Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Friday, May. 25, 2018

Оборонна обитель Бернардинський монастир — давня, XV століття, історико-архітектурна пам’ятка Львова

Автор:

|

Липень 12, 2012

|

Рубрика:

Оборонна обитель Бернардинський монастир — давня, XV століття, історико-архітектурна пам’ятка Львова

Перша згадка датується 1460 роком, де на місці сьогоднішнього монастиря стояла невелика дерев’яна церква. Монастир бернардинів був побудований поза міськими мурами, тому мав власну систему фортифікацій, яка могла витримати не одну жорстоку облогу. До сьогодні від оборонних мурів залишилася лише Глинянська вежа (побудована 1618-го) і східна частина укріплень (із боку сучасної площі Митної).

Костел-базиліка Св. Андрія, нині — греко-католицька церква Св. Андрія Первозванного, будувався впродовж 1600—1630-х років. Поряд із костелом були келії монастиря. Автором нижньої частини храму був найславетніший архітектор Львова італієць Павло Римлянин. Костел будувався з тесаного каменю у вигляді тринавної базиліки в стилі італійського ренесансу.

1618 року Петро Римлянин помирає, а його справу продовжує учень і послідовник швейцарський архітектор Амвросій Прихильний. Йому та польському королю Сигізмунду ІІІ задум попереднього архітектора видався надто скромним, тому Амвросій склав новий план і збудував щит-фронтон ускладненої, більш вигадливої форми. Ця частина є найціннішою пам’яткою Бернардинського монастиря.

Останній — третій — ярус костелу добудовує Вроцлавський архітектор Андреас Бемен. Є припущення, що він також — автор 38-метрової вежі костелу, на якій 1753-го було встановлено годинник із боєм. Вежа виконана в стилі бароко, силует дуже складний, порізаний, але разом з тим витончений і гармонійний.

Перша служба в храмі правилася 13 грудня 1611 року, звідси й назва — церква Андрія.

На фасаді храму стоять скульптурні статуї святих Ордену бернардинів, у нішах другого ярусу — скульптури Матері Божої, апостолів Петра й Павла.

Інтер’єр храму оздоблено розписами 1738—1740 рр. і 18 дерев’яними різьбленими вівтарями 1630—1640 рр. Спочатку підлога храму була викладена з тесаного каменю, а 1738-го замінена на мармур. У храм ведуть металеві двері XVII ст.

Біля головного входу в храм стоїть криниця, яка оповита не однією цікавою леґендою. Криниця споруджена 1620 року і розташована праворуч від головного входу в костел святого Андрія, у глибині подвір’я. Ротонда над криницею, споруджена 1761 року, виконана у вигляді відкритої арочної альтанки, увінчаної куполом зі скульптурою. У куполі зберігся розпис на тему чудес святого Яна з Дуклі. Сама пам’ятка була реставрована в 1970-х роках.

Кажуть, що в криниці на подвір’ї монахи-бернардини топили дітей, які народжувалися від їхніх зв’язків із черницями-кларисками, чий монастир розташований буквально навпроти за якихось 200 метрів. Уважалося, що їхні зустрічі були можливими завдяки підземному ходу, викопаному ченцями між двома обителями. Цей нібито «підземний перехід» виявили в ХІХ ст.

Насправді ж історія значно буденніша. 1672 року Львів обступила турецька армія. Нападники почали копати галерею під стіну монастиря з боку площі, майже від монастиря кларисок. Але раптом почалася страшна буря, яка завалила підкоп разом із людьми, які в ньому були.

Про це згодом забули, але наприкінці XIX ст, коли прокладали трамвайну колію, виявили завалений підкоп. У той час у всій Європі йшла запекла антиклерикальна боротьба, тому підкоп негайно оголосили підземним лазом, що сполучав монастирі бернардинів і кларисок і який, звичайно, монахи і монашки відрили не з благочестивою метою.

Залишки цього підкопу були використані при будівництві підземного переходу на площі Митній (рукав переходу з площі до брами монастиря бернардинів), проте й зараз туристам часто розповідають цю байку.

 Віталій Стечишин

About Author

MiCT

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...