Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Friday, Nov. 16, 2018

Твердиня-«скороспілка»

Автор:

|

Жовтень 11, 2012

|

Рубрика:

Твердиня-«скороспілка»


Якщо спробувати характеризувати Окопи одним словом, то цим словом буде «межа». До наших днів про Окопи кажуть: «місце, де півень на три сторони співає», маючи на увазі місце розташування цього селища – на стику трьох областей: Хмельницької, Тернопільської та Чернівецької. А до 1939 року то був стик трьох держав: СРСР, Польщі та Румунії, ще раніше – Російської Імперії, Австро-Угорщини й боярської Румунії.

Слід імператора
Почнемо здалеку. Головна визначна пам’ятка села Окопів – нічим не примітний невисокий земляний вал і неглибокий земляний рів за селом. Насправді це – одна з найбільших пам’яток археології України – Траянів вал.
Вал тягнеться через село на десятки кілометрів на північ до містечка Сатанова й на сотні кілометрів на південь. Побудований він був у часи правління римського імператора Траяна. Війни Римської імперії з даками (101-106 рр.) завершилися включенням до складу імперії всієї Дакії, після чого Траян ухвалив рішення відгородитися валом від своїх північних сусідів – варварів.
Зараз – це невисокий земляний вал заввишки 3-4 м, завширшки 5-6 м, густо порослий деревами та чагарником. На жаль, жодні археологічні роботи з метою вивчення цієї пам’ятки давнини не проводяться.

Фортеця – за п’ять тижнів
Рельєф місцевості й стратегічно зручне розташування визначили Окопи як місце для будівництва фортеці. Із півночі поселення оточував глибокий звивистий каньйон річки Збруч, із півдня – каньйон Дністра. Праворуч виднілися стіни й вежі-мінарети Хотинської фортеці, ліворуч – фортеця у Жванці. Через Жванець пролягала дорога із Бессарабії в Кам’янець-Подільський.
Таким чином, із веж Окопів добре проглядалося дві фортеці, дві переправи через Дністер і старий шлях на Бессарабію, по якому й здійснювалися регулярні турецькі поставки. На перешийку (або як тоді казали «кам’яній шиї») 1692 року Станіслав Яблуновський, комендант Окопів, на особисті кошти всього за п’ять тижнів спорудив фортецю.
Твердиня одержала назву “Окопи гори Святої Трійці. Блокада Кам’янця”. Польські загони цілодобово стежили за доставкою вантажів у Кам’янець, нападали на обози, тому турки були змушені шукати більш довгих і дорогих шляхів для поставок. Після 1699 року, коли Кам’янець залишили війська Османської імперії, фортеця не втратила свого оборонного значення, позаяк за Дністром залишалися території, підконтрольні Туреччині.

Митний в’їзд до Австро-Угорщини
Але вже 1711 року, коли турецька та шведська армії під керівництвом Карла XII погрожували напасти на Польщу з боку Волощини (сучасної Молдови), Окопи почали терміново зміцнювати й готувати до оборони. Гарнізон був збільшений до півтора тисячі осіб, арсенал складався із чотирьох мортир, 39 гармат різного калібру, 80 центнерів пороху, 32 центнерів куль для мушкетів, 4 500 ядер для гармат. На території укріпленої фортеці працювала кузня, токарний цех і столярна майстерня. Гарнізон розміщувався в шести казармах.
1769-го в Окопах закріпилися конфедерати. На допомогу королю прийшли російські війська, які штурмом узяли фортецю, від чого вона сильно постраждала. 1772 року Окопи стали митним в’їздом на територію Австро-Угорщини.
Укріплення фортеці складалися з двох ліній валів бастіонної системи з кам’яними воротами в них і стін, що тягнуться вздовж обох боків перешийка краєм обривистого спуску до річки. Вали з воротами захищали фортецю зі сходу й заходу. До нашого часу збереглося двоє воріт: західні Львівські та східні – Кам’янецькі, і невелика частина стіни дозорної вежі на стрімкій скелі над Збручем. Ворота, побудовані з пісковику й вапняку, – прямокутні, двоярусні. Перший ярус – це наскрізний арочний проїзд, другий складався з декількох приміщень, пристосованих для оборони. Перекриття не збереглися.

З Окопів – у Атаки
Кам’янецькі ворота було відреставровано 1905 року Польським товариством реставраторів, про що свідчить мармурова дошка з написом на фасаді. На жаль, не збереглися вали, які були знесені російською владою 1915 року з метою будівництва залізниці, але саме розпочалася Перша світова війна, і проект залишився тільки на папері. Після війни Окопи ввійшли до складу Польщі, а 1939 року – Радянського Союзу.
До нині в Окопах залишився костел Святої Трійці, який, власне, і дав назву фортеці: Окопи – тобто земляні вали, побудовані на горі, де стоїть костел Святої Трійці. Жителі Окопів заробляли на собі прожиття, зокрема, і перевезенням вантажів по Дністру, а контролювала цей ринок єврейська громада. Є дані, що в Окопах народився Ізраїль Бешт – родоначальник руху хасидів.
Із більш сучасних байок можна почути таку: у радянські часи їхав голова обкому по дорозі з Хмельницького в Чернівці, дивиться – люди з авоськами, повними хліба, ідуть. Зупинився, вийшов і питає: хто вони, звідки та куди прямують. Селяни й відповідають: “Так ото в село хліб не привозять, тому змушені щодня з окопів у атаки по хліб ходити». (Атаки – сусіднє з Окопами село). А легенда свідчить, що відтоді в Окопах проблем із хлібом не виникало.

Дарина Галицька

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...