Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Monday, Feb. 19, 2018

Шедеври Архипенка у музеях світу

Автор:

|

Липень 16, 2015

|

Рубрика:

Шедеври Архипенка у музеях світу
«Жінка, яка розчісує волосся»

«Жінка, яка розчісує волосся»

Цього року виповнюється 100 років з часу появи одного із ста найвідоміших шедеврів України — скульптури під назвою «Жінка, яка розчісує волосся», що була створена 1915-го у Парижі відомим скульптором ХХ ст. Олександром Архипенком. Це — ефектна статуетка, відлита у бронзі (гіпсовий первинний варіант, з якого і робиться форма для відливання, Архипенко подарував музею Саарбрюккена). Її висота з плінтом — 35 см, кам’яний цоколь — 4,2 см. Мистець виготовляв цю знамениту композицію в трьох розмірах — 35, 63 і 108 см. Найчастіше тиражував варіант висотою 63 см. Статуетка, аналогічна цій (35 см), зроблена за тією ж формою, перебуває в музеї модерн-арт у Нью-Йорку. Скульптура належить до експериментального періоду творчості Архипенка (1910-ті рр.), коли на основі кубізму художник створював нову пластичну форму. Він запровадив у скульптуру наскрізні отвори, що підкреслюють силует, й увігнуті форми замість опуклостей. Сам скульптор писав: «Порожнечі на моїх скульптурах мають творче коріння, і психологічна значущість цих порожнеч також спонукає до творчого акту. Порожнечі сприймаються як символи відсутності форми та стають підставою для народження асоціацій і виникнення почуття відносності… Саме відсутність чогось, а не присутність, і є причиною, імпульсом мотиву творчості… Природа створює те, чого поки що немає. Визнання і використання людиною цього принципу можуть привести її до розуміння багатьох духовних цінностей мистецтва, самого життя». Нові підходи у створенні скульптур, реформування у категоріях простору, часу, світла, кольору, матеріалу (скло, метал, пластмаса) принесли йому світову славу.
Усесвітньо відомий скульптор і художник Олександр Архипенко народився у Києві 30 травня 1887-го у сім’ї інженера-механіка Порфирія Архипенка, котрий працював в університеті Св. Володимира. Можливо, стародавня скульптура ХІІ-ХІІІ ст., т. зв. «скіфська баба», що стояла в університетському саду, де часто бавився малий Олександр, формувала уяву маленького хлопчика та спричинилася до розвитку його мистецького таланту. У 1902-1905 рр. Архипенко навчався в Київському художньому училищі, проте за участь у студентських страйках його відрахували. 1906-го він відвідував студію пейзажиста Сергія Світославського. На виставці, організованій Світославським, молодий скульптор уперше виставляє свої роботи: «Думка» (або «Мислитель»), «Жіночий портрет», «Запорожець», «Іуда», «Розпач». 1907-го 20-річний скульптор виїжджає до Москви, де навчається в училищі живопису, архітектури та скульптури, а наступного року — до Парижа. У Паризькій мистецькій школі Архипенко провчився лише 14 днів, а далі навчається сам. Відвідуючи музеї, експериментуючи у творчості, створює власний мистецький стиль. 1910-го він відкриває у Парижі власну художню школу. Його називають першим кубістом у скульптурі. Саме у «паризький період» творчості Архипенко створює свою знамениту статуетку під назвою «Жінка, яка розчісує волосся» (1915). Інші скульптури того часу: «Великий танець» (1912), «Сидяча оголена» (1912), «Голуба танцюристка» (1913), «Голова» (1913) тощо. У Парижі Архипенко робить своє головне відкриття — скульптуру творять також і отвори чи пустоти, а не лише матеріал, із якого вона виготовлена. Ще у Києві він був захоплений тим, що поставивши поруч дві однакові вази для квітів, побачив умовну третю — утворену простором між ними. Згодом Архипенко писав: «Після цього відкриття я раптом почав скрізь бачити порожній простір, який нагадував мені різні предмети. Я вжахнувся, що відкриваю їх стільки, і це привело мене до того, що я почав використовувати ці предмети у своїх пластиках. Випукле в них я замінював увігнутим, повне — порожнім, створював символи постатей чи предметів, яких не було поруч». 