Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Saturday, Nov. 18, 2017

У Чернiгові збереглася чверть усіх архітектурних пам’яток України домонгольського періоду

Автор:

|

Серпень 04, 2016

|

Рубрика:

У Чернiгові збереглася чверть усіх архітектурних пам’яток України домонгольського періоду

Чернігів

Чернігів — одне з найдавніших міст України та Східної Європи. Його історія нараховує понад 1,3 тис. років. Перша письмова згадка про Чернігів належить до 907-го. Найдавніший літописний спогад з’явився у «Повісті временних літ», де місто значиться другим після Києва, в якому «сиділи» князі руські. А взагалі Чернігів існував принаймні з VII ст., а у ІХ-му Чернігів уже був не просто одним із руських міст. Через це місто проходив шлях «із варяг у греки». Майже третину всіх історичних свідчень в Україні про татаро-монгольський період можна знайти саме у Чернігові.

Візитівка
Чернігів розташований за 140 км на північ від Києва. При в’їзді в місто з боку київського шосе гостей міста зустрічає його візитівка — пам’ятка архітектури національного значення, козацький кафедральний собор Святої Великомучениці Катерини. Цей храм — яскравий зразок кам’яної української архітектури Лівобережжя XVII-XVIII ст. Церква була зведена на кошти братів-козаків Якова та Семена Лизогубів за заповітом їхнього батька, Чернігівського полковника Юхима Лизогуба. Церква була побудована в пам’ять про діда, Чернігівського полковника та наказного гетьмана Якова, та козаків Чернігівського полку, котрі виявили героїзм під час штурму турецької фортеці Азов 1696 року.
Праворуч храму, через дорогу від нього, при в’їзді в Чернігів гостей міста зустрічає чернігівський дитинець (Вал). Розташований на мису, в місці злиття річок Десни та Стрижня, на перетині головних природних напрямків, він займає панівне положення серед навколишнього ландшафту.
У центрі колишнього дитинця розташований один із найдавніших храмів Русі — Спасо-Преображенський собор. Він із найдавніших часів був князівською усипальнею. Поруч зі Спаським собором височіє ще один свідок князівської доби — Борисоглібський собор (1120-1123), який справляє враження міці, непорушності та спокою людей.
На краю валу колишньої фортеці розташована одна з найдивовижніших архітектурних споруд міста, зараз відома як Колегіум. Колись ця будівля входила до складу кафедрального Борисоглібського монастиря — резиденції чернігівських архієпископів. У 1700-1702 рр. чернігівський архієпископ Іоанн Максимович за підтримки та фінансування гетьмана Івана Мазепи прибудував впритул до неї дзвіницю. Саме в Колегіумі тепер відбувається більшість виставок і мистецьких акцій. А поруч із Колегіумом у серпні 2009-го з ініціативи «Чернігова стародавнього» було встановлено пам’ятник Івану Мазепі. Він став першим пам’ятником славетному гетьману в українському місті.

Курганний некрополь
На захід від історичного центру Чернігова височіють схили Болдиних гір. У дохристиянські часи на цьому місці було розташовано міське курганне кладовище. Цей курганний некрополь є одним із двох, що збереглися в межах міста на території Стародавньої Русі.
Із давніх часів Болдині гори стали традиційним місцем поховання видатних людей, імена котрих пов’язані з цим містом. Поруч із Болдиними горами розташовані Антонієві печери — пам’ятка підземної культової архітектури XI-XIX ст. Засновані вони були 1069 року як печерний християнський монастир князем Святославом Ярославичем та Антонієм Печерським, відомим церковним діячем давньоруської доби, котрий народився на Чернігівщині у місті Любеч.
Зараз печери є комплексом підземних приміщень і переходів загальною довжиною близько 350 м, які розміщуються у товщі Болдиних гір (у межах сучасного міста). Глибина залягання Антонієвих печер змінюється від двох до 12 м відносно поверхні гори.
На західній околиці Болдиної гори над неозорою заплавою Десни, в оточенні давніх слов’янських курганів, підноситься величезний ансамбль Троїцько-Іллінського монастиря. До його розбудови доклали чимало зусиль давньоруські князі та козацькі старшини. Чимало коштів виділив на монастир гетьман Іван Мазепа.

Історичний центр
Адміністративним і культурним центром Чернігова є Красна площа. Ще зі давньоруських часів вона була головною торгівельною площею Чернігова. Сучасного вигляду площа набула у післявоєнний період, після відновлення зруйнованих війною будівель.
В архітектурний ансамбль Красної площі гармонійно вписується П’ятницька церква — унікальний витвір майстрів останнього періоду давньоруської архітектури. Її було споруджено в кінці ХІІ — на початку ХІІІ ст. на чернігівському посаді біля торгу. Сучасний вигляд храму — реконструкція його в первісних формах.
Чернігів поступово перетворюється в один із туристичних центрів. Вигідне та компактне розташування старовини, наближеність до столиці робить його привабливим для туристів. Факт, що свідчить сам за себе: у місті збереглася чверть всіх архітектурних пам’яток України домонгольського періоду. В музеях Чернігова — багаті колекції українських старожитностей і народного живопису.
За даними науковців із Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній», за минулий рік його відвідало орієнтовно 200 тис. туристів. Міська влада, усвідомлюючи туристичний потенціал Чернігова, кожні вихідні робить центр міста пішохідним.

Віталій Назаренко, «День»

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...