Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Tuesday, Sep. 25, 2018

Шляхами життя маестро Івана Трухлого

Автор:

|

Березень 22, 2018

|

Рубрика:

Шляхами життя маестро Івана Трухлого

Мішаний хор «Сурма», 1964 р. Концерт у Вашинґтоні. Дириґент — Іван Трухлий

8 і 9 жовтня 2005-го в залі православної церкви св. Андрія в Блумінґдейлі (штат Іллінойс) проходив дводенний фестиваль української хорової музики, присвячений 120-річниці від дня народження видатного дириґента Івана Трухлого. На фестиваль прибули кілька хорових колективів, вокальних ансамблів і солістів. Це означало, що ім’я Івана Трухлого залишалося не забутим, а його вагомий внесок у розвиток українського хорового мистецтва на американських берегах не пропав марно.
Іван Трухлий народився 19 вересня 1884-го в с. Жирівка на Полтавщині. Музичну освіту здобув у Київській консерваторії, водночас навчався на фізико-математичному факультеті Університету св. Володимира та співав у студентському хорі, яким керував Олександр Кошиць. 1910 року університет було закінчено й Іван працював учителем математики в с. Демівці в передмісті Києва. У вільний час юнак часто навідувався до університету й допомагав Кошицю в роботі з хором вищих жіночих курсів, зустрічався з композиторами Кирилом Стеценком, Миколою Леонтовичем та Яковом Яциневичем.
Восени того ж року Івана забрали до війська, де йому два роки довелося працювати в архівному відділі. Та тільки він повернувся до громадського життя, як почалася Перша світова війна та його знову повернули до війська. І довелося ще два роки служити в війську, але вже в чині офіцера.
Коли 1915-го Кошиць став художнім керівником театру Садовського, а згодом — дириґентом Київської опери, Іван самостійно керував хором учениць жіночих курсів. А коли за наказом Петлюри в Києві було сформовано Республіканську хорову капелу він перебував у лавах війська УНР. До капели прийняли його старшого брата Сергія Трухлого. Про появу братів у капелі Кошиць у своїх спогадах «З піснею через світ» писав: «З болем згадую, за всю мою подорож, моїх приятелів Трухлих». Вийшло так, що коли капела перебувала в Кам’янці-Подільському, Сергій привів туди Івана, котрий прийшов із 17-річним Олександром. Кошиць узяв до хору всіх трьох, а Сергія призначив адміністратором капели.
На жаль, після року тріумфальних виступів у Європі капела розділилася на дві групи. Кошиць був за продовження успішно початого туру з наміром виїзду до Америки. Інша група з 18-х осіб вимагала повернення в Україну. Брати Трухлі вибрали Україну, але їхати до Києва не ризикнули, й оселилися на Закарпатті, спочатку в Ужгороді, а згодом — у Мукачево. Тут 1921-го Іван Трухлий одружився з Катериною Здорик, а через рік у них народився син Юрій. 1925-го сім’я поповнилася сином Василем. У 1922-1938 рр. Іван Трухлий викладав математику в Мукачівській торговельній академії, керував студентським хором і хором православної церкви св. Іллі. З першим із них маестро побував із концертами в Словаччині, Чехії, Німеччині й Австрії. «Великим щастям для мене було, що попала в школу, де працювали найкращі педагоги, — писала в своїх спогадах «Серце на долоні» Маруся Ігнатишин-Логуш, студентка академії. — Це переважно вихідці з Наддніпрянщини, як проф. Іван Трухлий, котрий був не лише вчителем купецьких рахунків, але й прекрасним дириґентом і Олекса Приходько — викладач української мови й літератури, режисер шкільного театру, дириґент славнозвісного учительського хору «Закарпаття». Проф. Іван Трухлий був для нас всіх хористів батьком. Ми його називали «дядя Ваня». Під час лекцій він був строгий, насуплював брови як хтось не справлявся з розв’язкою рахункової задачки й потрясаючи буйною чуприною казав: «Як ти мені, брат, наступним разом не будеш знати цього, то я тобі, брат, поставлю п’ять (найгірша оцінка). Але вже наступної лекції забував, що казав. Слово «брат» вживав і до дівчат».
1925 року Іван Трухлий видав книгу «Технологія арифметики». 1938-го під кулями мадярських жовнірів, він разом із дружиною, дітьми та групою студентської молоді, залишив Мукачево й пішки перейшов до Ужгорода, а 1940 року виїхав до Словаччини, де викладав математику в Торговельній академії Братислави. Там же й організував студентський хор.
Після закінчення війни родина Трухлих перебралася до Німеччини. У Мюнхені Іван працював викладачем Української вищої економічної школи, при якій заснував хор ім. О. Кошиця. Це був один із перших хорів імені славетного дириґента в Європі. З цим колективом маестро виступав у таборах переміщених осіб і перед американськими вояками. Співав хор і в українських церквах. На репетиціях маестро вчив не лише співу, а й навчав студентів законів теорії музики, трактовки, звуковидобування, форми, метроритміки, голосоведення, нюансування, дихання. Був великим знавцем історії духовної музики та завжди домагався злитості голосів, звукової якості співу й гармонійного звучання, що особливо було необхідним при виконанні творів церковного характеру. З цим хором маестро записав дві платівки з українськими колядками та щедрівками.
