Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Tuesday, Dec. 11, 2018

Оповідки львівських кам’яниць, Майже кожен куточок древнього міста приховує таємницю

Автор:

|

Жовтень 26, 2011

|

Рубрика:

Оповідки львівських кам’яниць, Майже кожен куточок древнього міста приховує таємницю

Архітектори — відомі й не дуже — вірою та правдою служили поколінням своїх коронованих, видатних і пересічних замовників. Над старовинними міськими вулицями спливали століття, а сучасність заселила його урбаністичні декорації своїми персонажами та реаліями. Але за фасадами свіжопомальованих архітектурних лаштунків, у мурашиному нагромадженні давніх кам’яниць іще сьогодні можна відчути смак і шарм старих часів, уловити присутність людей, які колись тут ступали, дихали, мріяли, тобто поринути в леґенду… Мають їх і найважливіші споруди міста Лева.

Отож у давнину, років із чотириста тому, у Львівській ратуші з’явився привид. Приходив він опівночі у вигляді чорної труни, яка літала залами та сходами, а луна розносила її страшні стогони. Ніхто не міг пояснити появу чорної труни, та ось один із лавників, а так називали в давньому Львові суддів, що провадили кримінальні справи, розгадав таємницю, піднявши архіви. Виявляється, якось колеґія лавників не досить ретельно розглянула судову справу й засудила невин­ного чоловіка до кари смертю. Згодом знайшли справжнього винуватця злочину, але було вже надто пізно — невинний постраждав. Саме після цього в ратуші почала з’являтися чорна труна, як грізна пересторога для неправдивих суддів.

Ще одна будівля, украй важлива для міста, — вокзал. 1861 року було запущено в дію залізничний маршрут Львів—Перемишль. Він був першим у Галичині й в Україні загалом. І ось через декілька років після цієї події на львівських коліях почали виникати загадкові та чудернацькі трафунки. Налякане залізничне начальство прагнуло всіляко приховати їх, але про ці дива вже стали патякати бульварні часописи: на львівських коліях з’явився якийсь загадковий потяг. Він із нечуваною швидкістю несподівано виникав у найнеочікуваніших місцях і зі сатанинським гуркотом так само несподівано зникав у невідомому напрямку, однак, не спричиняючи жодного зіткнення чи аварій.

Цей потяг було неможливо ні наздогнати, ні затримати. Залізничники були в розпачі, тому що пасажири, налякані чутками, усе менше й менше користувалися потягами. І ось містичний потяг одного вечора з’явився й на львівському двірці. Люди чекали на поїзд із Відня, який прибував із західного напрямку точно — секунда до секунди. Уже було вид­но з вікон веселі обличчя пасажирів, коли із зовсім протилежного, східного, напрямку, як шалений вихор, назустріч Віденському потягу вилетіла тією самою колією гігантська сіра маса поїзда-привида. Жах скував усіх присутніх. Зіткнення не оминути!

Але скажений потяг, замість того, аби вщент розтрощити свого товариша миттєвим зіткненням просто в лоб, із блискавичним шалом пролітає наскрізь, як імла, через усі вагони поїзда Відень—Львів і зникає у пітьмі. На пероні спокійно стоїть неушкоджений пасажирський, і лише дуже налякані застиглі обличчя пасажирів, повернуті в західному керунку, свідчать, що щось страшне та містичне відбулося на львівському пероні.

Шалений потяг, хоч і не дуже часто, ще декілька місяців тероризував залізничників і пасажирів різних поїздів, а потім зник так само безслідно, як і з’явився…

Віталій Стечишин

About Author

MiCT

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...