Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Monday, Feb. 19, 2018

Церква Різдва Богородиці. Цей храм був побудований без єдиного цвяха

Автор:

|

Вересень 13, 2012

|

Рубрика:

Церква Різдва Богородиці. Цей храм був  побудований  без єдиного цвяха

Серед різноманітних архітектурних пам’яток церкви завжди посідали особливе місце, адже це — не просто красиві старовинні споруди, а священні місця, у яких люди впродовж багатьох років промовляли молитви. У таких місцях відчувається особлива енерґетика, панує дивовижна атмо­сфера. Відчути її, поринути в неї можна в невеликому прикарпатському селищі Ворохті, побувавши в дерев’яній церкві Різдва Богородиці — одному з найдавніших храмів Гуцульщини.

Стоїть вона в північній частині Ворохти, на вершині пагорба, звідки все селище видно як на долоні. Історія створення церкви — суперечлива й неоднозначна, оскільки одні історики датують появу споруди XVIII століттям, інші — 1615 роком. Однак більшість із них погоджується з твердженням, що церква була побудована в с. Яблуниці, а вже потім, 1780 року, — перенесена у Ворохту.

Незважаючи на більш ніж двохсотрічну історію храму (зокрема, професійну реставрацію 1979 року), його початкова композиція збереглася незмінною й донині. Це — один із найвеличніших храмів, хоча й найменший за розмірами серед типових гуцульських будівель. У давнину, за традицією, навколо церкви Різдва Богородиці лежало кладовище, вхід до якого позначений двома величезними каменями. Побутує думка, що це — так звані «менгіри», своєрідна ритуальна огорожа.

Цей храм був побудований без єдиного цвяха. Саме ця ворохтянська церква, цілісно дерев’яна і по-справжньому «гуцульська», уважається найдосконалішою за формою й архітектурними пропорціями. Будівля храму, що характерно для гуцульської школи, — хрестоподібна в плані, з одним центрально розташованим верхом. Чотири зруби (бабинець, вівтар і два бічних виступи), прилеглі до просторого, високого й добре освітленого четверика нави, помітно поступаються йому за висотою й мають прямокутну, витягнуту в поздовжньому напрямку форму.

Майже рівновеликі рамена просторового хреста є меншими за висотою від центрального зрубу й завершуються двосхилими дахами з фронтонами та невеликими куполами з хрестами над бічними стінами. Завдяки художнім засобам, співвідношенню пропорцій, удалому розташуванню та підвищеній кам’яній основі — внутрішній простір церкви при більш ніж скромних розмірах вражає своєю висотною врочистістю, особливо, порівняно з подібними приземкуватими будівлями церков. ґанок храму, кріплений на фігурних кронштейнах, — як парасолька, візуально створює гармонійний перехід від землі до вертикальних стін і завершення будівлі. Стіни, нахилені досереди­ни, іще раз підтверджують історичну старовину храму.

В інтер’єрі церкви Різдва Богородиці збереглися настінні розписи XIX століття. У дзвіниці досі діє невеличкий музей. А ось богослужіння в храмі вже в часи незалежності відродилися завдяки ченцям студитам (УГКЦ) із с. Дори.

У Ворохті є більш сучасна, по-своєму цікава, однойменна церква Різдва Богородиці, споруджена 1924 року, однак раритетності найкращого зразка гуцульської дерев’яної народної архітектури їй не перевершити.

 Степан Коник

About Author

MiCT

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...