Новини для українців всього свту

Friday, Dec. 4, 2020

Найбільша таємниця Підгорецького замку

Автор:

|

Листопад 24, 2016

|

Рубрика:

Найбільша таємниця Підгорецького замку

Підгорецький замок

Один із найгарніших замків України таємно хочуть передати у концесію. Про плани Львівської обласної державної адміністрації (ЛОДА) заявила Ірина Подоляк, народний депутат України. «Мені телефонував Тарас Возняк (директор Львівської національної галереї мистецтв. — Ред.) і попросив про допомогу. Львівську картинну галерею ніхто не питає, не інформує, Параска Дворянин і Володимир Гірняк, заступники голови Львівської обласної ради, про це нічого не знають, міністр культури дізнається про це випадково. Я розмовляла телефоном з Олегом Синюткою (голова ЛОДА. — Ред.). Він поінформований, концесіонування підтримує, ініціює і готує постанову Кабінету Міністрів України (КМУ) про передачу. У мене кілька запитань: Чому підкилимно? Хто інвестор? Чому один інвестор? Чому саме цей замок? Де комплексний підхід до усіх замків України? Де конкурсність і прозорість?», — запитує п. Подоляк.

Претенденти на замок
Споруджений упродовж XVII-XVIII ст. Підгорецький замок і зараз залишається одним із найгарніших в Україні. Це один із найкращих прикладів ренесансно-барокової архітектури у Європі та цікавий приклад поєднання палацу з бастіонами. Переживши дві війни, в часи радянської влади замок став санаторієм для хворих на туберкульоз. На жаль, досі майже нічого не збереглося від розкішних інтер’єрів палацу, які вражали красою та багатством. Сама будівля теж зараз не в найкращому стані та потребує реставрації.
Від часів незалежності замок є частиною Львівської національної галереї. Кілька разів обласна влада та галерея робили спроби оцінити масштаб робіт і знайти фінансування на реставрацію замку. Суми були більш ніж переконливі. За приблизними оцінками, щоб відреставрувати замок, потрібно 20-40 млн EUR. Однак замку постійно не щастило. Спершу 2008 року, його хотіли реставрувати в межах цільової державної програми, однак її так і не затвердили у Києві. Пізніше замок пропонували зробити резиденцією Президента, проте будівля не підійшла за технічними умовами. Не втілили у життя й ідею щодо створення там міжнародного центру Міністерства закордонних справ.
Гроші в обласному бюджеті знайшли лише на часткову реставрацію замкової каплиці, яку досі не завершено.
Через велику суму потрібних капіталовкладень тривалий час Підгорецький замок не розглядали як потенційний об’єкт концесії. Новина про те, що ЛОДА готує проект постанови КМУ про передачу Підгорецького замку в концесію, стала несподіванкою.
«Готуємо документи про концесію Підгорецькому замку, — підтвердила Оксана Ткачук, директор департаменту архітектури та містобудування ЛОДА. — Ідея виникла, коли почали вносити зміни до законодавства про концесію. Хоча зміни ще не внесли. Дозвіл на концесію беремо за старим законом. Можливо, передавати будемо за новим».
Курирує підготовку концесійних документів особисто голова ЛОДА. Ірина Подоляк припускає, що цього разу може йтися про «договорняк», і, вочевидь, потенційний концесіонер уже є, однак його ім’я в адміністрації тримають у секреті.

