Новини для українців всього свту

Thursday, Aug. 22, 2019

Для чого маргіналізується УПЦ МП?

Автор:

|

Серпень 24, 2017

|

Рубрика:

Для чого маргіналізується УПЦ МП?

Митрополит УПЦ МП Онуфрій

Нещодавно Українська православна церква Московського патріархату (УПЦ МП) здивувала Україну черговим демаршем. Цього разу українська філія Російської православної церкви (РПЦ) виступила проти біометричних паспортів. У зверненні до керівництва держави Синод УПЦ МП закликав створити альтернативу чіпованим документам, бо вони, бачте, можуть бути використані для «духовного, політичного або економічного маніпулювання» людиною. Той, хто стежить за діяльністю Московської патріархії, не здивувався, бо УПЦ ще й досі стиха агітує проти «ідентифікаційних кодів», буцімто там зашифроване «число антихриста». Цілком очевидно, що такий обскурантизм не піде УПЦ МП на користь: замість того, щоб давати відповіді на виклики сучасності, «батюшки» заганяють себе і свою паству на маргінес. Та, ймовірно, саме у цьому й полягає нова релігійна стратегія Кремля щодо України.
У тому, що УПЦ МП обслуговує інтереси Кремля, немає жодних сумнівів. Про те, як окремі «батюшки» послужили терористам 2014-го і служать досі, свого часу писали всі українські засоби масової інформації (ЗМІ). Не таємниця і те, що вище церковне керівництво строго слідує «лінії партії»: навіть встати на знак пошани до загиблих воїнів митрополит Онуфрій не наважується. Тому виступ проти біометричних паспортів навряд чи є самодіяльністю митрополита. Демократизмом УПЦ МП також не відзначається, отже, списати все на окремих «православних активістів» не вдасться. По всьому видно, що на це була воля Москви. Але навіщо Москві маргіналізувати своє релігійне представництво в Україні?
З перших днів незалежності Москва використовувала великий вплив УПЦ МП на українське суспільне та політичне життя. Жорстка ієрархічна структура УПЦ та тотальне домінування у південно-східних реґіонах дозволяли «батюшкам» підминати під себе місцеві еліти і навіть зазіхати на неформальний державний статус. Власне, у часи режиму Януковича так і було. Але крапки над «і» розставили Євромайдан та війна: ставлення суспільства до «канонічної» Церкви стало швидко змінюватися, та ще й окупація переполовинила паству. Торік тому до УПЦ МП належали лише 13,3 % українців, а до УПЦ Київського патріархату (КП) — понад 45 %. До УПЦ КП вірні втікають цілими парафіями, і Московській патріархії залишається скаржитись на «рейдерів» із «Правого сектору».
Втратило свої колишні позиції і політичне лобі УПЦ МП. І хоч тепер розмови про створення Помісної церкви ще залишаються балачками, немає сумнівів, що колись до цього дійде. А якщо й не дійде, то з урахуванням поточних тенденцій УПЦ МП все одно більше не зможе претендувати на статус «головної» Церкви України. А тому у Москві, схоже, вводять у дію план «Б», котрий передбачає зміну стратегії та тактики. Уявити таку логіку не важко. Коли Москві не вдалося накинути Україні довічний режим Януковича, вона підкинула нам відморожених сепаратистів, котрі діють насильством, терором і шантажем. Відповідно, якщо не вдалося захопити контроль над усім релігійним полем України, отже, треба створити на ньому потужного гравця, котрий матиме достатньо впливу, аби «кошмарити» всю країну. І не виключено, що саме таку роль відведено УПЦ МП.
Маргіналізація смертельна для тих, хто готується до виборів, але існує чимало інших способів впливати на суспільно-політичну ситуацію. Збурювати країну протестами, влаштовувати громадські кампанії, тиснути на владу — для цього потрібні не стільки високі рейтинґи, скільки певна кількість радикальних прихильників, готових до активних дій. Пересічні вірні для цього малопридатні, а набагато кращий матеріал — фанатики, ладні повірити у все, що скажуть «батюшки». Боятися біометричних паспортів, поклонятися «святому» Миколі ІІ й інше мракобісся — саме те, що треба для плекання радикального, аґресивного та відданого Москві середовища.
Якщо ця теорія відповідає дійсності, то УПЦ МП дрейфує у бік сумнозвісної секти Антіна Догнала. За приблизними підрахунками, вона налічує 2-5 тис. членів і майже не має високих покровителів, проте з нею досі не можуть впоратися у Галичині. Судячи з усього, догналіти — давній проект російських спецслужб. Принаймні до агітації проти євроінтеграції у Львові вони долучалися синхронно з «православними активістами» у Луганську. Головним козирем догналітів є їхня сектантська аґресія, котра почасти компенсує їхню малочисельність та одіозний імідж.
Можливо, через кілька років аналогічну нішу у південно-східних, центральних і північних реґіонах України займатиме УПЦ МП — остаточно маргіналізована, аґресивна і не обмежена нічим, крім інструкцій із Москви. З історичної точки зору це означатиме остаточну поразку «канонічного» православ’я в Україні, оскільки маргінальне угруповання не може претендувати на масову підтримку. Проте у політиці та суспільному житті така церковка може наробити чимало шуму і проблем, оскільки навіть у найгіршому (для України) випадку УПЦ МП налічуватиме кілька мільйонів вірних. Можна лише уявити, який деструктивний потенціал мала б секта Доганала, маючи стільки членів.
Чи можливо зупинити маргіналізацію УПЦ МП? Вочевидь, для цього потрібні зусилля прогресивних елементів всередині самої Церкви, причому вони мають бути спрямовані на розрив із Москвою. Але, враховуючи жорстку ієрархію та лояльність вищого керівництва, прогресивним священикам простіше підкоритися або перейти до УПЦ КП, ніж вести донкіхотівську битву з вітряками.

Олександр Фоменко, Zaxid.net

До слова
Руслан Марцинків, міський голова Івано-Франківська, опублікував фото сторінок офіційного видання УПЦ МП, де заперечується той факт, що Росія є країною-аґресором, а антитерористичну операцію на Сході називається «братовбивчою війною». «Ось таке роздають віруючим УПЦ МП! У країні, де йде одвічна війна з Москвою! Війна йде не на Сході, війна йде всередині! І нехай звинувачує мене уповноважена з прав людини, але я вважаю, що це Церква окупанта!» — обурився він у Facebook.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...