Новини для українців всього свту

Sunday, Nov. 17, 2019

Школу у Віжомлі будував Кароль Войтила

Автор:

|

Травень 29, 2019

|

Рубрика:

Школу у Віжомлі будував Кароль Войтила

Школа у Віжомлі

Село Віжомлю від Львова відділяє якихось 60 км. За останнім переписом у селі мешкають 1,2 тис. осіб. Перша згадка про Віжомлю сягає ХІV ст. Гордістю села є інформація про те, що у липні-серпні 1939 року тут був майбутній Папа Римський Іван Павло ІІ. Проходячи військовий вишкіл у селі Віжомля як студент Ягеллонського університету, у костелі Святого Йосифа молився 19-річний Кароль Войтила (тепер це церква Усікновення Голови Івана Хрестителя). Віжомляни вирішили увічнити цю історичну подію. Про неї відтепер нагадуватиме пам’ятна дошка на фасаді церкви.
Ідейним натхненником зі збереження пам’яті є Володимир Мусянович, уродженець Віжомлі, заслужений працівник промисловості України, академік інженерної Академії наук. Автор проекту пам’ятної дошки є заслужений діяч мистецтв Орест Скоп. А підприємець Ростислав Говзан, котрий називає себе віжомлянином через те, що придбав дачу неподалік від села, бере активну фінансову участь у його житті.
Відкривали пам’ятну дошку не лише вірні греко-католицької церкви Усікновення Голови Івана Хрестителя. Настоятель храму о. Михайло Ганяк запросив настоятеля української православної церкви села о. Петра Кривозірка й усю громаду Віжомлі, о. Анатолія з римо-католицького костелу Судової Вишні, а також священиків інших храмів.
Про перебування Кароля Войтили у Віжомлі свого часу розповідали очевидці, котрих, на жаль, вже немає серед живих. Та їхні спогади записала Наталя Вархоляк, керівник шкільного Краєзнавчого музею. «Майбутній Папа будував школу у нашому селі, а один із його друзів фотографував. Коли згодом понтифіка показували по телевізору, цей фотограф пригадав про негативи, які збереглися у нього. Таким чином ми і дізналися, що у нашому селі працював і жив Кароль Войтила. У школі, яку будував майбутній Папа, віжомлянські діти вчилися до 1974-го, поки не збудували нову. А ще студенти мостили дорогу між Судовою Вишнею й Яворовом».
Степан Тертула, очевидець цих подій, згадував, що коли був підлітком та їхав із батьком на возі до Львова, бачив, як на узбіччі дороги хлопці у військовій формі кайлами розбивали кам’яні брили. Серед них був і Кароль Войтила. Степан Шалавило, інший очевидець, розповідав, що влітку 1939 року у селі була невелика група польських військових, котрі брали участь у будівництві нової школи, бо досі діти українців і поляків вчилися разом у старій. А ввечері на стіні ґміни ці військові прикріплювали екран з покривала і демонстрували кіно. Інколи грали у футбол з місцевими хлопцями.
Віжомлянка Ольга-Тетяна Пасічник розповідала, що вона працювала на кухні у палаці графині Марії Чосновської. Дівчині доручили занести миску полуниць у село, де перебували студенти. Їй запам’ятався один із них — середнього зросту, з русявим волоссям, мав на шиї образок.
Це — не єдина історична пам’ятка, що робить Віжомлю відомою. Сільські ґазди бережуть стару церкву, датовану ХVІ ст. Поруч постала нова — велика і світла, в якій видатний український художник, заслужений діяч мистецтв Орест Скоп намалював унікальний іконостас і Хресну дорогу, над якими працював 15 років.
«Коли церкву будували, нею опікувався Володимир Мусянович, — розповідає п. Орест. — Громада села звернулася з проханням, щоб хтось із львівських митців узяв на себе відповідальність за внутрішнє оформлення храму. Я зробив загальний проект, Володимир Іванишин зайнявся різьбою, а Валерій Шаленко — вітражами. 2004-го було перше посвячення нижнього ярусу та частини вітражів. Відтоді методично, частинами доробляли. Згодом з’явилася і моя Хресна дорога. Ми звикли до того, що Хресна дорога — на подвір’ї, навколо церкви. У храмі села Віжомлі Хресна дорога — це 14 полотен, на кожному з яких є окремі сюжети шляху на Голгофу Ісуса Христа. Як і на полотні, де зобразив Івана Хрестителя. Поруч — маленькі мініатюри зі сюжетами. Це не просто образ, а ціла історія, з якої людина зможе зрозуміти, хто такий Іван Хреститель. Або образ Миколая Чудотворця, де показано життя святого у різних мініатюрах, що є додатко­вим поясненням до кожної ікони».
За словами Оксани Драбчук, голови сільської ради, планують створити музей ремесел Яворівщини та музей історії села. А Володимир Мусянович та Орест Скоп мають намір реставрувати стару німецьку кірху і зробити там музей німецьких поселенців. Справа лише за коштами.

Галина Ярема, «Високий Замок»

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...