Новини для українців всього свту

Monday, Sep. 16, 2019

Про що мовчать харківські катакомби Можливо, про те, що там була й прихована бібліотека, і підземне місто контрабандистів

Автор:

|

Липень 19, 2012

|

Рубрика:

Про що мовчать харківські катакомби Можливо, про те, що там була  й прихована бібліотека, і підземне місто контрабандистів

Уперше про низку підземних лабіринтів під Харковом заговорили на початку 20-х років позаминулого століття, коли випадково знайшли вхід у вузенькі тунелі. Утім, для того часу такі лабіринти не були новиною. Катакомби — звична річ для старого Харкова.

Книга людських доль

У середині ХIХ століття під час пожежі в Мордвиновському провулку на очах у юрби під землю провалився кінний жандарм. Коли переляканого чоловіка витягли з глибокої ями, виявилося, що з неї веде таємний підземний лаз.

Влада запропонувала двом засудженим до смерті злочинцям за помилування пройти цим ходом і знайти, де він закінчується. Три дні ці люди блукали підземеллями й нарешті, зламавши підлогу, вийшли в церкві Святого Миколая. Узявши їжі, вони знову спустилися вниз і з’явилися вже у будинку губернатора, що стояв тоді на Катеринославській вулиці. Потім знову пішли в підземелля, щоби цього разу вийти аж біля Холодногірської в’язниці. Про бачене в таємних ходах помилувані злочинці говорили вкрай мало та неохоче. Удалося лише дізнатися, що в підземеллі вони знайшли великий кам’яний стовп, навколо якого стояло дванадцять кам’яних стільців, а на столі лежала розкрита книга з прогнозами людських доль…

На жаль, продовження в цієї леґенди немає. Але слід сказати, що чутки про таємні ходи під містом ніколи не вмирали. Ще на початку минулого століття, коли хтось із харків’ян раптово багатів, народні чутки приписували це скарбам, що нібито лежать у підземеллях. Пам’ятали городяни й про знамениту Тайницьку вежу Харківської фортеці, звідки, за переказами, ходи тяглися майже до самого Куряжа. Проте серйозно цим питанням ніхто не займався.

Перші плани підземель

Тільки на початку ХХ століття, коли Харків охопив будівельний бум, на городян обрушився потік неймовірних відкриттів. При закладці фундаментів нових будинків будівельники знайшли безліч підземних ходів. Пащенківський пасаж, будинок Жевержеєва, Азовсько-Донський і Земельний банки, будинок Фреймана, Комерційний клуб — сьогодні ці назви мало що говорять навіть харків’янину, а тоді тільки про них і мови було.

Газети з номера в номер друкували сенсаційні повідомлення про нові знахідки. Міською думою була створена спеціальна комісія, яка встановила, що ходи закінчуються, в основному, тупиками та завалами. Тоді ж були складені перші плани виявлених підземель.

Справа дійшла до того, що ходи почали шукати за допомогою металевих рамок на кшталт тих, якими користуються нинішні екстрасенси. Однак інженер Монтвід, який практикував цей спосіб пошуку, заломив таку ціну за свої послуги, що комісія швидко від них відмовилася. Активні дослідження перервала Перша світова війна. Потім — революція, громадянська війна. За кривавими подіями тієї епохи почало забуватися навіть те, що було раніше відомо.

Усе — заради контрабанди?

Сьогодні лабіринти майже повністю зруйновані. Фахівці кажуть: через швидке зростання мегаполіса. А ще кілька десятків років тому можна було пройти під землею з одного боку Харкова на інший. Тепер залишилися лише тупикові фраґменти, розповідають спелеологи. За ними вони й доглядають — де щось зруйнувалося, де тільки починає руйнуватися.

Хто, чому і навіщо створив у Харкові цілу серію підземних лабіринтів, точно не відомо. Це — таємниця навіть для вчених. Однак приблизну дату створення катакомб усе ж озвучують — XVIII століття. Свої висновки експерти роблять після аналізу матеріалів, з яких збудовано лабіринти. Цегла й бетон почали застосовувати не раніше за XVII століття, а отже, це, імовірно, були побутові сховища.

Річ у тому, що Харків завжди був торговим містом, тут проводили ярмарки, тож виникла необхідність у складських приміщеннях. А ще — контрабанда. Нею Харків жив постійно. І ось такі таємні сховища для зберігання різних товарів, можливо, були під багатьма будинками.

У сучасному Харкові підземне місто майже зруйнувалося. Про входи в частині лабіринту, яка збереглася, знають лише професійні спелеологи та діґґери. Однак усіх таємниць вони, як справжні першовідкривачі, не розповідають. Кажуть, що більшість дверей у катакомби розташовано в підвалах звичайних будинків. Нині в підземеллях здебільшого проходять комунікаційні системи: труби для гарячої та холодної води. Вони і є першопричиною руйнування підземних ходів, стверджують спелеологи. Постійна волога створює специфічний мікроклімат, від якого розм’якшуються цегляні стіни.

Підземними ходами, що сягають 80 сантиметрів завширшки, в основному, можна подорожувати в повний зріст. Тут із труднощами, але все-таки можуть розійтися дві людини.

Скарбів немає?!

Забобони й чутки навколо таємниць харківських лабіринтів спелеологи заперечують. Кажуть, жодних скарбів, золота, грошей або ювелірних прикрас тут немає. Люди завжди тягнуться до чогось незвіданого, чим для них поки що і є фраґменти лабіринтів. Утім, деякі цікаві історії таки трапляються.

Якось дослідники знайшли в підземеллях під будівлею філармонії старий барабан. І ось на шкірі, якою він був обтягнутий, вони помітили якісь букви чужою мовою, пізніше шматок цього пергаменту передали в археологічний музей, і виявилося, що це — сторінки з єврейського священного письма.

Деякі науковці вважають, що в харківських катакомбах, під великим шаром насипу, похована ціла бібліотека. Версія одна: її, ймовірно, сховали ченці під час революції 1917-го. Жителів, як людей, так і тварин, у підземному Харкові немає, іноді зустрічаються маленькі комахи, павуки поміж сталактитами. Люди сюди потрапляють рідко, однак залишають багато слідів — це сміття та… свічки. Їх пристосовують для творчих робіт креативні фотографи.

На існування катакомб харківська влада звернула увагу лише після того, як під асфальт поблизу філармонії провалився автобус.

Про створення музею або туристичного центру, який став би ще однією візитною карткою Харкова, дослідники катакомб говорили багато. Але від слів до справи так і не перейшли. Влада не зацікавлена, тому що грошей на вивчення лабіринтів немає і знайти навряд чи вдасться. Про те, скільки ще років «життя» залишилося катакомбам, учені навіть приблизно сказати не можуть. Усе залежить від того, наскільки динамічно зростатиме наземне місто.

 Дарина Галицька

About Author

MiCT

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...