Новини для українців всього свту

Saturday, Sep. 19, 2020

Із Великоднем

Автор:

|

Квітень 09, 2015

|

Рубрика:

Із Великоднем

листівка на Великдень

Для християн свято Світлого Христового Воскресіння є головною й найбільш очікуваною подією в році. Що означає Пасха для віруючих? Як провести цей святковий день? Який зміст несуть у собі великодні обряди і таїнства? Яким повинен бути святковий стіл, і що означають традиційні великодні страви?

Основа і вінець віри
Пасха — це велике свято, яке проходить у день Світлого Христового Воскресіння. Назва цього празника прийшла до нас із грецької мови. У перекладі означає “позбавлення” або “проходження”. На Великдень люди святкують своє визволення від рабства в сатани через Христа.
Воскресіння Христове – це основа і вінець віри, це перша і найбільша істина, яку почали благовістити апостоли. І в цьому святі проявилася та обітниця, на яку з такою надією вони чекали. Зруйнувалася перепона смерті, життя, колись поставлене під загрозу, восторжествувало. У воскресінні Спасителя людство знайшло своє власне воскресіння в надії на вічне життя. Апостол Павло каже: «Якщо з Христом вмираємо, то віруємо, що й жити будемо з Ним».
День святкування Великодня щороку вираховується заново виходячи з астрологічних подій. Винятком є рік, коли перший повний після весняного рівнодення місяць настає раніше за 19 березня. Тоді свято проходить в першу неділю після цього повного місяця.
Свято Великодня від самого свого початку було світлим, загальним і найтривалішим християнським торжеством. З апостольських часів у празнику проходило 40 днів до Вознесіння. Цим днем і закінчувалися великодні торжества. За переказами, з першого дня Великодня до Вознесіння по землі мандрують Христос і апостоли в жебрацькому дранті й випробовують людське милосердя. Нагороджують добрих і карають злих.

Що таке благодатний вогонь?
Щороку мільйони людей стають свідками Дива. У Велику суботу, напередодні Воскресіння Христового за молитвами православного патріарха на Гроб Господній сходить Благодатний Вогонь.
Єрусалимський патріарх на самоті молиться за зачиненими дверима Кувуклії – так грецькою називається печера, де був похований Христос і звідки він Воскрес. За легендою, той рік, коли вогонь не зійде з небес, стане останнім в історії людства. Ця легенда робить очікування чуда особливо напруженим.
Побачити Диво Благодатного Вогню прагне кожен християнин, тому з усього світу до храму Гробу Господнього приходять паломники, аби вмитися його благодатним світлом і отримати Боже Благословення.
Благодатний Вогонь загоряється в храмі вже не перше тисячоліття. Найбільш ранні згадки про сходження Благодатного Вогню в переддень Воскресіння Христового датуються IV ст.
Церковна церемонія Святого Вогню починається приблизно за добу до початку Пасхи східного обряду, яка, як відомо, святкується в інший день ніж у римо-католиків.
На середині ложа Живоносного Гробу ставиться лампада, наповнена олією, але без вогню. По всьому ложу розкладаються шматочки вати, а по краях — прокладається стрічка. Далі Кувуклія замикається і опечатується місцевим ключником мусульманином.
Люди в храмі терпляче очікують виходу патріарха з Вогнем у руках. Молитва і обряд тривають доти, доки не відбудеться всіма очікуване чудо. У різні роки чекання триває від п’яти хвилин до кількох годин.
Протягом перших 3-10 хвилин Вогонь має дивовижні властивості — абсолютно не пече. Можна бачити, як парафіяни буквально вмиваються цим Вогнем — занурюють у нього обличчя, руки, черпають пригорщами, і він не завдає жодної шкоди, не обпалює навіть волосся. Людей, що перебувають в цей час в храмі, переповнює почуття радості.
Надалі, від благодатного Вогню будуть запалені лампади по всьому Єрусалиму, спеціальними авіарейсами Вогонь буде доставлений на Кіпр і до Греції, звідки буде розвезений по всьому світу.

