Новини для українців всього свту

Saturday, Jul. 20, 2019

Церква-ротонда. В околицях Ужгорода є одна з найстаріших на Закарпатті кам’яних культових споруд

Автор:

|

Лютий 02, 2012

|

Рубрика:

Церква-ротонда. В околицях Ужгорода є одна з найстаріших на Закарпатті кам’яних культових споруд

Вона збудована, як гадають історики, у середині XIII ст. — за часів Данила Галицького, син якого Лев, як відомо, був одружений з угорською принцесою Констанцією. Не виключена можливість, що галицькі князі посилали туди своїх будівничих. Доказ цього вбачають у тому, що за своїм типом церква найближча до українських ротонд, а в муруванні є цем’янковий розчин; крім того, виявлено рештки первісних фресок, ближчих за характером до мистецтва не XII, а XIII ст.

Церква кругла зовні, із шістьма напівкруглими апсидами-конхами, врізаними в товщі стін. Арки конх є водночас підпружними арками, на яких тримається шестигранна баня. Завдяки цьому інтер’єр ротонди надзвичайно мальовничий. На стінах завжди грає світлотінь. М’які обриси простору конх, добрий масштаб і невеликі розміри роблять інтер’єр мальовничим і затишним. Хвилясті в плані стіни суцільним килимом укривають фрески на тему «Страстей», і тільки в склепіннях конх уміщені зображення Богородиці з Дитятком та Вседержителя. Що написано на інших, не відомо: первісні розписи XIII ст. не збереглися. Імовірно, що церква постраждала від пожежі й була відбудована та заново розписана в 1360— 1370 pp. Стиль фресок споріднює їх із південно-чеським і північно-тірольським колом пам’яток XIV ст., форми яких походять із північної Італії. Сюди вперше в ці краї були занесені й нові просторові уявлення, і типаж, і нове розуміння композиції.

Горянські фрески виконав один майстер із помічником. Дослідникам удалося простежити стик заштукатурених площин, які художник мусив заповнити за один день, доки штукатурка не затверділа. Фрески на стінах, розташовані у два регістри, у межах виступів були поділені на чотири ділянки. Отже, враховуючи всю площу бані над конхою, де могло бути п’ять ділянок, і нижній регістр, де за один день могли бути написані завіси, матимемо 11 ділянок на 11 днів роботи. Помножимо все це на 6 конх, вийде 66 днів. Коли додати ще час на підготовку роботи, на нанесення ретуші й поправок після закінчення, на що могло піти ще 25 днів,— виявиться, що всю роботу двоє майстрів закінчили, очевидно, за один сезон — протягом червня, липня та серпня.

Про європейську виучку майстра свідчить те, що в його фресках відчувається інше розуміння простору, постаті намальовано в різноманітних поворотах і ракурсах. Вони то йдуть тісно одна за одною, створюючи повільний ритм розповіді, то скупчуються в натовп у напружених, драматичних сценах. Кожний регістр фресок представлений як один сюжет у розвитку, як одна розповідь.

Культ мадонни, дами серця з лицарської поезії, проник і в релігійне мистецтво, де був створений образ юної діви. У Горянах вона виступає у всіх чарах юності. Навіть на фресці «Втеча в Єгипет», під час якої їй загрожувала велика небезпека, її вуст не покидає лагідна, ласкава усмішка. У фресках майстер прагне передати більш конкретно кожне обличчя, виявити характер, надати зображуваним постатям одухотвореності.

У XV ст. із заходу до ротонди було прибудовано велике приміщення, від розписів якого збереглися «Покров» і «Розп’яття». У «Покрові» чудово передані портретні риси окремих персонажів, а в «Розп’ятті» вражає знепритомніла Богоматір. Горянські фрески помітно вплинули на український живопис, ставши для нього одним з ранніх джерел нового, гуманістичного розуміння мистецьких проблем.

Віталій Стечишин

About Author

MiCT

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...