Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Tuesday, Oct. 16, 2018

На останньому пагорбі Карпат

Автор:

|

Жовтень 02, 2012

|

Рубрика:

На останньому пагорбі Карпат

У передмісті Ужгорода розташувалося мальовниче село Горяни

Цей тепер уже мікрорайон великого обласного центру відомий завдяки двом речам. Перша й найголовніша — це Горянська ротонда, маленька церковця кінця XII століття, чудовий зразок романської й готичної архітектури та найдавніша сакральна споруда на Закарпатті.

Горянська ротонда

Село потопає у виноградниках і садах, що розкинулися на численних пагорбах, на одному з яких стоїть скромна, але водночас витончена ротонда. Це видовище цілком гідне пензля художника. Ротонда складається з двох частин: безпосередньо самого романського храму Св. Анни XII століття, який зараз служить вівтарем, і більш пізньої готичної церкви Св. Миколая. Її походження й вік і нині викликає багато запитань. Треба сказати, що дослідження ротонди почалося не тепер, а ще на початку XX століття, коли схожі наукові роз’яснення щодо круглих церков народжувалися в історичних школах Європи. У поле зору дослідників потрапила й церква Св. Анни в Горянах. Саме в цей час Закарпаття входило до складу Австро-Угорської імперії, тому не дивно, що першими дослідниками були угорські вчені.

Галицький вплив

Після проведеної реставрації церкви 1911 року тодішні науковці змогли побачити матеріал, із якого зведено стіни ротонди. Подібність матеріалу споруди до матеріалу замкових романських стін привела їх до одного висновку: Горянська церква належить до XI—XV ст. Однак із переходом краю до складу Чехо-Словацької Республіки, у якій історична школа стояла на висоті завдяки державній підтримці, дослідження ротонди набирають іще більших обертів. 1921 року виходить публікація дослідника М. Новаківського, де стверджується про візантійський вплив на архітектурний стиль церкви. Інший історик — Ф. Заплетал — датує час побудови XIV ст. А ініціатором будівництва, на думку дослідника, міг бути подільський князь Корятович. Історик І. Крав відносив церкву Св. Анни до архітектурних споруд Великоморавської держави (IX ст.). Однак знаний літератор В. Пачевський безапеляційно стверджував, що ротонда збудована в стилі храмів із Галичини, бо відомо, що фундаменти таких же ротонд знайдено в Галичі, ВолодимиріВолинському та Холмі. Інший відомий дослідник церковної архітектури В. Січинський після узагальнюючих досліджень приходить до висновку, що ротонда відноситься до X ст. і була побудована слов’янськими будівничими під впливом візантійської архітектурної школи. Слід віддати належне Січинському, адже він чи не перший звернув увагу на будівельний матеріал і кладку древньої церкви. Ô І все-таки — ХІ століття!

Новий етап досліджень розпочався в радянський період. Одним із перших дослідників був Г. Логвин, який визначав час побудови ротонди XIII ст. і зазначив у своїй праці, що, мабуть, у її будівництві брали участь архітектори з Галичини. А ось відомий закарпатський історик П. Сова доводить нову думку про спорудження круглої церкви у XII столітті ченцями ордену Св. Павла.

Наприкінці 1960-х угорські дослідники (В. Гервес-Молнар) особливо зацікавилися ротондами Паннонії. Зробивши узагальнюючі дослідження, вони дійшли висновку, що Горянська ротонда має близьких «родичів» серед двох ротонд в угорських селах Кісомборі й Корго. Однакові геометричні форми, будівельний матеріал-усе це навело науковця на думку об’єднати ці три церкви в один архітектурний ряд і сміливо говорити про дату будівництва в XI столітті. Але чому, власне, «ротонда», адже церква — прямокутна? Річ у тому, що ротондою називається тільки вівтарна, більш рання частина храму, яка насправді є шестикутною, але цей шестикутник настільки згладжений, що майже всі дослідники зображали фундамент круглим, звідки й пішла назва «ротонда».

Знову – тамплієри?

Головним скарбом Горянського храму є, без сумніву, готичні настінні фрески XIV століття — єдині на Закарпатті.

Звернувши увагу на стиль, у якому зроблено розписи, а саме — проторенесанс школи Джотто, учені констатували, що їх виконали мандрівні італійські художники, про що свідчить стилістична спорідненість фресок багатьох церков Чехії та Словаччини з ротондою в Горянах. Євангельські сцени йдуть одна за одною, вільно охоплюючи стіни ротонди, не порушуючи при цьому відчуття цілісності інтер’єру. Головні сюжети розписів — «Благовіщення», «Різдво Христове», «Дари волхвів», «Утеча в Єгипет», «Страсті Господні», «Неділя».

Архітектурний стиль та час будівлі Горянської ротонди дали науковцям підставу припустити, що до її зведення причетні… тамплієри, так як Горяни входили до складу їх середнянського командорства, центром якого був замок у Середньому.

Ще й Вакх – на додачу…

А тепер згадаймо про другу складову слави Горян — виноградарство. Виробництво вина на Закарпатті, та й загалом у всій Дунайській западині, почалося саме в Горянах. Кажуть, нібито сам бог вина Вакх якось напідпитку посварився з рештою небожителів. Він своїм розпусним життям викликав гнів у Зевса, який покарав гульвісу, заславши його в землю варварську — у далекі Карпати, де тоді росли тільки дикі ягоди терну. Висланий Вакх не розгубився. Він навчив місцевих поселенців (предків сьогоднішніх жителів Горян) вирощувати виноград і робити з нього вино. І знову Вакх зажив весело й безжурно, цього разу вже в товаристві простих смертних. Зевс, бачачи, що своєю поведінкою опальний Вакх кидає тінь на богів, був змушений його помилувати й повернути на Олімп. Однак люди не покинули справи, початої Вакхом. Від них і поширилося виноградарство по всьому Закарпаттю.

Тож якщо бажаєте відшукати легендарні скарби тамплієрів — можливо, вони сховані саме у вищезгаданому замку, а не у Франції чи Італії — або вас приваблює смак вина з лози, посадженої й вирощеної самим Вакхом, то ви вже знаєте, куди вирушати — у Горяни!

About Author

MiCT

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...