Освячені паски
Чому на Великдень печуть паски? Багато людей, які з дитинства виховувалися за християнськими традиціями, навіть не замислюються над тим, звідки пішов цей звичай, адже пасочка завжди була головною окрасою великоднього столу поряд із фарбованими яйцями.
Однак якщо ми звернемося до історії, то з’ясуємо, що звичай пекти паски спочатку з’явився не в християнській, а в язичницької традиції — задовго до появи християнського культу, причому пекли їх не раз, а тричі на рік, на честь настання свят, вадливих для давніх слов’ян.
З приходом християнства традиційний слов’янський обрядовий хліб став називатися паскою і був обов’язковим атрибутом великодньої трапези. Він випікається з дріжджового здобного тіста з додаванням цукатів та родзинок і має форму високого циліндра, прикрашеного цукровою глазур’ю. Для більшої декоративності старослов’янські пасочки посипали фарбованим пшоном. Нині із цією метою застосовують декоративні посипки.
У кожному регіоні для випічки використовували різні форми. Та здебільшого пасочка нагадувала високий церковний хліб — артос. Але якими б не були великодні паски: великими або маленькими, вузькими або широкими, вони завжди мають округлу форму. Це пов’язано зі спогадом про те, що Христос був загорнений у саван круглої форми.
Те, що великодні паски випікаються з дуже солодкого й здобного тіста, указує на святковість цієї страви, присвяченої найсвітлішій події в історії всього людства. Ісус і його апостоли до принесення великої жертви знали лише смак хліба, випеченого з прісного тіста. Однак після чудесного воскресіння на їхньому столі з’явився хліб із надзвичайно смачного, здобного тіста.
Пасочки мали бути скоромними: тісто, з якого вони випікалися, містило величезну кількість вершкового масла і яєць. Відомі рецепти, згідно з якими, на два кілограми пшеничної муки додавалася ціла сотня яєць!
Після семи тижнів Великого посту невеликий шматочок паски був найкращою їжею, здатною і створити відчуття радісного свята, і підготувати організм вірянина, який постив, до багатого святкового застілля.
Страсна (Велика) субота, що передує Великодню, — час освячення пасок і фарбованих яєць (крашанок,писанок). Розговляються (тобто вперше після дотримання посту їдять скоромну їжу) тільки після великодньої церковної служби. Освячуючи і куштуючи паски, ми приймаємо Господа в свій дім і серце.

Символ відродження життя
Великоднє яйце як символ народження Всесвіту, знак сонця і життя, що незмінно воскресає, теж прийшло в християнство з давніх часів.
Яйце шанувалося слов’янами як джерело і вмістилище життєвої енергії. Розписані магічними візерунками яйця слов’яни дарували одне одному в день весняного рівнодення (тодішнього нового року) як символ весняного відродження життя.
Розмальовані яйця використовувалися в землеробській, скотарській та сімейній обрядовості слов’ян. А вкриті візерунком “яйця” з глини служили об’єктом товарообміну. Християнство не змогло знищити язичницьку традицію, воно лише внесло в неї свої корективи. Тепер яскраво розфарбоване яйце є символом Великодня.
Існує й легенда про те, як яйце стало символом Воскресіння Христового. Коли Ісус воскрес, апостоли понесли у світ щасливу звістку, що Син Божий був врятований і врятує всіх, хто в нього увірує. Відважна Марія Магдалина вирушила із цією новиною до самого імператора Тиберія.
Без подарунків до імператора ходити було не прийнято, а в Марії не було нічого, крім звичайного курячого яйця. Прийшовши до імператора, Марія оголосила йому про воскресіння Ісуса. Засміявшись Тиберій сказав: “Швидше біле яйце в тебе в руках стане червоним, аніж я повірю, що твоя розповідь правдива”. Та не встиг римлянин вимовити ці слова, як яйце в руках Марії Магдалини стало червоним. Відтоді християни в день Пасхи дарують одне одному червоне яйце як символ щасливого звістки.
За традицією, яйця прийнято фарбувати в Чистий четвер,і називають їх крашанками. На Великдень, після служби Божої, священик освячує великодні паски, яйця й іншу принесену прихожанами їжу. Вітати одне одного зі святом, христосуватися і обмінюватися яйцями християни починають відразу по закінченні служби. У народі вважають, що перше яйце, отримане після служби, має найбільшу чудодійну силу.
У багатьох християнських країнах Пасха пов’язана також з образом ягняти. На тематичних листівках його часто зображують поруч із хрестом і написом Agnus Dei (Агнець Божий), що означає образ Христа, що заради нас покірно йде на смерть.
У Великдень уся сім’я повинна бути разом. Обов’язково потрібно відвідати всіх родичів, потім гарних знайомих, особливо літніх людей. Зазвичай подарунків у цей день не приносять.
Світлого вам свята! Христос воскрес! — Воістину воскрес!

Доброслава Хміль

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply