Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Saturday, Jul. 29, 2017

Чи наважиться парламент запровадити «церковний» законопроект

Автор:

|

Травень 25, 2017

|

Рубрика:

Чи наважиться парламент запровадити «церковний» законопроект

Проплачені протести під ВРУ

Релігійно-інформаційна служба України повідомила, що народні депутати планують розглянути «церковний» законопроект № 4128.

На дев’ятій сторінці…
Включити до порядку денного Верховної Ради (ВРУ) законопроект №4128 «Про внесення змін до закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» попросив на погоджувальній раді 22 травня у ній один із його авторів Віктор Єленський, релігієзнавець і заступник голови її комітету з питань культури і духовності. «Цей законопроект відповідає не тільки букві, а й духу міжнародного права у сфері свободи совісті і віросповідань та Конституції України, — наголосив він. А галас був покликаний приглушити систематичні порушення не тільки свободи совісті, а й брутальні конфіскації релігійного майна та навіть убивства на релігійному ґрунті».
Депутат також нагадав, що Дмитро Пєсков, речник Кремля заявив щодо «церковних» законопроектів: «Вважаємо неприпустимими будь-які дії, які порушували б інтереси Російської православної церкви (РПЦ) в Україні».
Тому п. Єленський наполіг, що «українські парламентарі в такому разі мають захистити українську Церкву». «Цей законопроект — про совість людини, — запевнив він. — Кожна людина чи об’єднання громадян можуть вірити в те, що вони вважають достойним, і не вірити в те, що вони не вважають достойним віри. Вільно змінювати не тільки погляди, але й конфесійну юрисдикцію».
Однак 18 травня Олег Петренко, депутат із парламентської фракції «Блок Петра Порошенка» (БПП), був скептичний. «Релігійні» законопроекти — на дев’ятій сторінці порядку денного ВРУ. Навряд чи ми почнемо їх розглядати», — заявив він. І він не помилився — «церковні» законопроекти цього дня не розглядали. А Олексій Гончаренко, ще один депутат від БПП, пояснив: «Фракція прийняла рішення, що ці законопроекти не готові для розгляду в залі».

«На злодієві шапка горить»
Але не виключено, що принаймні частина депутатів навмисно унеможливила розгляд «церковних» законопроектів тому, що 18 травня біля ВРУ тривав мітинґ священиків і мирян, котрих скликало туди керівництво Української православної церкви (УПЦ) Московського патріархату (МП). Щоправда, «Українська правда» продемонструвало відео, на якому священик із пачкою грошей в руках ходив серед прихильників УПЦ МП на мітинґу під ВРУ й спілкувався з хлопцем, в руках у якого був відкритий наплічник. А свідок цієї сцени стверджував, що церковник привіз учасникам мітинґу «зарплату».
Керівництво УПЦ МП запевнило, що проти «церковних законів» протестували 18 травня 10 тис. мітинґарів. Однак журналісти нарахували лише від однієї до трьох тисяч.
Очільників УПЦ МП та їхніх керівників у Москві не влаштовує, що законопроект № 4128 передбачає передачу храмів від однієї конфесії до іншої на підставі самоідентифікації частини парафіян. Адже для того, щоб передати будь-який храм, групі парафіян досить заявити, що вона хоче перейти в іншу конфесію і, відповідно, має право на приміщення. Своїми протестами проти цього УПЦ МП засвідчила, що не сумніваються у самоідентифікації багатьох їхніх мирян на користь УПЦ Київського патріархату (КП).
Натомість законопроект «Про особливий статус релігійних організацій, керівні центри яких перебувають в державі, що визнана ВРУ державою-аґресором» не до шмиги УПЦ МП тому, що він передбачає заборону конфесій, чиї представники співпрацюють із релігійними центрами в державі-аґресорі. А протести керівників УПЦ МП із цього приводу промовисто спростовують їхні лицемірні заперечення, що вона підпорядкована РПЦ.
Підпорядкованість їй УПЦ МП засвідчив також патріарх Кирило, глава РПЦ, котрий закликав президентів України, Франції та Росії, а також канцлера Німеччини, Папу Римського, патріархів помісних Церков, генерального секретаря Організації Об’єднаних Націй не допустити того, про що йдеться в «церковних законопроектах».
Він також стверджував, що «на решті території Європи щось подібне існувало хіба тільки за часів нацистського правління». Але не погребував у цьому заклику фальсифікацією, оскільки заявив, що законопроектом № 4128 начебто буде дозволено «всім мешканцям населеного пункту (а можливо і приїжджим) претендувати на належність до громади».
Однак у тексті цього документу чітко зазначено, що належність до громади визначається участю у релігійному житті парафії. Більше того, комітет із питань культури та духовності запропонував додатковий запобіжник — усі зміни до статутів ухвалюються керівним органом громади. Тобто ніякі «фіктивні референдуми» не матимуть юридичної сили.
Московський патріарх ще й законопроекту № 4511 приписав те, чого в ньому немає. Зокрема, заявив, що «законопроект надасть урядовим органам світської держави широкі повноваження у сфері контролю внутрішнього життя релігійних громад: затверджувати призначення керівних кадрів громад», однак такої норми в законі немає. Насправді ж законопроект № 4511 передбачає погодження з органами влади керівників центральних і реґіональних центрів, тобто керівників єпархій — архієреїв, а не членів окремих парафій.

