Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Thursday, Nov. 23, 2017

Перевал Шайтан-Мердвен у Криму не схожий на жоден інший

Автор:

|

Лютий 21, 2013

|

Рубрика:

Перевал Шайтан-Мердвен у Криму не схожий на жоден інший

Що більше містики й таємничості криють у собі назви місцевостей, то сильнішою магією притягання для нас вони володіють. Така вже людська природа – намагатися пізнати найбільш незвідане. Саме таким місцем є перевал Шайтан-Мердвен чи, якщо точніше, шлях, що через нього провадить.

Звідки ж назва?
Шайтан-Мердвен, або Чортові сходи, був надійним і дуже важливим для місцевого населення гірським перевалом Головної гряди Кримських гір. Багато століть шлях через нього пов’язував кримське передгір’я з Південним берегом.
Але гірський прохід був досить важким, і неважко уявити, як утомлений і замучений спрагою подорожній не раз згадував нечистого на важких ділянках ущелини, якою пролягли Чортові сходи. Звідси – і її кримськотатарська назва Шайтан-Мердвен (Шайтан – чорт, Мердвен – сходи). Дивна, демонічна, сповнена загадковості.
Кримські вчені Олександр і Андрій Єна пропонують ще одне трактування назви “Чортові сходи”. У тутешніх скелях природа подекуди утворила отвори. Проходячи через ущелину в певну погоду, вітер потрапляє в скельні діри й починає зловісно завивати. Ці завивання багаторазово посилюються луною з ущелини під Шайтан-Мердвен, завдяки чому створюється моторошна какофонія. Можливо, саме за цю особливість тутешня сходи отримала приставку “Чортова”.
Що ж до походження другої частини словосполучення, то, за однією з версій, вона вказує на господаря цих місць. Важко сказати, наскільки це достовірно, але кажуть, що їх власником був граф Мордвинов, у якого далеко не завжди складалися добрі стосунки з місцевими жителями…

Головна магістраль
Навіщо Чортові сходи побудували в горах? Раніше скельний бар’єр Південної гряди не тільки захищав Південний берег від холодних північних вітрів, а й слугував кам’яною стіною з урвищами та прірвами, не приступною для загарбників-кочівників. Але потрібні були гірські стежки й дороги, де могли пройти віз, пішохід і вершник і які сполучали би південь і північ півострова.
Ось таким природним проходом серед скель між високими кручами Мердвен-Кая та Балчик-Кая послужила вузьку ущелину, де люди проклали кам’яні сходи й користувалися ними до минулого століття, поки не була споруджена дорога через Байдарські ворота.
Але свого часу це був найзручніший перевал на шляху з Ялти до Севастополя, поки не були побудовані сучасні дороги. І забулася гірська дорога, зруйнувалася, тепер нею піднімаються тільки туристи.

Сліди минувшини
Висота перевалу – 578 м над рівнем моря; протяжність – близько кілометра. Здається, не для самих сходів, а до всієї ущелини, гірського амфітеатру з грізними й суворими скелями та всього диявольського рельєфу придумано таку влучну назву. Лісовий схил не є нудний для ока, всюди розкидані брили та брили вапняку, що зірвалися з обриву Головної гряди. Різноманітність в густих заростях вносять і невеликі крутостінні долини, залишені тимчасовими водними потоками.
Повсюди видніються залишки дороги, кам’яних маршів, бічних стін. Зараз багато що обрушилося, і пройти тут може лише піша людина, а раніше цокали копитами коні та їздили вози. Досі на пласких вигинах вапняку, на скельній основі, у якій лежить полотно дороги, проглядаються парні колії, вибиті колесами возів. Ширина полотна – до півтора метра.

Стара фортеця
Багато дослідників вважало, що гігантські сходинки перевалу Шайтан-Мердвен були збудовані легендарними таврами. Тим не менш, Чортові сходи – витвір природи. Залишки укріплень, що зустрічаються в ущелину під Чортовою сходами, це лише перепони, вибудовані пізніше для контролю гірської стежки. Підтвердження цього – рештки середньовічної фортеці, знайденої на кручі, сусідство з перевалом Шайтан-Мердвен. Фортеця, що існувала в XIII столітті, контролювала прохід по Чортовоих сходах, стягуючи тут данину або обороняючи берег від непрошених гостей. Руїн таких замків дуже багато на Південному узбережжі. Від татар вони отримали назву – Ісар (стіна, фортеця), але до татарського періоду історії Криму замки не мають жодного стосунку. Ісари – це середньовіччя.
А ще в античні часи через Шайтан-Мердвен пролягав шлях римських легіонерів (стара римська дорога), що сполучав фортецю Харакс на Ай-Тодорі та Херсонес. Улітку туди доставляли вантажі кораблі равенської ескадри, але зимові шторми заважали каботажному судноплавству, і тоді головною магістраллю ставала дорога через Чортові сходи. Тут не раз спалахували запеклі криваві сутички.
Фортеця на скелі Ісар-Кая й руїни старого укріплення на ній були знайдені в листопаді 1966 року. Скеля розташована з лівого боку сідловини перевалу Шайтан-Мердвен і прихована в густих заростях колючої кримської рослинності.

Поселення – на додачу
На Ісар-Кая був непросто військовий пост, а поселення й, напевно, постійне. Підтвердженням цього є розкопані залишки каплиці розміром 3,6 х 6,0 м. Каплиці ж, як відомо, не будували на невеликих і тимчасових блок-постах, а тільки в поселеннях. Такі скромні розміри має багато середньовічних храмів на Південному березі, у гірському Криму, у Херсонесі.
Як і в інших ісарах, тут із внутрішнього боку фортечних стін ліпилися одна над іншою тісні кам’яні халупки розміром від 3х4 до 5х6 м. У цих скромних житлах було не надто вигадливе начиння: одноручні глечики, дворучні амфори, громіздкі піфоси – глиняні бочки античності та середньовіччя. До цього варто додати знахідки у вигляді залізних кованих цвяхів, дуже великих, які використовувалися для збивання дерев’яного каркаса під черепичну покрівлю.

Про що мовчать руїни
Чому припинив своє існування ісар? Хто був винен у смерті цієї невеликої, але стратегічно важливої фортеці? Цього ми вже ніколи не дізнаємося. Однак можна стверджувати, що фортеця була зруйнована наприкінці ХІІІ століття. Як би там не було, ісар над Шайтан-Мердвен не уникнув загальної для всіх ісарів долі – і ось вже сімсот із гаком років яскраве кримське сонце осяває тільки руїни на стародавньому попелищі військового укріплення.

Іноді в літню спеку через Чортову сходи тягне протягом. Занедбаність і тиша обережно уляглися поруч, але напруж слух – і відчуєш, як мовчать у густих заростях руїни фортець, а десь у таємних печерах спочивають святі мощі.

Дарина Галицька

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...