Новини для українців всього свту

Thursday, Oct. 22, 2020

Краса і велич України-15

Автор:

|

Жовтень 16, 2020

|

Рубрика:

Краса і велич України-15
Зчіпка «Миколаївська область»

Цікавими є також і марки Миколаївщини.

Миколаївська область
Миколаїв заснував 1789 року князь Григорій Потьомкіним на півострові при злитті Інгулу та Бугу як флотське та корабельне місто. Власне, почали з будівництва великого військового корабля «Святий Миколай», зображеного на марці України 2000-го. Фрегат «Святий Миколай», збудований 1790 року, був на озброєнні 12 літ, воював із турками під час російсько-турецької війни 1787-1791 рр. в ескадрі під командою Федора Ушакова і не програв жодного бою. Потім на аукціоні в італійському Неаполі його, за іронією долі, купили турки.
Якось у Болгарії я відвідав вузенький півострів Каліакра та дізнався, що обабіч були кораблі ворогів. 31 липня 1791-го адмірал Ушаков почав несподівану атаку з-за вузького півострова чисельного флоту турків і за три години розбив їх ущент. Турки не були готові до такого маневру. Капітана фрегата Михайла Львова нагородили за цей бій золотою шпагою. Болгарія випустила марку «Мис Каліякра», Ушаков є й на марці СРСР 1987 року в серії, де зображені й інші флотоводці, котрі служили у Миколаєві.
На території сучасного Миколаєва існувало так зване Місто людей Кімерійських, найстаріше поселення на території України, яке згадують у писемних джерелах. З історії відомо, що першими спорудами середини XVIII ст. були на півострові кузня та житловий будинок запорожців біля поромної переправи через гирло Інгулу. 1399-го в південній частині сучасного міста Вітовка великий литовський князь Вітовт звів замок і митницю для контролю торгівлі з татарами. 1789 року Григорій Потьомкін перейменував Вітовку на Богоявленськ, збудував собі там будинок, у який постійно навідувався, навіть коли бував у справах в Херсоні. Будували місто за спеціально складеним архітектором Іваном Старовим планом із прямими вулицями та кварталами правильної форми.
Життя Миколаєва було повністю підпорядковане суднобудуванню та флоту. Впродовж XIX ст. Миколаїв був центром кораблебудування на Чорному морі, а також центром управління Чорноморським флотом (ЧФ) Російської імперії. Перебуваючи якось у Миколаєві, я побував на речовому базарі та був здивований розмаїттям саме флотських речей, які пропонували купити за безцінь нащадки колишніх мореплавців. Це був справжній музей: лоції та приладдя, відзнаки та пам’ятки з далеких океанів. Тепер це розкупили б одразу. На марці України 2014-го показаний пам’ятник миколаївським корабелам і флотоводцям.
Усі колишні командувачі флоту мешкали в палаці, який називають адміральським. Першим його мешканцем став віце-адмірал Микола Мордвинов, голова Чорноморського адміралтейського правління. Згодом його змінили на цій посаді адмірали Вілім фон Дезін, Іван де Траверсе, Олексій Ґрейґ, Михайло Лазарєв. Багатьом із них присвячені марки СРСР та України. Поряд із будівлею вкопали трофейні турецькі гармати стволами вниз — на знак того, що вони більше ніколи не стрілятимуть. Навпроти резиденції командира був розташований штаб ЧФ, будівля якого збереглася й досі.
1827-го в Миколаєві звели обсерваторію. Наступного року ввели військовий телеграф — на шпилі стояла щогла і жердини з крилами, які оберталися і подавали сигнали. Їх приймала спершу обсерваторія, потім Богданівка, Парутине, Очаків і далі по всьому узбережжю аж до Севастополя. Адмірал Ґрейґ став ініціатором створення першого водогону, який проіснував близько 30 літ. Після Другої світової війни в будівлі розмістилася морехідна школа.
Тепер в Адміральскому палаці діє єдиний в Україні Музей суднобудування і флоту (є на конверті СРСР). На Адміральській вулиці виставлене погруддя видатних флотоводців Михайла Лазарєва, Фадея Беллінсгаузена, Павла Нахімова, Володимира Корнілова, Івана Бутакова. У Миколаєві народився уславлений адмірал Степан Макаров.
