Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Tuesday, Oct. 24, 2017

П’ята за ліком. Івано-Франківськ змінював ратуші, як панянка — рукавички

Автор:

|

Квітень 19, 2012

|

Рубрика:

П’ята за ліком. Івано-Франківськ змінював ратуші, як панянка — рукавички

Таке поняття, як ратуша, виникло у зв’язку з наданням містам самоуправління, так званого статусу Маґдебурзького права. І хоча цей інститут остаточно сформувався у XIII ст. в місті Маґдебурґу, ратуші потроху почали з’являтись у Європі вже з XII століття. Ратушею називали як адміністрацію, що керувала містом, так і саму споруду, звідки всі ці люди здійснювали своє керівництво. Оскільки ратуші мали ще й репрезентативну функцію, споруди планувалися таким чином, щоби відображати статус міста й вміщувати всі необхідні служби. Над ратушами або поряд з ними здіймались високі вежі, що мали характеризувати зверхність маґістрату над рештою міста. На території сучасної України першим отримав Маґдебурзьке право Володимир-Волинський в 1324 році. Імовірно, у XIV столітті й почали з’являтись перші споруди ратуш в Україні. Загалом же, за весь час існування такого права, його отримали близько сотні населених пунктів сучасної України.

А чемпіоном серед українських міст за кількістю збудованих ратуш, мабуть, є Івано-Франківськ. Зараз він має вже п’яту. Івано-Франківськ (при заснуванні Станіславів) отримав Маґдебурзьке право, так би мовити, від народження — 1662 року. Й однією з перших споруд у місті стала саме дерев’яна ратуша.

Вона простояла недовго, з 1666 по 1672 рр. Однак місту, що швидко розвивалось, потрібна була більш придатна споруда для адміністрації, отож 1672-го на місці старої звели кам’яну ратушу з дерев’яною вежею. Вона також не задовольнила засновника міста Андрія Потоцького й невдовзі, після турецько-татарської навали, була розібрана.

Уже 1695 року тут спорудили третю ратушу. Літературні описи свідчать про велику майстерність архітектора, що звів нетрадиційну будівлю третьої ратуші, хрестоподібної в плані. Вежа тієї споруди мала 9 поверхів, була вже обладнана годинником і згори прикрашена фігурою архангела Михаїла. 1825 року, коли містом заволоділи австрійці, замість архангела вони встановили свого орла. Цікаво, що того ж року вітровій зніс вершечок ратуші — довелось робити ремонт. Можливо, ратуша стояла б і до сьогодні, та 28 вересня 1868-го її, як і добру половину міста, знищила пожежа.

За два роки професор Покутинський склав план нової ратуші, будівництво якої почали й скінчили 1870 року. Нова споруда цілковито відрізнялася від попередньої й розмірами, і композицією, й оздобленням. Із першого по п’ятий ярус фасади було облицьовано білим мармуром, також зроблено оглядову галерею, над якою містились цифер­блати годинника. Перша світова війна не принесла Станіславові (Івано-Франківську) нічого доброго, а ще зміну власника: Антанта віддала місто Польщі, але воно, у тому числі ратуша, лежало в руїнах.

За нову ратушу поляки взялись 1928 року, розваливши спершу стару. 1929-го узгодили кошторис, 1930-го затвердили проект інженера Трелі, а будівництво завершили 1932 року. Композиційно п’ята ратуша була схожою на третю, але стилістично виявилася цілком новою спорудою. Саме такою ми бачимо 47-метрову модернову красуню й сьогодні. Парадоксальним є те, що нова будівля була вкрай незручною для розміщення адміністрації, отож управління містом звідси ніколи й не здійснювалось. Свого часу тут були склади, а з 50-х років XX ст. у стінах ратуші діє музей.

Ще один цікавий факт: під час німецької окупації гітлерівці намагались підірвати ратушу, але залізобетонні стіни її були настільки міцними, що закладена вибухівка могла пошкодити навколишні квартали, де жило командування німецької армії. Цю ідею окупанти втілили тільки частково, підірвавши одне крило споруди, яке в післявоєнні роки було відбудоване.

 Віталій Стечишин

About Author

MiCT

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...