1950 року родина Трухлих еміґрувала до США й оселилася в Бронксі (штат Нью-Йорк). Тут Іван приступив до керівництва катедральним хором української православної церкви св. Трійці. За час його керівництва хором були записані платівки «Покаяння» та «Колядки та щедрівки», які видала звукозаписуюча фірма «Дзвіниця», заснована його сином Юрієм. До них увійшли твори «Благословен, хто йде в ім’я Господнє», «Отче наш» О. Кошиця, «Херувимська» О. Музическу, «Нині відпускаєш раба твого», «Господи, почуй молитву мою» О. Архангельського, «Покаяння» А. Веделя, «Тебе, Бога, хвалимо», «Слава на небі Богу» Д. Бортнянського, «Хваліть ім’я Господнє» М. Іванова. Платівки отримали високу оцінку американської критики. Ці записи часто звучали із хвиль радіостанцій WQXR-AM і FM. А 27 грудня 1959-го в залі собору відбулося урочисте відзначення маестро Івана Трухлого з нагоди 75-річчя його уродин.
Десять років продуктивної праці віддав маестро служінню в церкві св. Трійці, а 1961-го його запросили очолити хор «Боян» катедри св. Володимира в Чикаґо. Ще через рік став дириґентом відомого на американських берегах хору «Сурма». Під його керівництвом 1964-го хор записав платівку «Шевченко в піснях». 27 червня колектив узяв участь у відкритті пам’ятника Т. Шевченку у Вашинґтоні, а незабаром випустив у світ платівку «Українські колядки та щедрівки». На початок 1965 року хор «Сурма» був одним із найчисельніших, а водночас і найякіснішим за рівнем культури співу серед українських хорових колективів Америки. Загалом у хорі, реформованому в мішаний, було 70 учасників. Основу його репертуару складали хорові аранжування «Туман хвилями лягає», «Із-за гори кам’яної» М. Лисенка, «Ой зійшла зоря», «Сташний суд», «Щедрик», «На вулиці скрипка грає» М. Леонтовича, «Бог предвічний», «Во Вифлеємі новина» С. Людкевича, «Ой у полі вітер віє» О. Кошиця, «Ой в чистім полі» М. Вериківського, «Кант св. Юрію» Я. Яциневича, «Що то за предиво» В. Барвінського й інші. З нагоди святкування 1000-ліття християнства в Україні хор записав альбом із двох платівок релігійних творів.
Від початку 1970-го Іван поступово відходив від керівництва хором. Якийсь час із перервами ним керував Василь Трухлий. Але в міру своєї завантаженості в нього не було можливості віддати себе цій справі цілком. Тож довелося «Сурмі» пережити й період ослаблення своєї діяльності. Свою популярність і славу хор відновив лише 1985-го, коли його очолив Роман Андрушко.
В інші світи маестро Трухлий відійшов на 91-му році життя. Так, у газеті «Свобода» від 23 травня сповіщалося: «Чикаґо. У середу 21 травня 1975 року тут помер св. п. проф. Іван Трухлий, колишній дириґент республіканської капели, викладач торговельної академії в Мукачево, професор Українського вільного університету в Мюнхені, гімназії в Авґсбургу й Ляйпгаймі, дириґент катедрального хору церкви св. Трійці в Нью-Йорку, св. Володимира та хору «Сурма» в Чикаґо, лицар ордена С. Петлюри». Похорон відбувся в суботу, 24 травня. Тлінні останки покійного поховали на українському православному цвинтарі св. Андрія Первозванного в Бавнд-Бруку. В останню путь його проводжали дружина Катерина, сини Юрій і Василь, невістки Ненсі та Лідія, хористи хору «Сурма», друзі та шанувальники його таланту. А 10 липня 1977-го на могилі мистця та його дружини Катерини в Бавнд-Бруку відбулося урочисте посвячення пам’ятника, який освятив і благословив владика Митрополит Мстислав. На чорній плиті вибито музичну фразу з улюбленої маестро колядки «Бог предвічний».
Іван Трухлий усе життя збирав та аранжував народні скарби, а видати так і не встиг. Завершив цю працю його син Василь. Альбом під назвою «Літургія. Збірка проф. Івана Трухлого» включно з «Літургією» в повному виданні та частинами «Панахида», «Парастас», «Похорон» Київського наспіву під патронатом Української вільної академії наук (УВАН) і фундації Катерини Зорик-Трухлої було видано 2008 року. В альбомі вміщено нарис «Життєвий шлях Івана Трухлого». Презентація цього альбому відбулася в будинку Українського інституту Америки 27 травня того ж року. Цим виданням було увічнено пам’ять про Івана Трухлого не тільки як видатного дириґента, але й композитора. На презентації зі вступним словом про маестро виступив Альберт Кіпа, президент УВАН. У вересні того ж року презентація альбому відбулася в Будинку вчителя у столиці України, де працю мистця високо оцінив святійший патріарх Філарет.

Анатолій Житкевич

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...