На марці СРСР є командир корабля «Мирний» Михайло Лазарєв, котрий був одним із керівників експедиції 1819-1821 рр., під час якої відкрили Антарктиду. Другим керівником був Фабіан (Фадей) Готліб Тадеус фон Беллінсгаузен, балтійський німець, командир корабля «Восток». Цьому мореплавцю присвятила марку Естонія. Про відкриття Антарктиди розповіли 1950-го дві марки СРСР.
Адмірал Павло Нахімов 1836 року був призначений командиром 84-гарматного лінійного корабля «Сілістрія», який будували під його безпосереднім керівництвом на Миколаївській верфі. «Сілістрія» стала зразковим кораблем так само, як лінійний корабель «12 апостолів», яким командував Володимир Корнілов. Родина Нахімових походить з українського роду Нахімовських, засновник якого був із найближчого оточення гетьмана Івана Мазепи. 1831-го віце-адмірала Бутакова призначили в Миколаєві командиром усіх дунайських портів. Похований в Миколаєві. Його син Олексій очолював експедицію з дослідження Аральського моря, учасником якої був Тарас Шевченко.
Миколаївська область утворена 22 вересня 1937 року. 13 вересня 2014-го пошта України ввела в обіг поштовий блок «Краса і велич України. Миколаївська область» і марку «Пам’ятник корабелам і флотоводцям». Блок складається з чотирьох марок, на яких зображені шляхова розв’язка у Первомайську, катедральний собор Касперовської ікони Божої Матері в Миколаєві, природний парк «Бузький ґард» в с. Мигия та краєвид Чорноморського суднобудівного заводу. Собор відкрили 1916 року. 1934-го будівлю передали під клуб Миколаївського суднобудівного заводу. Повернутий релігійній громаді 1992 року.
Суднобудівний завод утворили 1907-го під назвою «Наваль». Назва змінювалася. У листопаді 1922 року заводу присвоїли ім’я Андре Марті та Луї Бадіни, французьких військових моряків, котрі співчували більшовикам, але Бадіна відійшов від комуністичного руху і його ім’я зникло з назви підприємства. Потім завод носив ім’я міністра суднобудівної промисловості СРСР Івана Носенка. Після втечі до США його сина Юрія, офіцера КДБ СРСР, ім’я Носенка з назви заводу прибрали. Завод величезний і коли робітники потягом поверталися з роботи до приміських селищ, його було важко зрушити, бо люди сиділи навіть на вагонах.
14 липня 1997-го, згідно з українсько-російською угодою про розподіл ЧФ у склад Військово-морських сил України, 1 серпня 1997 року увійшов корабель, який отримав назву «Миколаїв». Згодом через відсутність коштів на відновлення його порізали на метал.
На поштовій марці СРСР зображений пам’ятник автоматникам 384-го окремого батальйону морської піхоти Одеської військово-морської бази, яких очолив старший лейтенант Костянтин Ольшанський. Він народився 8 травня 1915-го в с. Приколотне Харківської області, служив на Чорному морі. У ніч на 26 березня 1944 року десант висадився в запілля ворога в районі с. Ковалівка, звідки здійснили марш-кидок у порт Миколаєва. Зайнявши кілька будівель порту і пристосувавши їх до оборони, загін до підходу своїх військ дві доби вів бій, відбивши 18 запеклих атак супротивника. Костянтин Ольшанський поліг смертю хоробрих у бою 27 березня 1944-го.
У СРСР 1989 року випустили марку на честь присвоєння Миколаєву статусу міста, а 2003-го — марку України «Миколаївська область». Є на марці герб с. Парутине. Поселення заснували 1789 року члени релігійної секти пилипонів, котрі втекли з Дону 1708 року після поразки повстання Кіндрата Булавіна. 1792-го Катерина II подарувала село графу Іллі Безбородьку, котрий заселив його кріпаками з Чернігівщини та перейменував на Ільїнське.
Уродженець Миколаєва Микола Аркас (1853-1909) — композитор-аматор, культурно-освітній і громадський діяч, історик-аматор, меценат, власник Богданівки та Христофорівки. Автор першої опери на шевченківський сюжет «Катерина». Оперу цензура заборонила.
На зчіпці з чотирьох марок зображені Інгульський і Південно-Бузький мости Миколаєва. Міст через Інгул звели в 1974-1980 рр. як розвідний для перепуску кораблів з суднобудівного заводу. У колекціонерів збереглися старі поштівки та листи з Миколаєва.

Лев Хмельковський

About Author

Meest-Online