1913 року чотири кубістичні скульптури Архипенка демонстрували на Armor Show в США, а 1920-го роботи Архипенка були представлені на Венеційському бієнале. 1921-го він переїжджає до Берліна, де 1922 року виставляє свої роботи в експозиції радянського мистецтва в галереї Вані-Дімен разом із К. Малевичем, О. Екстер та іншими колишніми співвітчизниками. 1923 року скульптор вирушає до США, де незабаром отримує американське громадянство. У Нью-Йорку він також відкрив мистецьку школу, де навчалося багато українців. 1933-го на Всесвітній виставці «Сто років прогресу», що відбувалася в Чикаґо, в українському павільйоні були виставлені 43 роботи Архипенка. Цей павільйон став центральною подією виставки. 1933 року мистець ввійшов до складу комісії конкурсу «Міс Україна», працював над портретом першої красуні Марії Любас. Архипенко завжди пам’ятав, що він — українець, підтримував стосунки з українською громадою в Америці: 1934-го він виставив на благодійний аукціон свою скульптуру «Минуле», щоб передати гроші голодуючим землякам на Батьківщині. Стає членом Львівської асоціації незалежних українських художників і дарує їй свої роботи, в т. ч. «Жінку, яка розчісує волосся». Він створив скульптурні портрети Тараса Шевченка (бюст «Шевченко-пророк» встановлений у Нью-Йорку), Івана Франка. Архипенко пропонує свій проект вашинґтонського пам’ятника Кобзареві, але не бажає брати участі у конкурсі. Тому у Вашинґтоні встановили пам’ятник іншого автора. Від батька, котрий був професором Київського університету та винахідником (винайшов метод освітлення вагонів потягів за допомогою системи акумуляторів), чоловік успадкував зацікавленість до світлових зображень. Архипенко працював над створенням «механічної картини», яка б приводила малюнок у рух. 1927 року американське патентне бюро видало художнику патент на винахід «метод оформлення змінних зображень», наступний патент — на апарат для демонстрації новітнього виду образотворчого мистецтва, який той назвав «архипентура». Цей винахід лежить в основі роботи бігбордів зі змінним зображенням. У 1940-х рр. мистець також створив кілька світломодуляторів — напівпрозорих, освітлених зсередини скульптур із плексигласу, також експериментував зі «звуковою скульптурою». 1952-го дві картини та скульптуру Архипенка, що зберігалися в Національному музеї у Львові, було знищено як твори «формаліста, націоналіста й еміґранта». Решту було врятовано — малюнки та скульптура «Жінка, яка розчісує волосся» фігурували як твори невідомого автора. В Україні зберігається лише 14 його робіт — вісім малюнків, три скульптури і три живописні твори. Усі вони були зібрані на виставці «Збережено в Україні», яка відбулася наприкінці 2001 року в Києві.
Олександр Архипенко мав за життя близько 150 персональних виставок у всьому світі, зараз його роботи зберігаються в найкращих музеях світу. В усіх містах, де перебував, Архипенко відкрив власні мистецькі школи — у Парижі, Берліні, Нью-Йорку. На жаль, після від’їзду з Києва скульптор ніколи більше не бував в Україні. 1964-го Архипенка запросили до Києва на святкування 150-річчя від дня народження Т. Шевченка. Проте той не встиг. Помер Олександр Архипенко 24 лютого 1964-го, похований на нью-йоркському кладовищі Вудлон. У Вудстоку, де художник мав літню школу, відкрито музей Архипенка.

Леся Ломницька

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...