Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Monday, Feb. 19, 2018

«Пасаж» — гордість Одеси. Це — одна з найкрасивіших будівель, а крім того, цілком новий тип торгового закладу для ХІХ ст.

Автор:

|

Вересень 13, 2012

|

Рубрика:

«Пасаж» — гордість Одеси. Це — одна з найкрасивіших будівель, а крім того, цілком новий тип торгового закладу для ХІХ ст.

Із французької pas­sage перекладають як «перехід». Загалом це слово має п’ять значень, але нам ідеться про «коридор, по обидва боки якого розташовано крамниці». Це — найвідоміший «перехід», знайомий кожному одеситові й більшості гостей міста.

Даєш швидкобуд!

Будівлю «Пасажу» було споруджено 1899-го за проектом архітектора Л. Влодека, і будівництво тривало всього два роки. Вражаючі темпи, якщо взяти до уваги те, що архітектурна конструкція має чотири поверхи. Сьогодні так не будують: або темпи, або якість.

Цей шедевр архітек­тури постав на місці величезного будинку Крамарева, який викупив у колезької асесорки А. Си­нициної купець першої гільдії Мойсей Менделевич. На його гроші й був збудований «Пасаж». Після цього будівлю ще довго називалося «Пасажем Менделевича».

Урочисте освячення «Пасажу» відбулося 23 січня 1900 року. Торгові місця були вмить розібрані численними бажаючими. У ресторані — постійні банкети, фуршети. Але вже 1901 року в будівлі сталася пожежа. «Пасаж» зайнявся вдень 31 жовтня. Горіли верхні поверхи, де розмістився готель. Одеська пожежна команда успішно впоралася з гасінням. «Пасаж» майже не постраждав, згоріла лише башточка, що височіла над головним входом, на розі Преображенської та Дерибасівської, і скульптурна група з боку вулиці Преображенської. Невдовзі потому наслідки пожежі були ліквідовані й будівлю — відновлено, окрім башточки та скульптурної групи.

Імідж — понад усе

Сьогодні на даху «Пасажу» — дві скульптури: Меркурій затишно влаштувався на паровозику, осідлавши його й скинувши (а може, загубивши десь) свої крилаті сандалі, і Фортуна з факелом удачі в руці на судні, що причалило до берега. Варто сказати, що й Меркурій, і Фортуна багаторазово повторюються в скульптурних групах на стінах будівлі — як на внутрішніх, так і на зовнішніх.

Від перших років свого існування «Пасаж» мав чудову репутацію, його готель, що розташовувався на верхніх поверхах будівлі, уважався найкращим в Одесі. При готелі були ресторан, читальня, перукарня, ванні та душові кімнати. Готель мав центральне опалення, власну електричну станцію, підйомну машину (ліфт), поштове відділення.

Крім того, «Пасаж» був цілком новим типом торгового закладу, таким собі прообразом супермаркету. У дореволюційні часи тут розміщалися найсолідніші магазини з усілякими товарами. Тут можна було придбати ювелірні вироби, годинники, вироби з фарфору фабрики

М. Кузнецова, галантерейні товари, книги, грамофони й багато іншого. Можна було перекусити в кафе та сфотографуватися. Тут улаштувалася одна з найкращих «Придвор­на фотографія «Пасаж» Я. Білоцерківського.

Молот і серп

При вході в «Пасаж», як з вулиці Дерибасівської, так і з вулиці Преображенської, установлено дуже ориґінальну скульптурну композицію. Праворуч від входу — стилізована під початок ХХ століття постать Аполлона у вигляді оголеного молодика спирається лівою рукою на руків’я молота, поставленого на ковадло, і простягає праву руку до шестерні. У ногах у нього сільськогосподарські знаряддя — граблі й серп на колосках хліба. Але найцікавіше — це ремінь, яким він підперезаний. Щоправда, не відомо, що він символізує, але Аполлонові, мабуть, украй необхідний.

Зліва від входу — фіґура Достатку у вигляді оголеної дівчини. У лівій руці вона тримає серп, а в правій — сніп пшеничного колосся. Біля її ніг — знаряддя для сільської праці, такі ж як і в Аполлона. І всі ці фіґури зображено на тлі соняшників і іншої рослинності. А над скульптурами — янгол зі стилізованим факелом, що освітлює шлях відвідувачам, і левова паща, яка захищає, охороняє будівлю від неприємностей, а під ними в овалі видніється напис «Пасаж».

Від входу з вулиці Дерибасівської можна потрапити в невеликий коридорчик. І, якщо звести погляд до склепіння вгорі, то погляд натрапить на дивовижну мозаїку, яка химерним візерунком зайняла всю стелю цього маленького коридорчика. Донині збереглося й кріплення від стельової люстри…

Не забули ні про кого

Із коридорчика через ворота, що закриваються на ніч, шлях веде в Г-подібний коридор, який виводить на вул. Преображенську. Якщо поглянути на ворота, то можна в них побачити повторення візерунка огорожі Літнього саду Санкт-Петербурґа, архітектора Ю. Фельтена.

Посередині коридору з боків на рівні другого поверху на маленькому балкончику один навпроти одного розташувалися скульптурні групи, що ніби вітають відвідувачів. На балкончику видно ініціали «ММ» (Мойсей Менделевич).

Тут теж присутні Фортуна й Меркурій різних розмірів і в різних місцях, а також жезл Меркурія, інструменти скульптора й архітектора, пензлі художника, молотки. Це — символи професій, інструменти тих майстрів і робітників, які працювали над створенням «Па­сажу».

По обидва боки всіх вікон третього поверху зроблено написи з датами початку та завершення будівництва споруди. Повсюди багато рослинного орнаменту. Крім того, зовні деякі балкони будівлі підтримують міфічні істоти — дракони… Знайдеться й зображення самого архітектора Л. Влодека.

І насамкінець — іще про один леґендарний елемент «Пасажу»: із кута вулиць Дерибасівської та Преображенської відві­­дувачі потрапляли в гастроном, що проіснував трохи більше за 100 років і тільки нещодавно його профіль був змінений. До слова, на початку XX століття в Одесі налічувалося з десяток пасажів, але сьогодні діючих із-поміж них залишилося всього кілька.

Дарина Галицька

About Author

MiCT

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...