Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Wednesday, Aug. 16, 2017

Славень життю та коханню: з історії пісні «Чари ночі»

Автор:

|

Січень 19, 2017

|

Рубрика:

Славень життю та коханню: з історії пісні «Чари ночі»
Олександр Олесь

Олександр Олесь

Відомо, що 90 % від усіх існуючих на світі пісень, є піснями про кохання. В українського народу їх тисячі. Такі з них, як «Ніч яка місячна», «Чорнії брови, карії очі», «Гандзя», «Червоні маки», «Гуцулка Ксеня», «Повій, вітре, на Вкраїну» давно стали світовими гітами. Тут слід назвати й відомий романс «Чари ночі» Олександра Олеся, більше відомий під назвою «Сміються, плачуть солов’ї». Ці поетичні рядки з’явилися на світ 1904 року в Празі (Чехія). І просто дивно, що відомою піснею стали лише 1960-го в Баффало (штат Нью-Йорк). Поклав їх на ноти композитор Василь Безкоровайний, уродженець Тернополя.

Василь Безкоровайний

Василь Безкоровайний

Вірш «Чари ночі» поет написав для своєї коханої Віри Свадковської, з котрою познайомився 1902-го в Слов’янську. В одному з листів до дівчини він писав: «Зустрів тебе, почав писати. І стала поезія моїм другом, моїм коханням, як тебе, я її кохав і думав про неї». У роки їхнього знайомства Віра вела себе загадково й була людиною не говіркою. Її все щось гнітило. Вона щось приховувала. Саме в такому образі поет відтворив її в своїх ліричних рядках:
Ти зовсім була не вродлива,
І завжди, як вечір, сумна…
Чого ж ти з усіх моїх милих
У серці осталась одна?!

Герман Жуковський

Герман Жуковський

Усі в родині Кандибів добре знали Свадковських. У червні 1903 року Віра була в поета вдома та розмовляла з його матір’ю. А в квітні 1904-го Олександр сам наважився поїхати до милої в Санкт-Петербург, де вона навчалася на Вищих жіночих Бестужівських курсах. Мабуть, саме в цьому проміжку часу й народилися в поета захоплюючі душу рядки:
Сміються, плачуть солов’ї
І б’ють піснями в груди:
«Цілуй, цілуй, цілуй її —
Знов молодість не буде!»

Василь Тисяк

Василь Тисяк

Цими рядками він за допомогою картин природи та філософського розуміння життя намагається зворушити серце коханої, але робить це обережно, легко торкаючись чару її людських пристрастей і свідомо закликає кохану любити життя, насолоджуватися його красою, цінувати кожну мить, посилюючи їх влучними метафорами: «Тут ллються пахощі густі, там гнуться верби п’яні», або «Весна іде назустріч нам, Весна бенкет справляє». Так, за допомогою персоніфікованого образу весни, поет посилює в коханої спалах радощів кохання. Особливо це відчувається в рядках:
Поглянь, уся земля тремтить
В палких обіймах ночі,
Лист квітці рвійно шелестить,
Траві струмок воркоче.

Ганна Шерей

Ганна Шерей

На жаль, поїздка поета в Санкт-Петербург була невдалою, бо досягти бажаного він не зміг. Однак, такий хід подій посприяв його творчості. В одному з листів до коханої він писав: «Я багато присвятив Вам віршів і вони переживуть мене». Згодом поет таки домігся свого. Олександр і Віра одружилися 1906-го, а навесні наступного було видано збірку його віршів «З журбою радість обнялась». Влітку того ж року в Житомирі їхня сім’я поповнилася сином Олегом.