«Дуже великий вплив»
Автори законопроекту № 4511 — депутати від БПП Олег Петренко й Олександр Бригинець та їхні колеги від «Народного фронту» Андрій Левус і Сергій Висоцький — наголосили в пояснювальній записці до цього документу, що оскільки «чинне законодавство дозволяє діяльність у країні релігійних організацій, зареєстрованих в Україні і за кордоном, зокрема у країні-аґресорі», то «в Україні існує пряма загроза зовнішнього впливу та деструктивної пропаганди з використанням релігійного чинника з боку держави-аґресора». Вони також переконані, що «в умовах зовнішньої військової аґресії це створює потенційну небезпеку щодо виникнення нових осередків конфліктної, міжконфесійної напруги та міжрелігійного протистояння, а, як наслідок, це означає виникнення реальних загроз національним інтересам, суверенітету, територіальній цілісності та національній безпеці України».
Однак у картці законопроекту № 4511 є висновок Головного науково-експертного управління апарату ВРУ, в якому йдеться, що експерти рекомендують за підсумками першого читання відхилити його як такий, що не відповідає Конституції і закону про свободу релігії. Такий же висновок юристи парламенту зробили і щодо законопроекту № 4128.
Натомість п. Єленський запевнив: «Закон передбачає, що людина, не залежно від віросповідання, має право перейти на іншу віру. Будучи православним, католиком може стати буддистом і навпаки. Або, наприклад, людина ходить у церкву МП, а хоче КП, — пояснив народний депутат. — Право на зміну релігії записано в усіх документах, які стосуються свободи совісті і переконань. Також це право передбачається і в українському законі свободи совісті, але яким чином можна зробити перехід — не прописано».
А Дмитро Тимчук, співавтор законопроекту № 4128, прокоментував скандал навколо нього так: «Ще задовго до аґресії Росії релігійні організації в Україні з центром у Москві, по суті, були легальними майданчиками проросійської пропаганди. Із початком аґресії вони залишаються розсадниками українофобії й антиукраїнської пропаганди в нашій країні. Храми та монастирі цієї Церкви на Донбасі з перших днів аґресії були пунктами перевалки та складами зброї терористів і російських окупантів, а священики цієї Церкви не лише воювали, а й очолювали терористичні банди, убивали українців. Це, на думку критиканів законопроекту, вочевидь, і є «невтручання Церкви у справи держави». Усе, що ми хочемо від цієї Церкви зазначеним законопроектом, — це змусити її взяти на себе зобов’язання не здійснювати антиукраїнської діяльності в Україні».
Водночас, депутат Тимчук сумнівається, що його законопроект буде прийнятий. За його словами, «проросійські сили досі мають дуже великий вплив у суспільстві, особливо в окремих реґіонах, відповідно, народні депутати, котрі якимось чином зав’язані на ці реґіони, які позиціонують себе як проросійські, зважаючи на резонансність можуть утриматися від голосування за цей законопроект».

Ігор Голод

До слова
Насправді МП боїться, що втратить вірників разом із церквами, які ті самі ж збудували. Тому, крім політичних акцій у Києві, на місцях УПЦ МП намагається силою втримати храми за рахунок охоронних агенцій і семінаристів. Приклад — село Кинахівці на Тернопільщині. Нещодавно до храму увійшла нова громаді цього села, яка вирішила вийти з-під юрисдикції МП і перейшла в КП. Усе могло відбутися дуже погано, бо спочатку біля храму, нібито за викликом місцевого священика МП з’явилися дебелі хлопці. Також приїздили сюди й семінаристи. Але збагнувши, що практично все село захотіло вийти з УПЦ МП, підлеглі Московського патріарха не наважилися надсилати туди охоронну агенцію та провокувати кривавий конфлікт.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...