Ортинський був зобов’язаний звітувати про свою діяльність перед локальним єпископом.
Попри ці зовнішні труднощі, внутрішні міжусобиці між галицькими та підкарпатськими русинами, зростаючий вплив москвофільства перед Першою світовою війною, Кир Сотер вів активну пастирську діяльність. Таким чином, на момент проголошення декрету Cum episcopo, виданого Конґреґацією віри 17 серпня 1914-го як додаток до булли 1913 року, на території єпархії вже діяло 11 деканатів, було завершене формування Консисторії й усіх відділів Канцелярії, виходив друкований орган «Єпархіальний вісник». На час смерти Кир Сотера 24 березня 1916 року єпархія нараховувала 500 тис. душ вірних, опіку над якими несли 155 священиків у 152 парафіях, а у вечірніх школах навчалось 11 тис. студентів.
Утім, поділ між «підавстрійськими» та «підмадярськими» русинами ніколи не було знівельовано, усі зусилля об’єднати громаду під опікою одного єпископа були марними, і вже 1924 року в Америці було призначено двох єпископів візантійського обряду: Преосвященного Костянтина Богачевського (1884-1961) для українців Галичини та Преосвященного Василя Такача (1879-1948) для закарпатських русинів.
Підсумовуючи сказане, о. Терлецький зазначив, що заснування першої єпархії УГКЦ у США 28 травня 1913 року було неабияким прецедентом для Католицької церкви в Америці, адже в її лоні з’явилася Церква візантійського обряду, що відчинила двері іншим східним католицьким Церквам, 18 єпархій яких зараз діє на території Сполучених Штатів. Доповідач ствердив, що й у сучасному світі обмеження з боку Латинської церкви та почуття вищості щодо УГКЦ залишаються в силі, адже у багатьох європейських країнах (Італія, Іспанія та Португалія) УГКЦ не має своєї окремої єпархіальної структури, місцевий єпископ перебуває на правах Апостольського візитатора, а до служіння в цих державах допускають лише неодружених священиків.
Доповнюючи думки о. Терлецького, мґр Рожка зупинився на історичних передумовах утворення двох єпархій для русинів у США, на випробуваннях, через які довелося пройти Мукачівській єпархії під тиском мадяризації, на стражденній долі владики Ортинського, котрого активно намагалися дискредитувати представники про-мадярської течії та який завжди перебував на позиції меншовартості в очах латинської ієрархії. Вечір завершився урочистим буфетом.
Прес-служба товариства «Свята Софія»

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...