Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Monday, May. 20, 2019

Палац Справедливості. Серед архітектури Львова зберігся зразок адміністративної будівлі доби пізнього історизму

Автор:

|

Червень 14, 2012

|

Рубрика:

Палац  Справедливості. Серед архітектури Львова зберігся зразок адміністративної будівлі доби пізнього історизму

Важко собі уявити, що ще два століття тому там, де нині розташований центр Львова, була болотиста рівнина річки Полтва, заросла очеретом, а прапрадіди нинішніх львів’ян із човнів стріляли тут качок. Після того, як Галичина ввійшла до складу Австрійської імперії, у цій місцині, розібравши оборонні укріплення, влаштували променаду, або Корзо — прогулянковий бульвар із містками через ріку Полтва, якими дефілювали міські модниці.

Полтву в другій половині XIX століття загнали під землю: Львів був позбавлений річки, але набув одну з найдосконаліших у Європі каналізаційних систем. Колишні оборонні вали поступово забудували, і місто Лева отримало новий, третій за свою історію центр, де розташувалися такі архітектурні перлини, як Львівська опера в стилі неоренесансну, Музей етнографії та художнього промислу, імпозантна необарокова будівля в стилі історизму, чи будинок Гауснера—Віоланда, найкраща ампірна кам’яниця міста.

Зокрема, у місті Лева цікавою є адміністративна будівля кінця ХІХ ст. у стилі віденського неоренесансу на вул. Князя Романа. Це — Палац Справедливості, споруджений за проектом архітектора Ф. Сковрона у 1891—1895 рр. для Вищого суду Галичини.

Монументальна будівля в центрі міста вивершенa фронтоном із балюстрадою й аттиковою скульптурною групою (1893, скульптор Л. Марконі). Північний вестибюль прикрашено алегоричною скульптурою, яка символізує правосуддя (1896, скульптор А. Попель). Зал другого поверху оформлений ліпним декором і розписами художників школи Я. Матейка. Стиль будівлі — історизм (із використанням форм ренесансу та бароко). Голов­ним (західним) фасадом споруда виходить на вул. Князя Романа, бічним (північним) — на пл. Галицьку. У вестибюлі збереглися незвичайно велике дзеркало кінця XIX ст. і два алебастрових леви роботи скульптора Антоні Попеля, автора пам’ятника Адаму Міцкевичу у Львові.

Будівля — триповерхова, цегляна, тинькована, видовжена в плані. Компонентами об’ємно-просторової композиції будинку є центральний ризаліт і два фланкуючі крила, симетрично розміщені та доповнені блоками бокових ризалітів.

Фасади рустовані, чле­новані по горизонталі карнизами. Ризаліти оздоблені пілястрами та колонами іонічного ордера; центральний — завершений фронтоном із балюстрадою й аттиковою скульптурною групою (1893, скульптор Л. Марконі). Вікна арочної та прямокутної форми. Центральний вхід оформлено порталом із півкруг­лим завершенням і картушем.

Загалом, нинішня вул. Князя Романа була частиною однієї із найстаріших львівських вулиць — Галицької, згадки про яку сягають у міських документах ще 1382 року.

Після знесення оборонних мурів та впорядкування міської території в 1885 році вулицю розділили з Галицькою, і вона отримала самостійну назву на честь польського короля Стефана Баторія, який через Галицьку браму в’їжджав до Львова. На початку ХІХ ст. австрійська влада намагалася пристосувати для розташування якихось закладів будівлі монастиря та костелу Св. Леонарда скасованого ордену кармелітів узутих. На розі вулиці, у палацику, що був частиною забудови палацу Бельських, близько середини ХІХ ст. був розташований кримінальний суд, більш детальна інформація з цього приводу відсутня.

Уже наприкінці ХІХ століття тут збудували новітній заклад для правосуддя. Зараз у Палаці Справедливості розташовано один із корпусів університету «Львівська політехніка».

Віталій Стечишин

About Author

MiCT

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...