Новини для українців всього свту

Tuesday, Dec. 10, 2019

Відновити пам’ять про Звенигород

Автор:

|

Грудень 04, 2019

|

Рубрика:

Відновити пам’ять про Звенигород
Звенигород

Чи ви бували колись у Звенигороді на Львівщині? Незабаром у вас з’явиться чудова нагода туди завітати. У цьому невеличкому селі біля Львова відкриють перший в Україні історико-культурний парк. Це місце обрали не випадково — майже 1 тис. років тому там було велике місто — одна з трьох перших княжих столиць українського Прикарпаття.
Ще в ХІ ст. брати Ростиславичі (правнуки Ярослава Мудрого) підкорили собі землі Галицької Русі та здобули право на власні князівства. Старший брат Рюрик правив у Перемишлі, молодший Василько розбудовував Теребовлю, а середній Володар заклав нове місто Звенигород. Уперше цю назву задокументували в літописах під 1086 роком.
Будівництво міста розпочалось у другій половині ХІ ст. На вершині пагорба розпланували князівську фортецю. По периметру твердиню оточили укріпленнями з дерев’яних стін. За Володаря Ростиславича місто поступово розросталося й економічно міцнішало. Довкола княжого дитинця сформувалася реміснича забудова перших поселенців. Вони жили в заглиблених у ґрунт зрубних житлах, займалися обробкою болотної руди, виплавляли залізо, заготовляли деревину.
Як результат роботи мешканців поселення постали дерев’яні стіни укріплень замку і церква. Через болото спорудили греблю, по якій проклали міст, що сполучав місто із торговими шляхами. Поблизу княжого замку обробляли шкіру. Природні ресурси Звенигородської долини дозволяли займатися сільським господарством, рибалити та полювати на диких птахів і звірів.
Звенигород розквіт у часі правління Володимирка Володаревича (сина засновника поселення). Князь успадкував місто 1124-го. Новий правитель перетворив місто на велику та багату столицю свого князівства. Площа Звенигорода у межах укріплень становила майже 140 га. Це було найбільше місто в усьому Звенигородському князівстві.
Історики вважають, що єдиний син Володимирка Ярослав, пізніше відомий як Осмомисл, народився у Звенигороді. Згодом він об’єднав усі володіння Ростиславичів у Галицьке князівство. Проте князівський стіл у Звенигороді не залишив, а переніс у місто Галич.
На території міста під час археологічних розкопок виявили колекцію артефактів. Вона свідчить про високий рівень ювелірного, склоробного, швацького, деревообробного, ковальського, гончарного ремісництва. У кварталі багатих бояр стояли ливарні, склоробні й ювелірні майстерні, кузні. У Звенигороді процвітав живопис, різьба по каменю та дереву, гра на гуслях і сопілках, писемність.
Звенигород загинув у січні 1241 року. Тоді місто не встояло перед навалою татар на чолі з ханом Батиєм. За леґендою, ворога провела у місто стара жінка, котра жила на болотах і знала таємні ходи. Монголи, зазнавши величезних втрат, ущент спалили всю забудову, на місці якої залишився лише товстий шар попелу. Відтоді Звенигород свого статусу могутнього міста не відновлював.
Майбутній парк матиме на своїй території кілька зон: відпочинкову, культурну, наукову, музейну й освітню. Площа парку становитиме приблизно 30 га. Основний акцент зроблять на збереженні пам’ятки археології. Гості парку зможуть провести час на природі, дізнатися про княжі часи в Україні, а також про історію самого Звенигорода.
На території давнього городища збудують доріжки, підсвітять основні елементи та поставлять знаки з основною довідковою інформацією. Можна буде побачити не лише сучасні ландшафти, а й реконструкції давнього міста (за допомогою і звичних стендів, і 3D-технології).
Центральну площу села озеленять, підсвітять і перетворять на відпочинкову зону. Тут заново облаштують каскад ставків, зроблять невеликий водоспад, дерев’яні підвищення, пішохідні доріжки для прогулянок та місток. Теперішні пішохідні доріжки перепланують, аби поєднати між собою різні частини парку. Для дітей створять ігровий майданчик у давньоруському стилі. Він міститиме дві зони, розділені ровом із водою та з’єднані дерев’яним містком. Біля парку будуть стоянки для авто й екскурсійних автобусів.
Родзинками парку будуть інсталяції з дерев’яних паль «Ліс із частоколу», насипні земляні вали з відкритими дерев’яними галереями, дитячі лазанки, гойдалки, гірки з дерев’яних конструкцій та інсталяція «Шахи». Дизайн усіх архітектурних елементів спиратиметься на матеріали археологічних досліджень, які проводили на території Звенигорода.
«Два роки тому відбулися громадські слухання за участю мешканців села. На них прийшло орієнтовно 300 звенигородців (це понад чверть населення), і всі вони висловилися за створення такого заповідника. Люди розуміють, що парк стане «свіжою кров’ю» і допоможе оживити село. Зараз у Звенигороді діє музей, який має увійти до складу заповідника. Вхід на територію комплексу буде платним, проте про точну вартість вхідного квитка говорити поки що рано», — розповідає Наталя Войцещук, координаторка проєкту «Історико-культурний парк Звенигород». Творення першого в Україні історико-культурного парку — непроста праця, яка потребує багато часу та зусиль. Команда проєкту сповнена енергії й ентузіазму.

Ірина Ладика, «День»

About Author

Meest-Online