Інтер’єр Золотої зали Підгорецького замку, 1909

Інтер’єр Золотої зали Підгорецького замку, 1909

Постанову про концесію замку готують настільки швидко та таємно, що про неї навіть забули попередити теперішнього користувача замку — Львівську національну галерею ім. Бориса Возницького. За словами п. Возняка, це спроба позбавити державну інституцію свого права на користування замком. При цьому в галереї є інше бачення: надалі не лише користуватися замком, а й оформити право власності на нього.
«Після розпаду СРСР Підгорецький замок начебто залишився у державній власності й є на балансі ЛОДА. Однак насправді весь цей комплекс перебуває наче в польоті. Документального оформлення його юридичного статусу ніхто не може викласти на стіл. Усі маневри щодо концесії чи навіть реставрації мають відштовхуватися від акту реєстрації державної власності. Але його у Фонді державного майна не знайдете. Нам треба врегулювати ці стосунки не так, як було за радянських часів, коли один володіє, а інший — користується. Якщо галерея є користувачем, то має бути й власником замку», — переконаний директор галереї мистецтв.
Але навіть зараз без закріпленого права власності на замок за галереєю підкилимні та таємні рішення щодо передачі замку у концесію є незаконними. Адже чотири дрібні господарські об’єкти на території комплексу таки є у власності галереї. Тому вирішувати питання концесії без згоди галереї неможливо.
«Підгорецький замок має залишатися перлиною галереї, — наполягає п. Возняк і додає, що його реставрація має стати державною справою. — Реставрація чи відновлення цього комплексу — не справа директора галереї. Це навіть не справа голови ЛОДА. Її можуть вирішити президент чи прем’єр-міністр. Будемо про це розмовляти».
Тоді як у галереї замок бачать частиною комплексу, яким бачать майбутнє замку у ЛОДА, готуючи його до концесії, незрозуміло. За словами п. Ткачук, наразі істотних умов договору майбутньої концесії не виписано. «Йдеться про пристосування замку. Але умови будемо виписувати після отримання дозволу на передачу замку в концесію. Що там буде, буде обумовлено пропозиціями і на основі цих пропозицій будемо вирішувати й укладати договір», — повідомила чиновниця.

Провалений експеримент
Досвід передачі замків у концесію не є новий для Львівщини. Щоправда, наразі область може «похвалитися» хіба що двома негативними прикладами. 21 листопада 2007 року КМУ своєю постановою вніс до переліку об’єктів права державної власності, які можуть надаватися в концесію, три пам’ятки Львівщини: Свірзький замок, замок у Старому Селі та палац у селі Тартаків.
У лютому 2010-го в концесію на 49 років ЛОДА передала палац у Тартакові. Концесіонером став приватний підприємець Ігор Новосад. У грудні 2010-го в концесію підприємства «Кріс», яке представляв львівський бізнесмен Михайло Риба, віддали другу пам’ятку — замок у Старому Селі. Першу пам’ятку планували використовувати як культурно-відпочинковий комплекс, а другу — як майданчик для проведення фестивалів і масових заходів. Попри зобов’язання негайно провести протиаварійні роботи та привести пам’ятки до належного стану, за кілька років концесіонери навіть не виготовили комплексу необхідної проектної документації для реставрації та пристосування замків.
Улітку 2013 року управління охорони культурної спадщини ЛОДА зробило гучну заяву щодо розірвання договору концесії замку в Старому Селі. Валерій Потюк, тодішній очільник управління, також запевняв, що така ж доля чекає і концесіонера в Тартакові. Однак далі гучної заяви справа не пішла.
«Договори концесії наразі актуальні. Ми їх плануємо розривати, бо нічого не зроблено: концесіонери не виконали зобов’язань. Одночасно ми нічого не можемо там робити, бо пам’ятки передані в концесію», — пояснює Оксана Ткачук.
Проте, чи договори просто розірвуть, чи ЛОДА наважиться виставити недобросовісним концесіонерам карні санкції, наразі в адміністрації не коментують.

Мирослава Іваник, «Львівська газета»

Пряма мова
Андрій Салюк, голова Львівської обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури:
— У цій ситуації погані дві речі. По-перше, що передача в концесію такого важливо об’єкту готується таємно. По-друге, це роблять без жодного аналізу, чому не вдалися дві попередні спроби передати замки концесіонерам. Концептуально немає заперечень проти передачі замків у концесію, але обов’язково треба проаналізувати мінуси, чи то краще сказати проколи, у першому та другому концесійному договорі. Коли віддавали в концесію другий об’єкт (замок у Старому Селі), я наполягав, що потрібно прописати календарний план робіт, а не фінансові гарантії вкладення певних сум. Простий приклад: інвестор пообіцяє, що вкладе мільйон. Через тиждень він може завести туди куб золота, поставити посеред замку та сказати, що він вклав мільйон. І формально так і є, але користі від того — жодної. Натомість інші люди можуть залучити міжнародні організації, які профінансують реставрацію. Така людина нібито не вклала в замок ні копійки, але зробила все, що треба. Ніхто не робив жодного аналізу, чому не вийшло, і зараз нам нав’язують третю концесію. Апріорі вона буде негативною, бо ми не знаємо, що пішло не так у попередніх випадках. Зрештою, це — об’єкт галереї та концесію готують без відома її адміністрації. Це дуже негативний симптом. Громадськість має належно на це відреагувати.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply