Новини для українців всього свту

Sunday, Jul. 21, 2019

Київська Швейцарія

Автор:

|

Жовтень 03, 2013

|

Рубрика:

Київська Швейцарія

Однією з таких місцин є територія університетської астрономічної обсерваторії, розташованої майже самому центрі Києва (вул. Обсерваторна, 3).
Сьогодні навіть важко визначити, до яких топографічних координат належить ця давня височина. Газети ХIХ ст. писали про відкриття обсерваторії Київського університету на Кудрявці. Водночас, відомий історик Шероцький приписує сам Кудрявець до групи пагорбів, що домінують над Подолом у районі Щекавиці.
“Щекавиця , пише історик , – це тільки одна з гір у цілій групі височин, розташованих на південний захід і північ від Оболоні. Сюди входили Жидівське місто, Олегова могила, Кудрявець, Щекавика й Дорогожичі” . А дослідник Києва Лебединцев прямо заявляв, що Щекавиця – це не що інше, як пагорб, на якому стоїть астрономічна обсерваторія, і згаданий у літописах київський князь Олег міг бути похований 912 року тільки тут.
Цікаво, що Олегову могилу на старовинних планах міста часто позначали поза Щекавицею (де, згідно з даними Нестора-літописця, був похований “віщий князь). Із цього приводу обурювався історик Максимович: “На двох перших планах стародавнього Києва, новонакреслених Закревським, означена: Щекавиця сама по собі й окремо від неї – Олегова могила. Зізнаюся, я не бачу підстав для такого їх розлучення і вважаю це даремним”.
Як би там не було, але сучасні топографи дійсно схильні вважати урочище, де розташована обсерваторія, частиною пагорбів. І коли в середині ХIХ ст. настав час безпосередньо “спілкуватися” із зірками, то кращого місця, ніж ця безліса круча, що нависла над широкою долиною Либіді, не знайшлося. Тоді це була околиця міста, про яку путівники повідомляли таке: “Місцевість, відома під назвою” Швейцарія “, зі своїми високими й крутими зеленими пагорбами та сірувато-глинистими ярами, порізана в різних напрямках звивистими стежками, із картинно розкиданими групами низеньких старих будиночків, оточених розлогими деревами, була досить мальовнича…”
У 1841-1845 роках перший професор астрономії Київського університету Федоров за активного сприяння засновника Пулковської обсерваторії Струве створює тут центр астрономічних спостережень. Будівлю обсерваторії запроектував відомий тоді архітектор, автор будівництва Університету й Інституту шляхетних дівчат Вікентій Беретті .
За півтора століття своєї діяльності Астрономічна обсерваторія Національного університету імені Шевченка пройшла шлях, відзначений численними науковими відкриттями в галузі астрометрії, фізики Сонця та прогнозування сонячної активності, метеорної астрономії, спостережень за штучними супутниками Землі. Коли входиш на територію обсерваторії , то ніби потрапляєш у інший просторовий вимір.
Місцевість ця відома не тільки славними успіхами наших астрономів. Біля підніжжя гори збереглася садиба двох знаменитих українських художників – Володимира Орловського та його зятя Миколи Пимоненка. Поряд розташована будівля Народної аудиторії, де зі своїми концертами виступав корифей української музики Микола Лисенко. Словесні пейзажі “київської Швейцарії” прославили у своїх творах Паустовський , Булгаков і Ушаков, що жили тут у різний час.

Віталій Степ

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...