Новини для українців всього свту

Sunday, Sep. 27, 2020

Втілення мрії про прекрасний лицарський замок біля моря

Автор:

|

Червень 27, 2013

|

Рубрика:

Втілення мрії про прекрасний лицарський замок біля моря

На мисі Плака, у мальовничому куточку Південного берегу Криму, височіє палац, що нагадує середньовічний замок, із родовим гербом князів Гагаріних над головним входом і латинським написом: «У давнині – сила». Казковий палац побудувала княгиня Гагаріна на вшанування пам’яті про свого загиблого чоловіка та як нагадування про красиве й сумне кохання, що спалахнуло в серці сивого генерала у відповідь на чисте почуття юної княжни.
Усього три роки Тассо, красуня з давнього роду Орбеліані, була дружиною князя Олександра Гагаріна, колишнього ад’ютанта графа Воронцова, генерал-губернатора Кутаїсі. У Грузії, де вони проживали, запанували неспокійні часи, й Олександра застрелив сванетський князь. Переживаючи втрату, молода вдова впродовж кількох місяців не виходила зі своєї кімнати. Потім, щоб остаточно не втратити глузд, 1857 року виїхала в Кучук-Ламбат – кримський маєток чоловіка, де він мріяв побудувати для неї прекрасний лицарський замок біля моря.
Анастасія Давидівна Гагаріна жила самотньо, ніколи більше не виходячи у світ. 1902-го, коли їй виповнилося 70 років, княгиня взялася до втілення в граніті мрії Олександра – побудувати готичний замок-палац. Проектом займався відомий ялтинський архітектор Микола Краснов, і 1907-го будівництво було закінчене. У той же рік княгиня Гагаріна померла, відразу по завершенні будівельних робіт. Але ходять чутки, що її привид не покинув палацу.
Сто років потому перед палацом була встановлена ??скульптура «У пам’ять про кохання». Бронзовий образ Анастасії Гагаріної, виконаний заслуженим скульптором України Віктором Гордєєвим, звернений до замку-мрії, де їй так і не довелося зазнати щастя з коханим. Княгиня Гагаріна похована поряд із каплицею Олександра Невського, побудованою Красновим у дворі маєтку.
Зараз палац займає санаторій. На фасаді будівлі збереглася привезена з Італії керамічна плитка золотистого кольору, у вікнах – «венеціанське» скло із Франціі, на даху – черепиця з Німеччини. Сама споруда зведена з місцевого сірого вапняку, поверхня якого, залежно від задуманого архітектором декоративного ефекту, є то гладкою, то грубо обробленою під «дикий камінь».
Палац було побудовано в модному тоді стилі «модерн» з елементами німецької «готичної» замкової архітектури: кутові вежі, примхлива форма даху, імітація фортечних стін і «готична» цегляна кладка. Кожен бік палацу не схожий на інший – торцевий фасад, звернений до моря, подібний до неприступної середньовічної твердині, а головний вхід із великими «модерновими» вікнами створює враження врочистості. Усередині збереглася позолочена ліпнина на стелі й стінах парадних сходів, різьблені дубові панелі.
Під час Ялтинського землетрусу 1927-го палац був зруйнований більш ніж наполовину, проте вже через рік його відбудували. Зберігся ландшафтний парк, закладений 1813 року, із кипарисовими алеями й фонтанами XIX століття. Парк плавно переходить у ботанічний сад «Карасан», де розташований палац Раєвських – незвичайна садиба в мавританському стилі.

Віталій Степ

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply