Новини для українців всього свту

Wednesday, Oct. 28, 2020

Археологи досліджують поховання у підземних криптах

Автор:

|

Жовтень 03, 2020

|

Рубрика:

Археологи досліджують поховання у підземних криптах
Вхідний портал та скульптури святих на фасаді костелу в Комарно

У м. Комарно Городоцького району Львівської області археологи розпочали розкопки у підземеллях костелу, історія якого сягає XVII ст. Це пізньоренесансна-ранньобарокова споруда, пам’ятка архітектури національного значення. Під час радянської окупації приміщення перетворили на меблевий склад. Однак костелу пощастило — принаймні, він не зазнав значних ушкоджень.
Наталя Войцещук, молодша наукова співробітниця «Рятівної археологічної служби» (РАС) і керівниця експедиції в Комарному, зазначає: «Сам костел є унікальним. Я вже трішечки поїздила по Україні і знаю, скільки в нас є об’єктів культурної спадщини. І цей костел для мене входить в десятку найкращих. Він має довершені пропорції».
1992-го костел передали греко-католицькій парафії. Тепер це — храм Різдва Богородиці. Місцеві мешканці виявились активними та свідомими. Настоятель храму, о. Іван Кузьмич, каже: «Наші парафіяни настільки люблять старовину, що навіть не дозволяють один одному якийсь цвях забити чи ще щось. І чого вони тільки не вигадують, щоби тільки не завдати шкоди чи стінам, чи деревині. Дуже обережні».
Парафіяни десятиліттями працюють над тим, аби відреставрувати і відновити автентичне обличчя пам’ятки. Й ось цього року вдалося зробити великий крок вперед. «Ми стукали і нам відкрилося. Завдячуючи нашій міській Комарнівській раді та Львівській обласній державній адміністрації, цього року нам виділили кошти на проєкт, виготовлення проєктної документації. Відбулися тендерні торги. І фірма, яка перемогла, почала наукові дослідження», — поділилася Ірина Маланчак, представниця місцевої громади.
До проєкту підійшли комплексно: досліджують прихрамову територію та фундамент. Зараз РАС вивчає крипти, розташовані у підземеллях церкви. Тут упродовж двох століть хоронили представників місцевої еліти. Коли археологи розпочали роботу, чотири крипти під вівтарем були доступними і впорядкованими, а останки вкладені у домовини.
Віра Гупало, старша наукова співробітниця Інституту українознавства ім. Крип’якевича, розповідає: «Водночас у двох довших криптах були зроблені отвори, в які не було жодної змоги потрапити. Все було засипане побутовим сміттям. Але нам вдалося знайти первинний вхід у ці крипти».
Коли фахівці взялися за роботу, то побачили, що сходи, якими спускали домовини, були засипані ґрунтом. І в тій землі знайшли австрійську монету, датовану 1773 роком. Місцеву шляхту тут ховали до кінця XVIII ст. І монета допомогла це з’ясувати. «1784-го імператор Йосиф II видав наказ ліквідувати всі цвинтарі при храмі та вичистити крипти. Зробив це із санітарних міркувань. Адже рештки розкладалися і потрапляли у питну воду, спричиняючи різні інфекційні захворювання. І ось той засип, що ми побачили біля сходів, зробили саме в той період, і на означення кинули ту монетку», — пояснює д-р Гупало.
Серед знахідок є також складаний дерев’яний хрест XVIII ст. з бронзовими елементами. На ньому є зображення Діви Марії і череп Адама. А от саме розп’яття до наших днів не дійшло.
Також перед реставрацією храм «оцифровують», детально відсканувавши всю будівлю завдяки сучасним технологіям. Юрій Преподобний, представник організації Skeiron, зазначає: «Ми створюємо дуже точну 3D-модель, використовуючи геодезичні прилади, високоточні лазерні сканери та дрон».
Згодом тут працюватимуть ще й антропологи, котрі зможуть розповісти про співвідношення віку і статей похованих тут людей і навіть причини смерті. Завдяки реставрації сподіваються відкрити ще більше таємниць храму. І привабити туристів — як місцевих, так і закордонних.
Як повідомляв «Міст», археологи розкопали одну з найстаріших церков України.

Марічка Кулачковська, Zaxid.net

About Author

Meest-Online