Новини для українців всього свту

Monday, Sep. 21, 2020

Краса і велич України-10

Автор:

|

Серпень 14, 2020

|

Рубрика:

Краса і велич України-10
Блок марок, присвячений столиці України

Настала черга розповісти про показ Києва засобами філателії. Але доробок у цій площині такий багатий, що доведеться поділити розповідь на три частини — про архітектурні скарби, храми й інші цікаві пам’ятки української столиці.

Київ
Уперше краєвиди Києва з’явилися на поштових марках Директорії, відновили назву Українська Народна Республіка (УНР). 1919-го адміністрація Директорії замовила у віденській друкарні серію з 14 марок номіналами від 1 до 200 грн. На марках, зокрема, були Педагогічний музей (будівля УНР) і пам’ятник св. Володимиру. 5 жовтня 1912 року на Володимирській вулиці урочисто відкрили Педагогічний музей. Будівлю спорудили за проєктом відомого київського архітектора Павла Альошина. 7 листопада 1917-го в залі Педагогічного музею урочисто відкрили й Українську академію педагогічних наук. У стінах цього будинку розміщувалася Центральна Рада — перший національний уряд України.
Києву присвятили марку-візитівку «Київ» 2000 року, а також малий аркуш марок серії «Краса і велич України» 2019-го. Серед найвідоміших будівничих Києва був Владислав Городецький, тому пошта України 2014 року випустила аркуш і серію марок, присвячених цій незвичайній особистості. На двох із них Будинок із химерами — найвідоміша будівля у Києві. Будинок розташований у теперішньому центрі Києва, неподалік від Палацу президента. Тоді в цій частині Києва осушили Козине болото, ділянку землі продавали за дуже низькою ціною як непридатну для будівництва. Рішення архітектора Городецького зводити там будинок для своєї родини викликало загальне здивування. Будинок спорудили у 1902-1903 рр. із нового матеріалу — цементу. Для того, щоб створити стійку основу для будинку, на крутому пагорбі вбили 50 бетонних паль на глибину 5 м. Фасад прикрашений дивними скульптурами: дівчата верхи на рибах, дельфіни, крокодили, величезні жаби, слони, хоботи яких служать водостоками під час дощу.
Ще одна будівля за проєктом В. Городецького — Караїмська кенаса, збудована 1902-го в мавритано-арабському стилі. Споруда вирізнялася красою та розкішшю оформлення. Стіни кенаси декоровані кам’яним різьбленням і ліпленням, автором якого є відомий італійський архітектор Еліо Саля. Після встановлення радянського режиму кенасу як храм закрили, в будівлі розмістили ляльковий театр, потім кінотеатр, тепер це Будинок актора.
Національний художній музей заснували 1 серпня 1899 року на основі пожертв Богдана Ханенка, Терещенків, Вікентія Хвойки, Миколи Біляшівського й інших. Будівлю також спроєктував Владислав Городецький. Музейні фонди налічують близько 40 тис. експонатів. На марці музей демонстрували 1999-го і 2014 року.
До 100-річчя Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка пошта України 2020-го випустила марку, конверт і малий аркуш. Театр народився 1920 року у Вінниці, 1923-го його перевели до Харкова, а 1926 року — до Києва. Будівля, в якій зараз розташований театр, зведена на місці осушеного наприкінці ХХ ст. ставка.
На марці 2012-го хмарочос Лева Ґінзбурґа — прибутковий будинок у Києві. У перші роки XX ст. це був найвищий будинок Києва — висотою 67,5 м. Будинок був найвищим в Україні весь час свого існування. Житлові будинки такої висоти були лише в США, Німеччині, Арґентині та Канаді. 24-27 вересня 1941 року підривна команда Червоної армії будинок знищила (зараз там — готель «Україна»).
1954-го та 1969 року в СРСР випустили марки зі зображенням будівлі Національної академії наук України, заснованої за указом гетьмана Павла Скоропадського 14 листопада 1918-го. Перше спільне зібрання 27 листопада 1918 року обрало президентом професора Володимира Вернадського, а секретарем — Агатангела Кримського. Будинок Президії Національної академії наук України звели у 1850-х рр., архітектор Беретті збудував його як дівочий пансіон графині Є. Левашової. У лютому 1919-го будинок і садибу пансіону передали в розпорядження Української академії наук.
1805 року з’явився перший київський міський театр на 470 місць (архітектор — Андрій Меленський). 1856-го на перетині вул. Володимирської і Кадетської (тепер — Богдана Хмельницького) за проєктом Івана Штрома збудували друге приміщення Міського театру, яке загинуло від пожежі. Міська дума оголосила конкурс на проєкт нової будівлі оперного театру у Києві. Перемогу здобув академік Віктор Шретер. 16 вересня 1901 року урочистим виконанням кантати «Київ» шведського композитора Вільгельма Гартевельда, написаної спеціально до цієї події, відбулося урочисте відкриття нового приміщення театру. Оперний театр є на марках СРСР 1954-го й України 2000 року.
Рішення про заснування у Києві Політехнічного інституту прийняли 25 листопада 1896-го. У конкурсі найкращим визнали проєкт проф. Кітнера, але позаяк він жив у Санкт-Петербурзі, будівництво очолив архітектор Олександр Кобелєв. До 100-річчя Національного технічного університету України випустили поштовий блок, а також зчіпку з чотирьох марок із славетними персонами цього університету.
Київський національний університет ім. Тараса Шевченка бере свій початок від 8 листопада 1833-го, коли прийняли рішення заснувати Імператорський університет св. Володимира на базі перенесеного до Києва польського Кременецького ліцею. 15 липня 1834 року відбулося урочисте відкриття університету. Першим ректором затвердили видатного вченого-енциклопедиста Михайла Максимовича. Будівництво нового приміщення розпочалося 31 липня 1837 року за проєктом проф. Беретті. Університет є на марці СРСР 1954-го, на марках України 1994-го і 2004 року.
Після перенесення 1934-го столиці з Харкова до Києва розробили та затвердили генеральний план будівництва та реконструкції Києва. У лютому 1936 року оголосили архітектурний конкурс на найкращий проєкт приміщення будинку Верховної Ради. Журі зупинило свій вибір на проєкті, запропонованому Володимиром Заболотним. Будинок споруджували впродовж 1936-1939 рр. На марках його показали в СРСР 1954-го і 1974 року.
На марці СРСР 1947-го показали будинок уряду України — десятиповерховий історичний хмарочос і найбільший у Києві адміністративний будинок, який спершу призначався для Народного комісаріату внутрішніх справ, а Рада народних комісарів мала розміщуватись у будівлі, яку зараз займає Міністерство закордонних справ України на Михайлівській площі. Проте, коли плани будівництва урядового центру змінилися, під розміщення Раднаркому передали будівлю НКВС, будинок для Верховної Ради збудували навпроти, а під будинок ЦК КПУ переобладнали будівлі штабу Київського військового округу.
На марках СРСР показані Київська головна пошта (1965), на марках України — Києво-Могилянська академія (1992), зруйнований і відбудований Хрещатик (1993), астрономічна обсерваторія університету (1995) і Золоті ворота (2009).

Лев Хмельковський

About Author

Meest-Online