Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Friday, Dec. 15, 2017

Ченці перетворили село на об’єкт паломництва

Автор:

|

Грудень 07, 2017

|

Рубрика:

Ченці перетворили село на об’єкт паломництва

У Кіровоградській області є унікальне за своїм релігійним та історико-культурим значенням маленьке село, яке віднедавна стало туристичним об’єктом. І з України, й з-за кордону сюди приїздять зацікавлені паломники та мандрівники. Йдеться про Талову Балку, яка фактично припинила свою історію. Має населення в кілька десятків людей. Розташована за 35 км від Олександрії. Живе без власної сільради, але підпорядкована сусідній Озерській.
Її візитівкою є велична пам’ятка архітектури ХІХ ст. — Свято-Преображенський храм, натхнений вірою сотень й тисяч вірних. Звеличується на пагорбі у центрі села й нагадує ошатний панський маєток. Здається, наче сама природа потурбувалася про те, щоб серед безмежних ланів пролягла підковоподібна балка з мальовничим пагорбом у центрі, тихим озером і галявинами хвойного та листового лісу. І з-поміж цієї краси більше сторіччя проглядалася мовчазна церква. Забута, зруйнована, та у всі часи — розкішна.
А чотири роки тому православну святиню тихцем стали відроджувати. І тоді маленьке, майже вимерле село потроху стало оживати. Хоча останні два десятиліття кількість людей там стрімко зменшувалася. Відтік відбувався до сусідніх сіл — Миронівки й Озер. Але, для порівняння, далекого 1886-го там був центр Таловобалківської волості Олександрійського повіту Херсонської губернії. Мешкало у селі 1577 осіб на 255 дворів. Діяла православна церква та чотири крамниці. А зараз у Таловій Балці ні сільради, ні школи, ні магазину. Відсутній і телефонний зв’язок.
На щастя 2012 року крихітне село почали обживати троє ченців. Приїхали туди на чолі з о. Серафимом із Кривого Рогу. Так, у практично безлюдному селі з’явився маленький монашеський скит. Колись розкішний і квітучий Свято-Преображенський храм на той момент знаходився в досить жахливому стані. Тому першим житлом для ченців стали запустілі сільські хати. Потихеньку вони бралися за благоустрій святині. Вирубали довкола неї чагарники, прибрали сміття, вивезли побиту цеглу. А потім взялися за відновлення документів. Згодом поблизу храму звели невеличку тимчасову дерев’яну церкву, де йшла служба. А 2014-го взялися відроджувати святиню. Тоді ж в історії Талової Балки почався новий виток. Ченці разом небайдужими сільчанами у такий спосіб виправляють трагічні помилки своїх предків. Над відновленням храму працюють не один рік.
Згодам там, можливо, діятиме чоловічий монастир. «Для чернецтва місце годяще. Ні метушні, ні зайвого гамору, — розповідає настоятель Серафим. — Та й усе довкола допомагає внутрішньому духовному зростанню. Крім невеликого монашеського скиту ми також маємо своє маленьке підсобне господарство. Утримуємо худобу, вирощуємо городину, є своя пасіка. Поспостерігати за нашим життям, збагатитися духовно, до нас охоче приїздять поломники та туристи з усіх-усюд. Ми всім раді».
Під час літніх канікул ченці приймають у себе школярів із Світловодська й Олександрії. На території скиту забезпечують їм проживання, харчування, недільні служби та відвідини богослужінь. Знайомлять гостей із історію малого села та храму.
У будь-яку пору року у Таловій Балці можна відпочити й оздоровитися, збагатитися духовно та морально. Можна пройти обряд хрещення або вінчання. І з цього тепер також залюбки користуються всі охочі.

Наталя Луценко

About Author

Meest-Online

Loading...