Новини для українців всього свту

Thursday, Oct. 29, 2020

Краса і велич України-13

Автор:

|

Вересень 22, 2020

|

Рубрика:

Краса і велич України-13
Школа мистецтв у Кіровограді

Цього разу розповімо про поштові марки Кропивницького та Кіровоградської області.

Кіровоградська область
Із назвами Кіровоградській області, утвореній 1939 року, не щастить. Обласний центр був Єлисаветградом, Зінов’євськом, Кіровоградом, тепер він Кропивницький. А область наразі ще Кіровоградська.
Сергій Костриков (Кіров) уславився кривавим утвердженням радянської влади. Був головою Військово-революційного комітету Астраханського краю і, коли там сталося повстання проти більшовиків, знищив тисячі мешканців спершу вогнем кулеметів, а потім розстрілами на кораблях серед Волги. 1921 року Кіров очолив більшовиків Азербайджану. Я перебував 1959-го в експедиції з літаком в Азербайджані і дивувався, що в кожному містечку стояв пам’ятник Кірову, а друге за розміром місто мало назву Кіровабад (тепер — Гянджа). Мені пояснили, що Кіров пройшов у цих степах як кривавий каратель і більшовики залишили пам’ять про нього на страх усім непокірним. Коли 1934 року його застрелили в Ленінграді, то назвали на його честь місто Зінов’євськ (до цього — Єлисаветград). Перед тим місто мало назву на честь Овсія-Герша Радомисльського (Зінов’єва), котрий народився в Єлизаветграді, був головою Петроградської ради робітничих і солдатських депутатів. 16 грудня 1934 року його заарештували та стратили у Москві.
В СРСР Кіров був зображений на кількох марках. А Зінов’єв з’явився в Італії на фальшивій марці, коли підприємець Марко Фонтана надрукував серію марок ніби Російської Федерації, на яких були портрети Леніна, Троцького та Зінов’єва.
А все почалося з Фортеці Єлисавети, адміністративного центру Нової Сербії та Новослобідського козацького полку. Назвали на честь матері Івана Хрестителя св. Єлисавети. Фортецю будували відповідно до сенатського указу від 4 січня 1752-го в 1753-1764 рр. 1775-го фортеця втратила своє оборонне значення, з неї вивезли до Херсона всю артилерію. Повністю скасували статус фортеці 15 березня 1805 року. Місто залишилося і воно має цікаву історію.
Теперішнє місто Кропивницький лежить у межах Придніпровської височини, на берегах річки Інгул, де в неї вливаються менші річки Сугоклія та Біянка. У середині XIX-го — на початку XX ст. місто пережило «золоту еру» — розвивалася промисловість, розбудовувалася міська інфраструктура, розквітла культура, зокрема, 1882-го тут відкрили перший український професійний театр, засновником якого був Марко Кропивницький. Він народився в с. Бежбайраки (тепер — Кропивницьке). З іменем Кропивницького пов’язані створення українського професійного театру на підросійській частині України та наступний етап розвитку реалістичної драматургії.
Тож Марко Кропивницький є на марках і СРСР, й України. У зв’язку з перейменуванням міста 5 вересня 2016 року ввели в дію новий спеціальний поштовий штемпель із перевідною датою «Добра справа перемагає. Bona Causa Triumphat. Кропивницький, 2016».
З цим краєм пов’язаний родовід Тобілевичів, з якого: Іван Тобілевич (Іван Карпенко-Карий) — видатний український драматург, актор, режисер; Марія Тобілевич (Марія Садовська-Барілотті) — українська співачка та драматична акторка; Микола Тобілевич (Микола Садовський) — актор і режисер, був одним із основоположників українського національного професійного театру; Панас Тобілевич (Панас Саксаганський) — видатний український актор, режисер, театральний діяч; корифей українського національного професійного театру; Софія Тобілевич (дівоче прізвище — Дітковська) — українська акторка, письменниця; Марія Тобілевич-Кресан — українська письменниця-перекладачка та театральна діячка; Євген Тобілевич (Євген Рибчинський) — співак і актор Театру Миколи Садовського; Микола Тобілевич — син Миколи Садовського, ад’ютант отамана Юрія Тютюнника, підполковник Армії Української Народної Республіки, відомий політичний діяч Уряду УНР в екзилі.
У Єлисаветграді та області народилися Володимир Винниченко — український політичний і державний діяч, прозаїк, драматург і художник, отамани Холодного Яру Андрій Гулий-Гуленко, Герасим Нестеренко, Пилип Хмара, Костянтин Пестушко, поет Євген Маланюк, письменник Юрій Яновський, Юрій Олеша — нелегкої долі радянський прозаїк і драматург, чий портрет є на маркованому конверті СРСР.
1825-го дорогою до Одеси у Єлисаветграді побував Адам Міцкевич, де на нього чекав граф Ян Вітт, куратор одеського шкільного округу, чиєю матір’ю була знаменита Софія Потоцька, власниця уманського парку, що носить її ім’я. В історію та сучасне життя міста увійшов визначний польський композитор Кароль Шимановський, піаніст, педагог, музичний діяч і публіцист, котрий навчався у музичній школі Густава Нейгауза, свого дядька в Єлисаветграді, пізніше жив у місті й звідси виїхав до Польщі.
2014 року випустили блок «Краса і велич України. Кіровоградська область», на якому зображений Свято-Вознесенський собор в Бобринці, збудований 1912-го (архітектор — Яків Паученко). Автор собору також народився у Єлисаветграді, вчився у земському реальному училищі, був похований на Петропавлівському цвинтарі, який за більшовиків зник під новобудовами. Є на блоці стела скіфського часу, Кіровоградський академічний обласний український музично-драматичний театр ім. Кропивницького, народний хореографічний ансамбль «Пролісок».

Лев Хмельковський

About Author

Meest-Online