Ольга Павлова

Ольга Павлова

Із грудня 1909-го родина Кандибів жила в Києві. Олександр редагував журнал «Літературно-науковий вісник» і вивчав культуру та побут Поділля, Волині, Галичини. Він радо зустрів проголошення самостійності України, а на початку 1919 року, як представник українського посольства виїхав, до Будапешта, а звідти до Австрії. 1923-го родина оселилася в Празі, де поет досяг вершин творчості. «Моя доля дивно нагадує долю кращих співців, — писав Олександр Олесь, — і якщо життя не обірве мої струни, я зіграю досі нечувані пісні». І невдовзі такі пісні з’явилися. Багато їх було. Понад 80 композиторів писали музику на слова поета. Серед них М. Лисенко, К. Стеценко, Ф. Колесса, С. Людкевич, Я. Степовий, П. Сениця, Л. Рувуцький, М. Вериківський, Я. Лопатинський, В. Верховинець, А. Кос-Анатольський. Загалом, на музику покладено більше двох сотень його віршів. Однак, найвдалішим за мелодією та фортепіанним супроводом став романс «Чари ночі». Написав його композитор Василь Безкоровайний, котрий жив і навчав українських дітей гри на фортепіано в Баффало. Сталося це в липні 1960 року. Так, у листі до піаністки, громадської діячки та педагога Оксани Бризгун-Соколик, котра мешкала в Торонто, він писав: «Посилаю Вам два примірники дуету «Реве та стогне Дніпр широкий» і сольові пісні «На склоні гір», «Засумуй, трембіто» та «Чари ночі», як презенти. Думаю, що для Вашого голосу (мецо-сопрано) будуть добрі».
Водночас пісню «Чари ночі» композитор надіслав відомому оперному та концертно-камерному співаку Василеві Тисяку, котрий став першим її виконавцем. Уперше вона прозвучала на радіо «Шарван» у Баффало, пташкою злетівши над повноводною Ніаґарою. У ті ж роки її добре виконував Броніслав Пруц, перший тенор квартету «Трубадури з Ніаґари».
1965-го пісню записала на платівку «Мої солоспіви» відома співачка Ганна Шерей. Виконувала її й співачка з Флориди Ольга Павлова. А тим часом 1967 року в Україні з’явився варіант музики композитора Германа Жуковського, написаного для видатного співака Бориса Гмирі, котрий її не тільки знаменито виконував, але ще й записав на платівку. На жаль, це сталося за три місяці до відходу співака у вічність. На фортепіано покійного й досі лежать ноти цієї пісні.
Відомо, що пісню з назвою «Сміються, плачуть солов’ї» виконували й інші українські співаки. У багатьох шанувальників вона асоціюється з голосом Дмитра Гнатюка, в інших — Діани Петриненко, Володимира Турця, Ніни Матвієнко, Тоні Матвієнко, Дениса Сагірова, Григорія Гаркуші, Андрія Селезньова, тріо бандуристок «Вермена» Черкаської філармонії й інших. У хоровому варіанті її успішно виконує Волинський народний хор. Усі вони виконують пісню з музикою Г. Жуковського. Тепер єдиною виконавицею пісні з музикою В. Безкоровайного є заслужена артистка України Наталя Безкоровайна, чоловік котрої — далекий родич композитора. Вона ж посприяла виданню збірки творів композитора В. Безкоровайного обсягом понад 180 сторінок, куди включено 47 музичних творів, 33 із яких ніколи раніше не було публіковано. Підготовили їх до друку у Всеукраїнському інформаційно-культурному центрі, а видали за фінансової підтримки Роми Стецьків-Лонґ із Флориди й Андрія Стецьківа, відомого філадельфійського адвоката, онуків композитора в пам’ять про своїх батьків — Неонілу Стецьків-Безкоровайну і доктора медицини Євгена Стецьківа.
З інших варіантів пісні «Чари ночі» тепер майже зовсім не виконується твір із музикою А. Кос-Анатольського, написаний для вистави «Ніч на полонині». Так само можна сказати й про музику Олександра Печериці, в обрамленні якого вона прозвучала в мелодрамі «Самотня леді». Відомо, що існує й англійський переклад пісні. Здійснила його народна артистка України Ніна Матвієнко. Та не знати, чи є вона в записах на компакт-дисках.
Уявити «Чари ночі» без музики зараз неможливо, бо це — не тільки відбиток душі та серця поета, але й аналогічні відчуття згаданих композиторів. Саме завдяки глибокій поетичності та мелодійності цей шедевр став улюбленою піснею українців усього світу. «Коли я слухаю пісню «Сміються, плачуть солов’ї» моя душа, як і ті солов’ї з пісні, і сміється, і плаче, огортається зажурою та сповнюється любов’ю й теплотою до своєї землі, до рідних країв, до України», — писав один із шанувальників цих рядків поезії та звуків.
Ось так, філософська та задушевна поезія Олександра Олеся стала прикладом гармонійної побудови людських взаємин, а пісня «Чари ночі» — славнем життю та коханню.

Анатолій Житкевич

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...