Новини для українців всього свту

Saturday, Aug. 8, 2020

Краса і велич України-6

Автор:

|

Липень 13, 2020

|

Рубрика:

Краса і велич України-6
Національний природний парк «Синевир»

Тижневик «Міст» продовжує розповідь про області України, відтворені у філателії.

Закарпаття
Закарпаття в різні часи мало назви «Угорська Русь», «Карпатська Русь», «Руська Крайна», «Подкарпатська Русь», «Карпатська Україна», «Закарпатська Україна», а з 22 січня 1946-го — Закарпатська область. Ці назви зберегли спомин про бурхливі події в історії цього краю, який колись належав до Угорського королівства, Австрійської монархії, Чехо-Словацької республіки, Угорщини, але ніколи не втрачав своєї слов’янської сутності.
Після розгрому Австро-Угорщини в роки Першої світової війни Підкарпатська Русь прийняла рішення про злуку з Україною, але 1919-го одержала статус автономії у складі Чехо-Словацької Республіки. Навесні 1939 року всі південні райони Карпатської України віддали Угорщині. На початку 1939-го на території краю виникло нове державне утворення — Карпатська Україна, Сойм якої обрав першим її президентом о. Августина Волошина. Та 15 березня 1939 року війська Угорщини припинили існування цього державного утворення. У жовтні 1944-го в Закарпатті проголосили самостійну державу — Закарпатську Україну зі своїм урядом — Народною Радою. Це державне утворення існувало лише до липня 1945 року, коли відбулося його приєднання до УРСР.
В Україні випустили блок марок «Карпатський заповідник». Цей біосферний заповідник міжнародного значення розташований у межах Рахівського, Тячівського, Хустського та Виноградівського районів. Заповідник створили з метою збереження унікальних для Європи ділянок дикої природи, серед яких особливо цінні букові праліси. З 1992-го заповідник входить до міжнародної мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО.
Ще дві марки — Національний природний парк «Синевир» у межах Міжгірського району та частини Хустського району, що входить у світову спадщину ЮНЕСКО як один із масивів Букових пралісів Карпат та інших реґіонів Європи. Озеро Синевир також зображене на аркуші «Сім чудес природи України».
На марці є Ужгородський замок — фортифікаційна споруда, яку використовують під краєзнавчий музей. Із IX ст. це була твердиня на одному з горбів над поселенням білих хорватів, на чолі яких стояв князь Лаборець.
Закарпаття представляє поштовий блок 2016 року «Краса і велич України. Закарпатська область» із чотирьох марок: «Замок Паланок, Мукачеве», «Водоспад Шипіт», «Михайлівська церква в Сваляві», українська дівчина.
Мукачівський замок, одна з найцінніших історичних і воєнно-архітектурних пам’яток Закарпаття XIV-XVII ст., збудований на горі вулканічного походження. У 1396-1414 рр. замком володів Подільський князь Федір Коріятович, котрий значно розбудував і укріпив замок, перетворив його на свою резиденцію. Тоді ж у скелястій горі вирубали 85-метровий колодязь. Замок побував у руках багатьох володарів, котрі його розбудовували й укріплювали. Тоді в оборонній системі замку було 14 веж, а у горішній частині — великий палац.
Водоспад «Шипіт», пам’ятка природи місцевого значення, розташований у неглибокій ущелині річки Пилипець. Сюди проводять автобусні екскурсії із санаторіїв і пансіонатів Закарпаття та Прикарпаття. Пам’ятник дерев’яної архітектури XVI-XVIII ст. — Михайлівська церква у Сваляві, справжній шедевр зодчества, збудована без жодного гвіздка.
Міст Чотирьох євангелістів на марці 2018 року є справжньою окрасою парку Шенборна на Закарпатті. Його величні барокові мури та фігури Марка, Луки, Матвія та Івана створюють неповторну атмосферу, що сприяє усамітненню зі своїми думками.
На марці зображений герб міста Чоп. 895-го відбулося переселення угорського народу на ці землі. Перші письмові згадки про Чоп відносяться до 1281 року. З 1870-го почалося будівництво залізниці, яка проходила і через Чоп, який став важливим транспортним вузлом.
Залізниці присвячено марку, на якій показали вокзал в Ужгороді. Станцію відкрили 28 серпня 1872 року, завдяки якій Ужгород відразу ж отримав сполучення із Віднем та Будапештом.
Історія поштових марок у Закарпатті простежується зі середини XIX ст. і містить період недовготривалої незалежности, після якого пошта Закарпатської області стала частиною поштової системи СРСР, а з 1991-го — і сучасної України.
15 березня 1939 року, в день проголошення незалежности і відкриття Сойму Карпатської України, в Хусті вийшла поштова марка з написом українською мовою «Карпатська Україна», випущена чехо-словацькою поштою. Малюнок марки — зображення церкви в Ясіні — повторював чехо-словацьку марку вартістю 60 геллерів, випущену 1928-го до ювілею незалежності країни, але зі зміненим номіналом кольором і написами.
В грудні 1944 року на марках Угорщини зробили надрук ручним штемпелем чорною фарбою СSP («Чехословацька пошта») і число «1944». Марки цього випуску ходили на території всієї Закарпатської України впродовж кількох місяців.
10 лютого і 20 березня 1945-го адміністрація реґіону, представлена Народною Радою Закарпатської України, зробила типографський надрук чорною або червоною фарбою в три рядки українською «Пошта/Закарпатська/Україна» і номіналу на поштових, доплатних і фіскальних марках Угорщини. Це було викликане одночасним обігом на території України після її визволення чехо-словацьких і угорських грошових знаків.
1 травня 1945 року Народна Рада Закарпатської України випустила власні поштові марки зі зображенням солдата, розірваних кайданів і руки, що розриває окови. В червні і липні 1945-го вийшли ще дві серії марок Закарпатської України з зображеннями п’ятикутної зірки з серпом і молотом. На всіх цих поштових марках номінал вказаний без зазначення валюти. Друкували їх в Ужгороді.
Останні марки Закарпатської України вийшли 15 листопада 1945 року, коли Закарпатська Україна ввійшла до складу Української РСР і на її території розпочала діяльність радянська пошта.
2009-го, у зв’язку із 70-річчям проголошення Карпатської України, в Україні підготували художній конверт із оригінальною маркою. На поштовій мініатюрі, погашеній спеціальним штемпелем, зображена марка Карпатської України 1939 року. Зображення на конверті представляє портрет Августина Волошина.
До 125-річчя встановлення знаку «Геодезичний центр Європи» випустили зчіпку з двох марок. Цей знак стоїть у селі Ділове, Рахівського району. У 1885-1887 рр. географи з Королівського військово-географічного інституту у Відні після ретельного вивчення місцевості встановили біля села Ділове двометровий кам’яний знак, а 1977-го поруч із цим знаком встановили стелу з написом, який твердить, що саме тут лежить географічний центр Європи. Дослідження етнографії дали нагоду випустити в Україні марки зі зображенням народного одягу Закарпаття та головного убору лемкині.
На марці і конвертах України та СРСР є листоноша Федір Фекета (1791-1838) із Тур’ї-Ремети, котрий понад 30 літ щодня пішки від села й до Ужгорода носив. У підсумку це 50 км щоденно. Після його смерті на зовнішній стіні місцевого православного храму встановили на його честь барельєф-пам’ятник. Пізніше бронзовий пам’ятник листоноші встановили у Перечині. Існує й марка СРСР 1965 року, присвячена 20-літтю возз’єднання Закарпатської та Радянської України, але в обіг вона не надходила.

Лев Хмельковський

About Author

Meest-Online