Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Monday, Dec. 11, 2017

До 440-річчя архієпископа Мелетія Смотрицького

Автор:

|

Листопад 02, 2017

|

Рубрика:

До 440-річчя архієпископа Мелетія Смотрицького

Однією із найяскравіших постатей у нашій історії початку XVII ст. в епоху гуманізму та реформації був Мелетій Смотрицький. Письменник, полеміст, філолог, ерудит, людина всебiчної європейської освіти, він постійно переймався долею свого народу й своєї Церкви і робив усе, що міг, щоб покращити долю своєї нації. Мелетій (світське ім’я — Максим) Смотрицький народився 1577 р. у сім’ї українського письменника-полеміста Герасима Смотрицького, у містечку Смотрич (тепер — Дунаєвецького району Хмельницької області), або у м. Кам’янець-Подільський. Спочатку навчався в Острозькій школі, у 1594-1600 рр. — у Віленській академії; слухав лекції в Лейпциґському, Віттенберзькому та Нюрнберзькому університетах. Імовірно, за кордоном одержав учений ступінь доктора медицини. Близько 1608-го прибув до Вільна, де викладав у братській школі.
В цей складний період занепадала Православна церква, залишившись без державної підтримки, її верхівка частково переходила у протестантство або католицизм. Щоб якось зарадити цій справі, єзуїти Петро Скарга, Венедикт Герберт та інші вирішили 1596 року укласти в Бересті унію, яка згодом була підписана Київським митрополитом Михайлом Рагозою, п’ятьма єпископами та трьома архімандритами у церкві св. Миколи, визнали церковну зверхність Риму та вийшли тим самим з-під юрисдикції Константинопольського патріарха.
Однак на першому етапі Берестейська унія внесла в православ’я розкол українського суспільства на два протилежні табори, що взаємно поборювали себе в полемічних творах. У цій полеміці вирізнився з боку уніатів Іпатій Потій, головний творець Берестейської унії, та католицький полеміст Петро Скарга. Останній писав: «У русинів немає ні формальної гуманітарної освіти, ні традиції інтелектуального пошуку. Прив’язаність до греків збіднила їх. Вони так і не розвинули в себе наукових дисциплін, абстрактного мислення, установ і організацій — усього того, завдяки чому Захід, почавши від пізнього середньовіччя, веде перед у науковому поступі». З боку православних виступили Мелетій Смотрицький, Юрій Рогатинець, Захарій Копестанський та Іван Вишенський. Та найпопулярнішим православним твором став «Тренос» (1610) Мелетія Смотрицького. «Православні оцінювали «Тренос» як книгу пророчу, святу, чи не рівну Євангелію», — писав Порфірій Яременко. Підзаголовок книги «Плач Східної церкви» вказує на мету автора — викликати співчуття до гнаної Православної церкви, звернути увагу уряду на її підтримку, довести недоцільність і шкідливість Берестейської унії.
Мелетій Смотрицький викладав церковнослов’янську та латинську мови в Київській братській школі, був одним із перших її ректорів. 1616 року виходить його переклад староукраїнською мовою «Євангелія учительного Калиста». 1618-го науковець повернувся до Вільна, де працював в Святодухівському монастирі, постригся в ченці. 1619 року вийшла в світ його славнозвісна «Грамматіки славєнския правилноє Свнтаґма». Декотрі біографи Смотрицького пишуть, що у 1617-1620 рр. він уклав лексикон (жодних слідів словника не збереглося), а ще раніше (1615) у Кельні опублікував граматику грецької мови. Брав участь у написанні «Букваря языка славенска» (1618).
Приблизно 1620 року був висвячений на архієпископа полоцького, служив єпископом вітебським і мстиславським. Після цього видав низку творів, за що зазнав переслідувань із боку польської влади.
На початку 1624-го Смотрицький вирушив у подорож на Схід (Константинополь, Палестина, Єгипет). Навесні 1625 року повернувся до Києва. Неустанно стежив за розвитком Української греко-католицької церкви (УГКЦ) і з подивом визнав, що ця Церква задовольняє не лише релігійні, але й національні потреби вірних. Як духовенство, так і вірні ототожнюються з українським народом. Моляться українською, цією ж мовою співають релігійні пісні, звеличують релігійний обряд, їхня християнська мораль та етика заслуговують на визнання. Церква крокує цивілізаційним шляхом в Європу.
То ж не дивно, що 1627 року колишній противник Берестейської унії перейшов на бік УГКЦ, був архімандритом Дерманського монастиря. Папа Урбан VIII дав Смотрицькому титул ієрапольського архієпископа. Впродовж 1628-1629 рр. владика видав ряд книжок, серед яких — церковнослов’янська «Граматика», якою скористувалися всі слов’яни. Він агітував за скликання Собору для примирення українських Церков та їхнього об’єднання. За ініціативи Смотрицького 1627-го в Києві таки було скликано Собор, на якому він обіцяв підготувати до видання свій Катехизис, але попросив спершу дозволити йому опублікувати працю про відмінності між католицькою та православними Церквами. В лютому 1628 року на Соборі в Городку на Волині він стверджував, що в цих Церквах є багато спільного, тому намагався їх поєднати. З цього приводу написав «Апологію», в якій звинувачував православних у незговірливості та пропонував ї перейти у католицизм. Ця книга викликала неабиякий резонанс, тому був змушений написати книгу Protestatia, в якій додатково висловив свій погляд на цю тему.
На жаль, у Соборі 1629 року, який відбувся під Львовом, православні відмовилися брати участь. На схилі віку хворий Смотрицький жив у Дермані, там і помер 1633-го. За спогадами його сповідника, єзуїта Войцеха Кортицького, перед смертю владика попросив дати йому папську буллу, яку йому передали вже через п’ять годин після смерті.

Ярослав Стех

About Author

Meest-Online

Loading...